Чонішвілі Сергій Ножерійович

Сергій Ножерійович Чонішвілі (нар. 3 серпня 1965, Тула, Тульська область, РРФСР, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно, майстер озвучування (дублювання) фільмів, диктор[1], телеведучий, письменник . Заслужений артист Російської Федерації (1999)[2]. З 1998 року є офіційним голосом телеканалу «СТС»[1][3].

Чонішвілі Сергій Ножерійович
рос. Сергей Ножериевич Чонишвили
Зображення
Ім'я при народженні Сергей Ножериевич Чонишвили
Дата народження 3 серпня 1965(1965-08-03) (56 років)
Місце народження Тула, РРФСР, СРСР
Громадянство  СРСР
 Росія
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1986)
Професія актор,
диктор,
письменник
Нагороди


Премія ФСБ
IMDb ID 0159097
chonishvili.ru
 Чонішвілі Сергій Ножерійович у Вікісховищі

Біографія

Народився 3 серпня 1965 року в місті Тула. Батько — Ножері Чонішвілі, народний артист РРФСР, грузин, його ім'я носить Омський будинок актора. Мати — Валерія Прокоп, народна артистка Російської Федерації, російська, актриса Омського академічного театру драми.

У шістнадцятрирічному віці приїхав до Москви і вступив до Щукінського училища. Його педагогами були Юрій Авшаров, Юрій Катін-Ярцев, Олександр Ширвіндт, Микола Волков. У 1986 році закінчив училище з червоним дипломом і був прийнятий в трупу Московського державного театру «Ленком», де служив до 2010 року[4] .

У 1993 році актор взяв участь в першому прем'єрному спектаклі Незалежної театрального проєкту «Гра в піжмурки» за п'єсою Михайла Волохова, режисером якого виступив Андрій Житінкін. У Московському театрі-студії під керівництвом Олега Табакова Сергій грав ще в двох спектаклях Андрія Житінкіна — «Псих[5]» і «Старий квартал[6]». З 2018 року грає Євгенія Сергійовича Дорна в спектаклі Костянтина Богомолова "Чайка".

Голосом Сергій Чонішвілі озвучена і озвучується більшість вітчизняних рекламних роликів[7], документальних фільмів[8], аудіокниг, а також велика кількість анонсів на різних російських телеканалах — зокрема, на «СТС». Проте, сам Чонішвілі принципово відмовляється озвучувати політичні ролики[9].

У 2000 році відбувся письменницький дебют Сергія Чонішвілі — вийшов у світ його збірка «Незначні зміни». У 2003 році була випущена друга книга «Людина-поїзд».

Родина

Дочки: Анна і Олександра.

Творчість

Московський державний театр «Ленком»

Інші театри
  • «Гра в піжмурки» Міжнародний російсько-французький театральний проєкт за п'єсою Михайла Волохова, в постановці Андрія Житинкіна. Роль — Фелікс[10].
  • «Псих» Театр під керівництвом Олега Табакова. Режисер Андрій Житинкін. Роль — Вєнька.
  • «Старий квартал» Театр під керівництвом Олега Табакова. Режисер Андрій Житинкін. Роль — Тай.
  • «Метод Гренхольм» Державний Театр Націй. Режисер Явір Гирдєв (Болгарія). Роль — Ферран.
  • «Подія» за п'єсою Володимира Набокова МХТ ім. А. П. Чехова. Режисер — Костянтин Богомолов. Роль — Трощейкін.
  • «Свідок звинувачення» МХТ ім. А. П. Чехова. Режисер — Марі-Луїз Бішофберже. Роль — сер Вілфрід.
  • «Ідеальний чоловік. Комедія» Твір Костянтина Богомолова за творами Оскара Уайльда МХТ ім. А. П. Чехова. Режисер — Костянтин Богомолов. Роль — Доріан Грей.
  • «Гаргантюа і Пантагрюель» Державний театр націй. Режисер — Костянтин Богомолов. Роль — Панург і не тільки.
  • «Мушкетери. Сага. Частина перша» МХТ ім. А. П. Чехова. Режисер — Костянтин Богомолов. Роль — Карлсон.

