Хімічний склад клітини

• P (1 %);
• Катіон Ca (2,5 %);
• S (0,15-0,2 %);
• Катіон Na (0,03 %);
• Катіон K (0,4 %);
• Катіон Mg (0,03 %);
• Катіон Fe (0,01 %);
• Аніон Cl (0,1 %);
• N (1,5-3 %);
• C (15-18 %);
• O (65-76 %);
• H (8-10 %)

• Елемент складу ДНК, ферментів, кісток та емалі зубів;
• Елемент складу оболонки клітини в рослин, кісток та емалі зубів, зсідання крові, регуляція роботи серця (посилення скорочень), посилення синтезу гормонів;
• Елемент складу білків, вітамінів та ферментів;
• Проведення нервового імпульсу, стимуляція синтезу гормонів, підтримка осмотичного тиску у клітині;
• Регуляція роботи серця (уповільнення скорочень), проведення нервового імпульсу, стимуляція синтезу гормонів, підтримка осмотичного тиску у клітині;
• Елемент складу кісток і зубів, активація синтезу ДНК та енергетичного обміну;
• Елемент складу гемоглобіну, міоглобіну, кришталика, рогівки ока, активація діяльності ферментів;
• Елемент складу шлункового соку;
• Елемент складу білків;
• Елемент складу органічних речовин;
• Елемент складу води та органічних сполук;

• Аніон F;
• Катіон Mn;
• Катіон Cu;
• Аніон I (0,0001 %);
• Катіон Zn

• Елемент складу емалі зубів;
• Активація процесу кровотворення;
• Елемент складу гормону тироксину;

• Елемент складу ферментів, бере участь у спиртовому бродінні;

• Au;
• Ag;
• Hg

• Пригнічення діяльності макрофагів;
• Бактерицидні властивості;
• Пригнічення реабсорбції

• Денатурація — руйнування вторинної, третинної та четвертинної структури білка під дією високих температур, концентрованих кислот і солей;
• Розпад на амінокислоти;
• Амфотерність;
• Гідрофобність

• За особливостями будови:
  • Протеїни (містять тільки амінокислоти);
  • Протеїди (містять також групи не амінокислотного походження — простетичні групи. Органічна складова — гем, вітаміни тіамін та біотин, неорганічна складова — катіони Zn, Mg, Mo — гемоглобін, хлорофіл тощо);
• За функціональним призначенням:
  • Структурні (протеїди, до складу яких входять ліпіди — склад клітинних мембран, судин, нігтів, волосся, склистого тіла);
  • Транспортні (гемоглобін);
  • Запасні (в жовтку яєць тварин та у насінні);
  • Захисні (специфічний зв'язок із чужорідними агентами — імуноглобуліни);
  • Рухові (склад всіх скорочувальних структур клітини — актин, міозин);
  • Регуляторні (інсулін);
  • Каталітичні (білкова та небілкова складова (похідні вітамінів, йони — амілаза, фосфатаза (ферменти))

• Первинна (порядок чергування амінокислотних залишків у білкових молекулах (пептидні зв'язки — залишки 2-8 амінокислот)) — усі білки;
• Вторинна (пакування пептидного ланцюга у спіраль за допомогою водневих зв'язків -CO- і -NH-);
• Третинна (згортання вторинних структур у тривимірні утвори певної для кожного виду білка форми — глобули — під дією гідрофобних зв'язків, сульфідних і сольових містків);
• Четвертинна (згортання третинних структур, що фіксується йонними та водневими зв'язками)

• Транспортна — перенесення речовин (гемоглобін, речовини-переносники);
• Каталітична — прискорення розпаду речовин (пепсин, амілаза, трипсин);
• Захисна (імунна) — зв'язування молекул сторонніх речовин (антитіла, інтерферон, імуноглобуліни);
• Регуляторна (гормони інсулін, глюкагон);
• Скорочувальна (білки м'язів актин та міозин);
• Структурна (колаген, осеїн, еластин, кератин);
• Енергетична (1 г = 17, 6 кДж);
• Рецепторна (родопсин)

Вуглеводи

• Прості — гідрофільність, синтез у полісахариди та дисахариди;
• Складні — перетворення на моносахариди шляхом гідролізу, гідрофобність (полісахариди)

