Цефаклор

Цефаклор — антибіотик з групи цефалоспоринів ІІ покоління для перорального застосування. Цефаклор уперше синтезований американською компанією «Eli Lilly», та випускався нею під торговою назвою «Цеклор».

Цефаклор
Систематична назва (IUPAC)
(6R,7R)-7-{[(2R)-2-amino-2-phenylacetyl]amino}- 3-chloro-8-oxo-5-thia-1-azabicyclo[4.2.0]oct-2-ene- 2-carboxylic acid
Ідентифікатори
Номер CAS 53994-73-3
Код ATC J01DC04
PubChem 51038
DrugBank DB00833
Хімічні дані
ФормулаC15H14ClN3O4S 
Мол. маса367,808 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність95%
Метаболізмне метаболізує
Період напіврозпаду0,5-1 год.
Виділеннянирковий
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

B1(AU) B(США)

Лег. статус

℞-only (US)

Використання перорально

Фармакологічні властивості

Цефаклор — антибіотик широкого спектра дії. Препарат відноситься до бактерицидних антибіотиків, дія якого полягає в порушенні синтезу клітинної стінки бактерій. До препарату чутливі наступні збудники: стафілококи, стрептококи, сальмонели, клебсієли, Haemophilus influenzae, Escherichia coli, Moraxella catarrhalis, Proteus mirabilis, шиґели, Citrobacter spp., нейсерії, Bacteroides spp., пептостептококи. Цефаклор неактивний щодо ентерококів, Pseudomonas spp., Enterobacter cloacae, Morganella morganii,Serratia spp., Acinetobacter spp., туберкульозної палички, лістерії.[1]

Фармакодинаміка

При прийомі всередину препарат швидко всмоктується, досягає максимальної концентрації в крові за 0,5—1 годину. Біодоступність цефаклору становить 95%. Препарат створює високі концентрації у більшості тканин та рідин організму. Цефаклор погано проходить через гематоенцефалічний бар'єр.[2] Цефаклор проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Препарат не метаболізується в організмі. Виводиться цефаклор з організму із сечею в незміненому вигляді. Період напіввиведення препарату становить 0,5-1 год., при порушенні функції нирок подовжується до 2,8 годин.

Показання до застосування

Цефаклор застосовується при інфекціях, викликаними чутливими до до препарату збудниками — інфекціях верхніх та нижніх дихальних шляхів (у тому числі пневмонії, синусити[3]), неускладнених інфекціях сечових шляхів, інфекціях шкіри та м'яких тканин, інфекціях кісток та суглобів, гонореї, ендометриті.

Побічна дія

При застосуванні цефаклору спостерігаються наступні побічні ефекти:

Протипокази

Цефаклор протипоказаний при підвищеній чутливості до β-лактамних антибіотиків (наприклад ампіцилін) З обережністю застосовують при годуванні грудьми, при вагітності, дітям до 1 місяця, нирковій недостатності, лейкопенії, геморрагічному синдромі.

Форми випуску

Цефаклор випускається у вигляді желатинових капсул по 0,25 та 0,5 г, таблеток по 0,25, 0,5, 0,375 та 0,75 г та гранул для приготування 2,5 %, 3,75 % та 5 % суспензії для прийому всередину.[1] Препарат випускався також у комбінації з бромгексином у желатинових капсулах по 0,25 г цефаклору та 0,008 г бромгексину.[6] Станом на 2016 рік в Україні даний препарат не зареєстрований.[7]

Примітки
  1. " "Цефаклор в Справочнике Машковского.[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
  2. http://www.smed.ru/guides/41795/ (рос.)
  3. http://meduniver.com/Medical/farmacologia/422.html (рос.)
  4. http://www.antibiotic.ru/index.php?article=637 (рос.)
  5. http://www.medicus.ru/handbook/drugs/cefaklor.phtml (рос.)
  6. http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=1389
  7. Державний реєстр лікарських засобів України. http://www.drlz.kiev.ua/

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.