Церковнослов'янська кирилична абетка
Церковнослов'янська кирилична абетка також відома у Болгарії як Староболгарська абетка та у Західному світі як Старослов'янська абетка — перша кирилична абетка з 45 літер, створена приблизно в IX столітті в Першому Болгарському царстві для письма та книгодрукування староцерковнослов'янською мовою (також відомою як староболгарська мова та старослов'янська мова) - основною мовою, якою користувалися у письмі та книгодрукуванні в Україні, Московії, Болгарії та інших слов'янських країнах Східної Європи у IX-XVII століттях.
| Кириличні абетки |
|---|
| Слов'янські: |
| Білоруська |
| Болгарська |
| Сербська |
| Македонська |
| Російська |
| Українська |
| Чорногорська |
| Неслов'янські: |
| Казахська |
| Киргизька |
| Монгольська |
| Таджицька |
| Історичні: |
| Старослов'янська абетка |
| Румунська кирилиця |
| Молдовська абетка |
| * Зазначені тільки офіційні алфавіти держав-членів ООН. Детальніше тут. |
Церковнослов'янська кирилична абетка є першою кириличною абеткою. Вона була створена на базі грецької абетки, з додаванням кількох нових літер.
З моменту свого створення церковнослов'янська кирилична абетка видозмінювалася впродовж IX-XVII століть, згодом видозмінилася у кириличні абетки різних слов'янських мов: українській кириличній абетці, російській кириличній абетці, болгарській кириличній абетці, сербській кириличній абетці (хоча серби також створили й альтернативну латинську сербську абетку) тощо.
Таблиця
|
|
|
Джерела
- Michael Everson and Ralph Cleminson, «Final proposal for encoding the Glagolitic script in the UCS», Expert Contribution to the ISO N2610R, September 4, 2003(англ.)
- Копылов А. Н. Кирилл и Мефодий // Современные гуманитарные исследования. 2014. № 2. С. 14-21.
- Obshtezhitie.net(англ.)
- churchslavonic — Typesetting documents in Church Slavonic language using Unicode