• Прості (моносахариди) — вуглеводи, з яких формуються складні вуглеводи (глюкоза C₆H₁₂O₆);

Складні:

• Олігосахариди (дисахариди) — вуглеводи (цукроза, мальтоза C₁₂H₂₂O₁₁), що утворилися з двох молекул моносахаридів шляхом міжмолекулярної дегідратації;
• Полісахариди — вуглеводи, що утворилися шляхом поліконденсації альфа- (крохмаль) і бета-форм (целюлоза) глюкози

Моносахариди — C_n(H₂O)_n, дисахариди - C₁₂H₂₂O₁₁

• Енергетична (1 г = 17, 6 кДж);
• Структурна (компонент ДНК, РНК і АТФ);
• Запасна речовина (глікоген, крохмаль);
• Будівельна (целюлоза)

Макромолекули вуглеводів → глюкоза( → глікоген) → кров → окиснення з виділенням енергії (підсумкове рівняння C₆H₁₂O₆ + 6O₂ → 6H₂O + 2800 кДж)

Ліпіди

• Гідрофобність;
• Розчинність у неполярних розчинах (бензол, ацетон, хлороформ)

• Жири (нейтральний жир і віск);
• Жироподібні речовини (фосфоліпіди, гліколіпіди);
• Стероїди (не містять залишків жирних кислот)

Естери вищих жирних кислот і гліцерину

• CH₂-O-C(O)-R

'|

• CH-О-C(O)-R

'|

• CH₂-O-C(O)-R

Де R — вільні радикали жирних кислот

• Регуляторна (гормони з ліпідною природою);
• Захисна (захисний каркас для внутрішніх органів, підшкірний жир);
• Теплоізоляційна (підшкірна жирова клітковина);
• Склад вітамінів (D, E), рослинних пігментів;
• Енергетична(1 г = 39 кДж)

Нуклеїнові кислоти

ДНК — самоподвоєння, стабільність; РНК — лабільність

• ДНК — біополімер, який утворює хромосоми та бере участь у біосинтезі білка. Здатна до самоподвоєння за типом комплементарності азотистих основ (А-T, Г-Ц);
• РНК — біополімер, який будує тіло рибосоми та бере участь у біосинтезі білка (мРНК, тРНК, рРНК)
  • мРНК – РНК, що є матрицею трансляції. Цикл життя мРНК складається з таких етапів: транскрипція на основі ДНК за принципом шаблонності та комплементарності при дії ферменту ДНК-полімерази (утворюється пре-мРНК), кепірування (на 5’ кінець додається модифікований нуклеотид – метилгуанозин – за допомогою три фосфатного мосту), поліаденілування (приєднання до 3’ кінця транскрипти 200-300 залишків аденілової кислоти за допомогою А-полімерази), сплайсинг (відщеплюються інтрони, що каталізується сплайсосомою), виведення із ядра, трансляція, розпад на нуклеотиди. Формує рибосому (сполучення двох субодиниць рибосоми з кодоном мРНК). Трансляція припиняється досягненням стоп-кодонів УАА, УАГ або УГА. Становить 5% від усіх видів РНК.
  • рРНК – РНК, що складають основу рибосоми. Після транскрипції молекули рРНК утворюють дві субодиниці рибосоми. Становить 80% від усіх видів РНК.
  • тРНК – РНК, що транспортують амінокислоту до місця призначення та зумовлюють її переміщення з її А-центру до П-центру шляхом конформації комплексу з антикодону тРНК та кодону мРНК

• ДНК – подвійна правозакручена спіраль, мономером якої є нуклеотид. Нуклеотид складається з азотистої основи (аденін, гуанін, тимін, цитозин), пентози (дезоксирибози) та фосфату (залишку фосфорної кислоти). Рибоза сполучається з залишками фосфорної кислоти за допомогою ковалентного зв’язку, а з азотистими основами – водневим зв’язком. ДНК може мати первинну (послідовність розташування нуклеотидів), вторинну (згортання у подвійну спіраль) та третинну (згортання у ядрах) структуру;
• РНК – полінуклеотидний ланцюг, мономером якого є нуклеотид. Нуклеотид складається з азотистої основи (аденін, гуанін, урацил, цитозин), пентози (рибози) та фосфату (залишку фосфорної кислоти)

Збереження та передача спадкової інформації під час біосинтезу білка