Мішель Кван

У 2006 році, під час державного візиту китайського лідера до Сполучених Штатів, Мішель Кван була присутня на обіді Президента США Джорджа Буша з Головою КНР Ху Цзіньтао.[15]

9 листопада 2006 року Державний Секретар Кондоліза Райс призначила Мішель Кван послом громадської дипломатії. На цій неофіційній посаді Кван пропагує американські цінності молоді та любителям спорту і багато подорожує.[16] 17-25 січня 2007 року вона зробила свою першу закордонну поїздку в цій якості в Китай.

Її дипломатичний пост Посланника був продовжений в адміністрацією Барака Обами, де вона працювала з віце-президентом Джо Байденом[17] і Державним Секретарем Гілларі Клінтон.[18]

Мішель Кван зіграла саму себе в «Homer and Ned's Hail Mary Pass» - епізоді мультсеріалу Сімпсони, та в епізоді «A Hero Sits Next Door» мультсеріалу Гріффіни. Вона була запрошена зіркою в дитячому мультиплікаційному серіалі «Arthur the PBS Series», а також з'являлася в серіалі «Сабріна — юна відьма». Також, вона озвучила продавщицю в диснеївському DVD-продовженні «Мулан 2». Мішель Кван та інший фігурист Брайан Бойтано виступили в ролі дикторів у фільмі «Принцеса льоду». Мішель брала участь в численних передачах про фігурне катання і ролі камео в різних серіалах. У 1998 році вона з'явилася в комп'ютерній грі «Michelle Kwan Figure Skating».[19]

Мішель Кван написала надихаючу книгу для дітей, що називається «Переможне відношення: Що потрібно, щоб стати чемпіоном». Також, в 17 років вона написала автобіографію «Серце чемпіона».

У 2005 році в місті Артезія штату Каліфорнія сім'я Мішель відкрила ковзанку EastWest Ice Palace. Там зберігаються багато з її медалей та інші нагороди.[20]

Вона мала численні спонсорські контракти і з'являлася в телевізійних рекламних роликах, включаючи: «Campbell's Soup», «VISA», «Coca-Cola» та «Kraft Foods»[21]. У співпраці з Мішель Кван компанією «Chevrolet Motor» (підрозділом концерну General Motors) була створена програма «Chevrolet / Michelle Kwan R.E.W.A.R.D.S. Scholarship ». У лютому 2006 року вона була названа «представник знаменитість» компанії The Walt Disney Company.[22]

Мішель Кван виконує спіраль на чемпіонаті США 2002 року.

Мішель Кван виграла п'ять чемпіонатів світу (1996, 1998, 2000, 2001, 2003) - більше, ніж будь-хто з жінок, з часів Керол Хейсс (1956-1960), з якою вона ділить рекорд за кількістю перемог за Америку. Вона виграла дев'ять чемпіонатів США (1996, 1998-2005), встановивши такий же рекорд, як і Мерібел Вінсон-Оуен (1928-1933, 1935-1937). Вісім титулів національної чемпіонки та 12 медалей чемпіонату країни поспіль, завойовані Мішель Кван, є рекордом США. Вона єдина жінка в фігурному катанні, яка тричі повторно завойовувала втрачений титул чемпіонки світу (1998, 2000, 2003). Вона також завоювала срібну медаль на Олімпійських іграх в Нагано і бронзову медаль на Олімпіаді в Солт Лейк Сіті. Серед її численних нагород, Кван є лауреатом престижної «James E. Sullivan Award», яка вручається кращому атлетові-любителю США. Вона була першою фігуристкою, яка отримала цю нагороду після Діка Баттона, нагородженого в 1949 році. На своїх національних та міжнародних змаганнях протягом багатьох років, Мішель Кван отримала, в загальній складності, 57 найвищих оцінок 6.0. Тільки в чемпіонаті США їй належить рекорд по найбільшій кількості цих оцінок. Так як фігурне катання більше не оцінюється за цією системою, рекорди Мішель Кван залишиться неперевершеними.[23]

У 1991 році Мішель та її сестра Карен почали тренуватися з Френком Керроллом. Через рік навчання у Керролла 11-річна Мішель стала дев'ятою на юніорському чемпіонаті США. У 12 років (у 1992 році), незважаючи на несхвалення свого тренера, Кван пройшла золоте випробування для переходу на дорослий рівень фігурного катання. У 1993 році, на своєму першому дорослому чемпіонаті США, Мішель Кван фінішувала шостою. У наступному сезоні вона виграла чемпіонат світу серед юніорів.

