Чемпіонат світу з фігурного катання

Перший чемпіонат був проведений в 1896 році в Санкт-Петербурзі за ініціативою В'ячеслава Срезневського. Спочатку змагалися лише чоловіки в одиночній програмі. Правил, що регламентують участь жінок, не було — так що в 1902 Медж Сайерс-Кейв змагалася нарівні з чоловіками і завоювала срібло. Багато хто, включаючи чемпіона Ульріха Сальхова, вважали, що вона заслуговує золотої медалі. Після цього жінкам було заборонено брати участь в чоловічій програмі, і в 1906 в програмі з'явилося жіноче одиночне катання.

Спортсмени беруть участь в чемпіонаті за національним принципом. Кожна національна організація фігурного катання, що входить в ІСУ, за замовчуванням має право виставити одного спортсмена в одиночних видах і команду — у парних. Деяким країнам дозволено виставляти 2 або 3 учасників в дисципліні, в залежності від того, наскільки успішним був виступ на попередньому чемпіонаті. Максимальне представництво від однієї країни в одній дисципліні — три учасники / пари. Право висувати на наступний чемпіонат більше одного учасника / пари надається в залежності від зароблених фігуристами місць на поточному чемпіонаті:

При цьому учасники, яких відібрали в довільну програму (довільний танець), але які зайняли місця нижче 16-го, отримують 16 балів, а не які пройшли в довільну — 18 балів (танцюристи, які не пройшли в оригінальний танець, отримують по 20 балів).

Хто конкретно від кожної країни буде брати участь в чемпіонаті визначається національними регулюючими органами на підставі результатів спортсменів у сезоні на внутрішніх або міжнародних змаганнях. Всім спортсменам, які беруть участь у турнірі, повинно виповнитися 15 років на 1 липня року, що передує року проведення чемпіонату.

Однак, з сезону 2010—2011, частина учасників повинні проходити кваліфікацію для отримання допуску до виконання короткої програми / танцю. Скільки учасників / пара, безпосередньо, від кожної країни потрапить до змагання, а скільки будуть проходити кваліфікацію перед турніром, визначається за таким принципом: У перший сегмент змагань, безпосередньо, країни можуть виставити стільки учасників, скільки їх представників знаходилося на перших 18-ти місцях у одиночників, 12-ти в парах і 15-ти в танцях на попередньому чемпіонаті. Якщо, створюється ситуація, коли всі учасники попереднього чемпіонату від країни увійшли в перші 18 (12,15) місць, але по першому пункту відбору (див. таблицю) у країни є право виставити менше число учасників на поточний чемпіонат, то вільне місце віддається країні, спортсмен / пари якої посів на попередньому чемпіонаті наступне за порядком місце.

Решта учасники виконують свої довільні програми (танці) у кваліфікаційному сегменті і, з них, перші 12 місць одиночників, 8 пар і 10 танцювальних дуетів допускаються до основних змагань.

Так, на чемпіонаті світу 2011 такі країни заявляють більше одного учасника:

Місць	Чоловіки	Жінки	Пари	Танці
3	Канада Японія  США	Японія	КНР  Росія	Канада  США
2	Бельгія  Чехія  Франція  Італія  Швеція	Канада  Фінляндія  Італія  Росія  Південна Корея  Швеція  США	Канада  Німеччина  США	Франція  Угорщина  Ізраїль  Італія  Росія  Велика Британія