Фільмографія
  • 1982 — Крадіжка
  • 1986 — Кур'єр — Ілля
  • 1988 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Без ножа і кастета — хуліган (епізод)
  • 1990 — Дезертир — Табакін
  • 1991 — Ніч грішників
  • 1991 — Псих і дрібнота — Миша
  • 1992 — Катька і Шиз — Юрка-вертолітник
  • 1994 — Мій бідний П'єро
  • 1995 — Петербурзькі таємниці — Князь Вольдемар Шадурський
  • 1999 — Москва — відвідувач клубу
  • 2001 — Next — Гамлет
  • 2001 — П'ятий кут — Сур'єв
  • 2001 — Сімейні таємниці — Руслан Дєєв
  • 2001 — Ідеальна пара — Вольдемар
  • 2002 — Іван-дурень — лейтенант Воронін
  • 2002 — Азазель — Іполит Олександрович Зуров
  • 2002 — Олександр Пушкін — Данзас
  • 2002 — Віліси — батько Ігоря
  • 2002 — Зсунутий — Гусятник
  • 2003 — Як би не так — Артист
  • 2003 — Право на захист — Євген Кирилович
  • 2003 — Демон полудня — Олег Торлопов
  • 2003 — Театральний Блюз — Сергій Козирєв
  • 2003 — Козеня в молоці — «Сліпий» в літаку
  • 2003 — Третій варіант
  • 2004 — Я люблю тебе — капітан
  • 2004 — Прощайте, доктор Фрейд! — Арнольд
  • 2004 — Новорічний романс — Берман
  • 2004 — Фитиль (сюжет «Маестро, Ваш вихід»)
  • 2005 — Херувим
  • 2005 — Побічні докази — Зубаров
  • 2005 — Казароза — співак у ресторані
  • 2005 — Подруга особливого призначення — Іван
  • 2005 — Великогабаритні — психотерапевт
  • 2005 — Віддзеркалення перше — Ігор Чайкін
  • 2005 — Національні тріумфи
  • 2005 — Мотузка з піску — Карик
  • 2006 — Людина безповоротна — Аркадій
  • 2006 — Ленінградець — Степан
  • 2006 — Жіноча робота з ризиком для життя
  • 2006 — Капітанські діти
  • 2006 — Коханці — Костянтин Костянтинович, викладач
  • 2006 — Лісовик — капітан Усманов
  • 2007 — Особисте життя доктора Селіванової — Марк Нікольський, режисер
  • 2007 — Точка повернення — Роман Родін
  • 2008 — Наречена на замовлення — Олег Юрійович Романов, хірург
  • 2008 — Двічі в одну річку — Сергій Болотов
  • 2008 — Лісовик 2 — слідчий
  • 2008 — Парі — Сірі (озвучив Олександр Тютін)
  • 2008 — Сезон туманів — Саша
  • 2008 — Чізкейк — Михайло
  • 2010 — Сивий мерин — Алікберов Рустамович Турчак
  • 2010 — Гербарій Маші Колосової — Костя, художник
  • 2010 — Відлуння думок — Слідчий
  • 2010 — Записки експедитора Таємної канцелярії — Ушаков
  • 2010 — Тридцять сьомий роман — Борис
  • 2010 — Земський лікар — Олексій Іванович Субботін, мер міста
  • 2010 — Люблю. 9 березня — Михайло
  • 2010 — Земський лікар. Продовження — Олексій Іванович Субботін, мер міста
  • 2011 — Записки експедитора Таємної канцелярії 2 — Ушаков
  • 2012 — Москва 2017 — Закадровий голос
  • 2013 — Справа честі — Павло Костянтинович Полєтаєв, адвокат, батько Андрія
  • 2013 — Попіл — Сергій Леонідович Єременко, майор-особист
  • 2013 — Ой, ма-мо-чки! — Олексій, викладач, чоловік Олени (12-та серія)
  • 2015 — Новорічний рейс — Сергій
  • 2016 — Дідусь — Ігор Васильович Дьомін
  • 2016 — Інтим не пропонувати — Ігор Петрович Савицький, батько Івана
  • 2017 — Дно (документально-ігровий) — Олександр Дмитрович Протопопов
  • 2018 — Король Мадагаскару — Андрій Іванович Ушаков
  • 2018 — Анатомія вбивства (фільм 4-й «Вечеря на шістьох») — Роман Георгійович Виноградов
  • 2019 — Утриманки — батько Каті Матвєєвої
  • 2019 — Чарівник — Авангард (Ваня), колишній музикант рок-групи «Меджік», власник магазину музичних інструментів
  • 2019 — Московський романс — Василь, адвокат
  • 2019 — Відчайдушні — Сергій
  • 2021 — Політ — Леонід

Участь у відеокліпах

Фільми та мультфільми

Відеоігри

Мультфільми
  • Від Ілліча до Кузьмича (мультсеріал) : всі персонажі
  • Пригоди Оленки та Яреми : Шах Рахман
  • Нові пригоди Оленки та Яреми : Шах Рахман, Людожер, перекладач
  • Майбутнє почалося — голос за кадром
  • Гена з Чебурашкою купили косячок — голос за кадром

Телепередачі та документальні фільми

Голосом Сергій Чонішвілі (тембр : баритон, бас) озвучені багато фільмів та роликів російських телеканалів[1] .