На чемпіонаті США 1994 Мішель Кван стала другою після Тоня Гардінг, що мало забезпечити їй місце в американській збірній, яка відправлялась на Олімпійські ігри в норвезькому Ліллехаммері. Однак, замість цього місце дісталося чемпіонці США 1993 року Ненсі Керріган, яка постраждала в нападі після тренування на тому чемпіонаті, організованому Джефом Гіллоулі, колишнім чоловіком Гардінг. 13-річна Мішель поїхала в Норвегію як запасна, але так і не виступила. Керріган і Гардінг вибули з конкуренції перед чемпіонатом світу 1994 року. Через те, що її партнерка по команді Ніколь Бобек також не пройшла кваліфікаційний раунд, Мішель Кван належало самотужки забезпечити два місця для США на чемпіонаті світу 1995 року, зайнявши місце в першій десятці. Вона зробила незвичайну помилку в короткій програмі та стала 11-ю на цьому етапі, але знайшла в собі сили стати восьмою в кінцевому підсумку.

На чемпіонаті США 1995 року золоту медаль виграла Ніколь Бобек, в той час, як Мішель Кван знову зайняла друге місце після невдалих лутців в короткій і довільній програмах. На чемпіонаті світу того ж року, після чистого виступу в короткій програмі, вона стала п'ятою. Кван вдало виконала 7 потрійних стрибків у своїй довільній програмі і стала третьою в цьому виді програми. У підсумку вона посіла четверте місце.

Протягом 1995 року Кван виробила більш зрілий стиль. Її новими, більш художньо виразними програмами були «Romanza» (коротка) та «Salome» (довільна). Вона також поліпшила свою швидкість і техніку стрибків й виконувала більш складну хореографію. У 1996-му вона виграла національну першість і чемпіонат світу. В останньому випадку вона обійшла чемпіонку Чень Лу в дуже тісній конкуренції, в якій обидві спортсменки здобули дві найвищі 6.0 за артистизм в довільній програмі.

У сезоні 1996-1997 Мішель Кван каталася під «Dream of Desdemona» (коротка) і «Taj Mahal» (довільна). Саме в цьому році вона вперше показала спіраль зі зміною ребра ковзання, яка до сих пір вважається її фірмовим елементом. Однак в тому сезоні Кван не справлялася зі своїми стрибками через різкий ривок в рості і проблем з черевиками, які вона була зобов'язана носити через спонсорський контракт з виробником.[24] Вона двічі впала і один раз спіткнулася в довільній програмі на чемпіонаті США 1997 року, поступившись титулом Тара Ліпінські. Місяцем пізніше вона також поступилася Ліпінській в фіналі Гран-прі. На чемпіонаті світу Мішель зробила помилку у виконанні потрійного лутца та зайняла 4-е місце в короткій програмі слідом за Ліпінські, француженкою Ванессою Гусмеролі і росіянкою Марією Бутирською. У довільній вона виконала шість бездоганних потрійних стрибків і виграла цю частину змагань, але в сумі стала другою слідом за Ліпінські.

Мішель Кван почала олімпійський сезон 1997-1998 з перемоги на етапі серії Гран-прі «Skate America» (де вона випередила Тару Ліпінські) і потім на іншому етапі «Skate Canada». Однак вона отримала стресовий перелом ноги і була змушена відмовитися від третього етапу серії і від фіналу Гран-прі. Незважаючи на травму стопи, Мішель відібрала у Ліпінські титул на чемпіонаті США 1998 року. Багато хто вважає її коротку програму на музику Рахманінова і довільну на «Lyra Angelica» Вільяма Олвіна, виконану на тому чемпіонаті, піком в її кар'єрі як з технічної, так і художньої точок зору.[25] Виступ приніс їй вісім кращих оцінок 6.0 і залишив одного з суперників у сльозах.[26]

Кван і Ліпінські обидві були фаворитками на перемогу в зимових Олімпійських іграх в Нагано. Мішель посіла перше місце в короткій програмі, отримавши вісім найвищих оцінок від дев'яти суддів. У довільній програмі вона зробила 7 потрійних стрибків, але виявилася позаду Ліпінські, яка теж зробила сім потрійних, включаючи каскади «потрійний ріттбергер - потрійний ріттбергер» і «потрійний тулуп - ойлер - потрійний сальхов». В результаті Мішель Кван отримала срібну медаль, золото дісталося Ліпінській, а бронза - Чень Лу.[27]

Полеміка розгорілася, коли MSNBC використовували заголовок «Американське побиття Кван», повідомляючи про результати змагань в Нагано. На думку Джоан Лі, асоціативного професора і директора журналістики в Queens College в Нью-Йорку, заголовок має на увазі, що Кван - НЕ американка. Згодом MSNBC опублікували вибачення.[28]

Липінській та Чень завершили свої аматорські кар'єри незабаром після Олімпіади, в той час як Кван вирушила перемагати на чемпіонат світу в Міннеаполіс.

Мішель Кван виконує свою довільну програму у фіналі Гран-прі сезону 2001-2002.

Мішель Кван на чемпіонаті світу 2004 року в Дортмунді, Німеччина

У сезоні 1998-1999 Мішель Кван продовжила виступати в аматорському спорті, хоча і пропустила осінню серію Гран-прі, вирішивши взяти участь в заходах для телебачення. Її «стандартними» програмами для змагань в тому сезоні були «Fate of Carmen» (коротка) і «Lamento D'Ariane» (довільна). Кван виграла свій третій національний титул на чемпіонаті США 1999 року, змагаючись зі слабкими суперницями. На чемпіонаті світу того ж року вона виступила не кращим чином і посіла друге місце слідом за Марією Бутирською.[29]

Перемога Мішель Кван на чемпіонаті США, 2000 року була дещо спірною. Її критикували за планування більш легких, ніж у конкуренток, стрибків у короткій програмі (потрійний тулуп, а не потрійний фліп), і тоді вона впала при виконанні цього елементу на змаганні. Судді все-таки розмістили її третьою в цьому розряді програми слідом за молодшими Сашею Коен та Сарою Г'юз.[30] Однак таке місце все ще залишало їй шанс на отримання титулу. У підсумку вона виграла довільну програму, виступивши краще всіх того вечора і отримавши 8 з 9 найвищих оцінок.[31][32] На чемпіонаті світу 2000 Мішель Кван знову зайняла третє місце в короткій програмі слідом за Марією Бутирською і Іриною Слуцькою. У своїй довільній вона виконала сім потрійних і виграла цей етап змагань. Бутирська втратила свою перевагу і виявилася лише третьою, слідом за Слуцькою, дозволивши Кван завоювати титул.[33]

У 2001 році Мішель Кван знову виграла чемпіонат США, отримавши найвищі оцінки від всіх суддів в обох програмах. На чемпіонаті світу вона була другою в короткій програмі слідом за Слуцькою. Кван завоювала титул зі своєю довільною програмою під музику «Song of the Black Swan», виконавши 7 потрійних, включаючи каскад «потрійний тулуп - потрійний тулуп».