  • СТС: офіційний голос каналу — з 1998 року озвучує все анонси та ролики каналу (в заставках реклами весни 2007 року читав текст «Весна — пора мінятися!»).
  • Перший канал: озвучує документальні фільми (в заставці ОРТ 1995 року озвучував голос «Це — Перший»), Yesterday Live, «Кримінальні хроніки» (2010—2012) — голос за кадром. Також — антиалкогольна реклама «Бережи себе».
  • Росія: озвучує документальні фільми.
  • Володар світу. Нікола Тесла: голос за кадром (на каналі «РТР-Планета»)
  • Велика таємниця води: голос за кадром (на каналі «Росія»)
  • НТВ — програма «Цілком таємно» (Інформація до роздумів), мюзикл «1001 ніч, або Територія любові» — голос за кадром
  • Цвіль — в першій редакції, голос за кадром
  • Таємниці кохання — голос за кадром (Перший канал)
  • Таємниці смерті: голос за кадром (Перший канал)
  • Наша Russia — голоси деяких ведучих (сцена в Таганрозі, С. Ю. Беляков), Василь Щербаков (сусід C. Ю. Белякова на програмі «Хто хоче стати мільйонером?») (ТНТ)
  • Чорнобиль. 20 років після життя — голос за кадром (РЕН ТВ)
  • Галілео — голос за кадром (СТС)
  • Алани. Дорога на захід — голос за кадром
  • Кілька фільмів з науково-популярного циклу «Історія. Наука чи вигадка» — голос за кадром
  • Космічні зіткнення — голос за кадром (Московський планетарій)

Аудіокниги

Інше
  • «Музеї світу» — озвучує тексти аудіогідів найбільших музеїв світу[23] (музей в Стамбулі, Пергамський музей в Берліні тощо)

Визнання

Державні та відомчі нагороди
  • 1999 рік — почесне звання «Заслужений артист Російської Федерації» — за заслуги в галузі мистецтва[2]
  • 2014 рік — лауреат Премії ФСБ Росії в області літератури і мистецтва за 2014 рік у номінації «Акторська робота» (2-га премія) — за роль начальника канцелярії таємних розшукових справ Андрія Ушакова в телесеріалі «Записки експедитора таємної канцелярії» реж. Олег Рясков (2011), а також за участь у створенні (озвучуванні) численних документальних фільмів про історію і сьогодення діяльності спецслужб Росії

Громадські нагороди
  • Лауреат театральної премії «Чайка» в номінації «Посмішка М» — за роль Ноздрьова в "Містифікації "
  • 2000 рік — лауреат театральної премії імені І. М. Смоктуновського
  • 2007 рік — лауреат театральної премії «Чайка» в номінації «Злодій» — за роль Кочкарьова в спектаклі «Одруження»
  • 2020 рік — лауреат першої премії XIII Міжнародного кінофестивалю «Схід-захід» (Оренбург)

Примітки
  1. Короткое интервью для Аудио-Реклама.ru. Audio-Reclama.ru. Процитовано 22 березня 2016.
  2. Указ Президента Российской Федерации Б. Ельцина № 1557 от 22 ноября 1999 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru
  3. Телеголос страны Сергей Чонишвили: «Реклама на меня не действует!». Газета «Комсомольская правда». 17 травня 2007.
  4. Сергей Чонишвили: «Ленком научил меня выживать в любых условиях». Вечерняя Москва. 1 серпня 2015.
  5. Псих « Сергей Безруков. Официальный сайт. sergeybezrukov.ru. Процитовано 10 вересня 2018.
  6. Московский театр О. Табакова" — Официальный сайт театра. www.tabakov.ru. Процитовано 10 вересня 2018.
  7. Наталия Колесова (24 січня 2000). Игра в жмурики. Вечерняя Москва.
  8. КОНЕЦ ДОКУМЕНТАЛКИ?. Ежедневный журнал. 30 грудня 2005.
  9. Голос, который звучит гордо. Огонёк. 6 серпня 2006.
  10. Спектакль «Игра в жмурики» по пьесе Михаила Волохова в постановке Андрея Житинкина. Сайт драматурга Михаила Волохова // volokhov.ru
  11. Выход в российский прокат мультфільма «Шрек-2». Эхо Москвы. 17 серпня 2004.
  12. Movie
  13. Прощай, MTV! Чем запомнится любимый канал молодежи конца 90-х?. Аргументы и факты. 7 грудня 2012.
  14. Егор Негин (Жизнь мужика старше сорока) (26 вересня 2018). #3 История телеканала MTV-Россия: самое сокровенное от основателей. YouTube.
  15. Станислава Одоевцева (22 серпня 2002). Бивис & Бат-Хед Гавриловы. Московский комсомолец.
  16. Олег Перанов (2 лютого 2020). Как "День выборов" согласовывали в Кремле. Собеседник.
  17. Владимир Коноплёв (14 червня 2014). Дублируй меня полностью: кто озвучивает звезд Голливуда. Кино Mail.ru.
  18. Евгений Червон (9 червня 2016). Сергей Чонишвили: «Сейчас в профессии я могу лишь держать оборону, но никак не идти в контрнаступление». Кино-Театр.ру.
  19. Обстоятельный кинорассказ про спецоперацию. Кино-Театр.ру. 15 серпня 2016.
  20. Андрей Гореликов (24 січня 2018). Александр Вартанов: «Это не учебник истории». Сеанс.
  21. Вадим Богданов (13 березня 2020). Рецензия на фильм «Бладшот»: Коллекция ущербных бойцов. InterMedia.
  22. Актёры дубляжа (Skyrim). The Elder Scrolls Wiki (рос.). Процитовано 19 серпня 2021.
  23. Настя Макоста (8 лютого 2018). Доктор Рубинштейн, готические симфонии Баха и Босха и устричная суббота. The Village.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.