Восени 2001 року Кван і Керролл вирішили припинити тренерські відносини. В інтерв'ю Мішель сказала, що їй необхідно «взяти на себе відповідальність» за своє катання.[34] Залишившись без тренера, вона прибула на чемпіонат США 2002 року, її почали діставати засоби масової інформації її розставанням з Керроллом і сезонною незібраністю. Кван виграла змагання з відновленою короткою програмою під музику Рахманінова і новою довільною «Scheherazade», забезпечивши собі місце в олімпійській збірній. До неї також приєдналися Саша Коен (друга) і Сара Г'юз (третя). 21-річна Мішель Кван і росіянка Ірина Слуцька були фаворитками Олімпіади і претендували на золото. Кван лідирувала після короткої програми, переслідувана Слуцькою, Коен і Г'юз. У довільній вона приземлилася на дві ноги і впала на потрійному фліпі, в той час, як Сара Г'юз виступила без жодної помилки. Це залишило Кван з бронзовою медаллю позаду Г'юз і Слуцької.[35] Останнім змаганням в сезоні був чемпіонат світу 2002, де вона виграла срібну медаль слідом за Слуцькою.

Сезон 2002 Мішель Кван продовжила виступати в олімпійському циклі, хоча і більш обмеженому. У проміжок з 2002 по 2004 роки вона змагалася тільки в одному етапі Гран-прі - «Skate America» восени 2002, в який вона потрапила в останній момент. Вона виграла його і пройшла кваліфікацію у фінал, але вирішила там не брати участь. Кван також вирішила пропустити серію Гран-прі в 2003 і 2004 роках, на яких стала використовуватися нова суддівська система.

Тренована Скоттом Вілсоном, Кван виграла всі етапи кожного змагання, на яких брала участь в сезоні 2002-2003, зі своїми програмами: короткої під музику «The Feeling Begins» Пітер Гебріеля з кінофільму «Остання спокуса Христа» і довільної під «Аранхуесський концерт». Вона знову виграла чемпіонат США і захистила свій титул чемпіонки світу.

У 2003 році вона найняла своїм тренером відомого фахівця Рафаеля Арутюняна, з яким спробувала збільшити технічну складність своїх програм. У сезоні 2003-2004 вона знову катала коротку під «The Feeling Begins» і довільну під музику з опери Джакомо Пуччіні «Тоска».

Мішель Кван знову виграла чемпіонат США (де все ще використовувалася стара шестибальна система), отримавши сім оцінок 6.0 за артистизм в довільній програмі. На чемпіонаті світу 2004 року, після складного кваліфікаційного раунду, Кван була оштрафована в короткій програмі за перевищення ліміту часу на 2 секунди. Це послужило причиною її 4-го місця слідом за американкою Сашею Коен і японками Аракава Сідзука та Андо Мікі.[36] Потім, як тільки вона приготувалася почати довільну, відбулося порушення, викликане виходом на лід глядача, який згодом був видалений охороною. Нарешті Кван вийшла на ковзанку в натхненні, але консервативно, виконавши 5 потрійних і отримавши останні 6.0 на чемпіонаті світу. Вона стала другою на цьому етапі (їй не вистачило одного судді до перемоги в довільній) і зайняла в підсумку третє місце слідом за Аракава (вона виконала 7 потрійних, включаючи 2 каскаду) і Коен.

У сезоні 2004-2005 довільна програма Мішель Кван під музику «Болеро» була поставлена ​​британським танцюристом на льоду Крістофером Діном, який за двадцять років до того чудово катався зі своєю партнеркою Джейн Торвілл. Коротка програма була під музику «Адажіо» з балету «Спартак» Арама Хачатуряна. На чемпіонаті США вона завоювала дев'ятий титул, досягнувши рекорду, що належить Мерібел Вінсон-Оуен. Цікаво, що Вінсон-Оуен раніше була тренером Френка Керролла, який, в свою чергу, тренував Кван. На чемпіонаті світу 2005 Мішель Кван ледве-ледве подолала кваліфікаційний раунд і посіла третє місце в короткій програмі. У довільній програмі вона впала на потрійному сальховом і приземлилася на дві ноги на потрійному лутці. Хоча вона була третьою в обох програмах, в загальному заліку вона стала четвертою, не дотягнувши 0,37 бала до третього місця. Вперше з 1995 року Мішель Кван не потрапила на подіум чемпіонатів світу і також вперше, виявилася нижче третього місця на міжнародних змаганнях.

Кван розцінювала чемпіонат світу 2005 року як корисний досвід в новій суддівській системі. Вона продовжувала тренуватися і заявляла, що спробує пройти відбір на Олімпійські ігри в Турині.[37] Однак після травми стегна вона була змушена відмовитися від трьох змагань, запланованих на осінь. Кван відкатала свою нову програму під музику «Totentanz» на телевізійному заході в грудні 2005 року, але це виконання було значно нижче її звичайних стандартів. 4 січня 2006 Мішель Кван відмовилася від участі в чемпіонаті США через травму черевної порожнини, отриманої в грудні. Тижнем пізніше вона подала клопотання до Федерації фігурного катання США проти медичної відмови про попадання в олімпійську збірну з фігурного катання. 14 січня 2006 року після виступу жінок на чемпіонаті США міжнародний комітет Федерації зібрався і 20 голосами проти 3-х схвалив петицію Кван з умовою, що вона покаже свою фізичну і змагальну готовність на контрольному засіданні з п'ятьох представників 27 січня.

Мішель Кван виконала свої коротку і довільну програми на засіданні в призначений день, і її участь в олімпійській збірній було підтверджено, так як перевіряючі визнали її придатною для змагань. Однак 12 лютого Олімпійський Комітет США оголосив, що Мішель Кван відсторонюється від участі в Іграх після отримання нової травми паху на її першому тренуванні в Турині. Кван прокоментувала, що вона «занадто поважає Олімпіаду, щоб змагатися». Організаційний комітет Турина схвалив прохання Олімпійського комітету США про заміну Мішель Кван на Емілі Г'юз, яка була третьою на чемпіонаті США.

Після її виключення з Олімпійської збірної Кван відкинула пропозицію залишитися в Турині в якості коментатора з фігурного катання для NBC Sports.[38] В ході інтерв'ю з Бобом Костасом і Скоттом Гамільтоном Мішель Кван сказала, що поки не збирається йти зі спорту.

Мішель Кван і Кім Ен А на прийомі в Залі Слави світового фігурного катання в 2009 році.

У серпні 2006 Мішель Кван перенесла курс артроскопічної хірургії для відновлення розриву кульшової губи в її правому стегні - старої травми, яку вона отримала в 2002 році. За словами Кван, ця операція дозволила їй безболісно кататися вперше за чотири роки.[39]

У сезоні 2006-2007 Мішель Кван не брала участі в змаганнях.[40]

У жовтні 2007 року Кван сказала Associated Press, що в 2009 вирішить, чи братиме участь у зимових Олімпійських іграх у Ванкувері. Але в кінцевому підсумку вона вирішила не робити цього, зосередившись на своїй освіті.[41] Однак у серпні 2009 року Кван приєдналася до Кім Ен А (чемпіонці світу 2009) на шоу Ice All Stars в Сеулі, столиці Південної Кореї.[42] Вона планує в майбутньому продовжувати виступати в таких шоу і коментувати фігурне катання. Мішель Кван сказала: «Уявлення Сполучених Штатів в якості американського Посланника громадської дипломатії за минулі три роки було дуже почесним, і я хочу робити це і далі». Після закінчення Університету Денвера в 2009 році вона додала: «Моє майбутнє навчання приведе мене ще ближче до цієї мети. і я не можу дочекатися його продовження ».

В інтерв'ю ABC News 17 лютого 2010 року вона сказала, що продовжить своє навчання в Fletcher School of Law and Diplomacy Університету Тафта. Вона буде прагнути до ступеня магістра, сконцентрувавшись на зовнішній політиці США і Далекого Сходу і продовжуючи виконувати свої обов'язки Посланника громадської дипломатії. Вона також сказала, що буде коментувати зимові Олімпійські ігри у Ванкувері для каналу Good Morning America[43].

23-25 ​​липня 2010 Мішель Кван так само, як Саша Коен і Стефан Ламб'єль приєдналася до Кім Ен А на іншому шоу «All That Skate Summer», що проходить в корейському Кояні[44].