Шавлія

За академічним «Словником українських наукових і народних назв судинних рослин» (Кобів, 2004) для роду Salvia вказано (с. 362): «Salvia L. — шавлі́я (Сл, Ру, Оп, Дб), шалві́я (Вх2, Вх3, Гв, Сл), шевлія (Вх1).»[1]. Шавлія, -ї, ор.-єю. У слові шавлія - наголос на і /3.-С.793/.

Листя подовжене, черешкове, опущене, сіро-зеленого кольору. Квіти дрібні, білі, рожеві чи синьо-фіолетові, зібрані в суцвіття. Плоди — горішки темно-бурого кольору.

Цвіте в червні — липні.

Шавлія морозостійка, любить сухі та плодючі ґрунти. Розмножують вегетативно та за допомогою насіння, які висівають безпосередньо в ґрунт. Посів проводять ранньою весною чи пізньою осінню.

Батьківщина шавлії — Середземномор'я та Південна Європа. У дикому стані росте в Малій Азії та Південній Європі.

В Центральній Європі рослина культивується з часів середньовіччя.

Відомо близько 500 видів; в Україні 29 — два з них введено в культуру. Деякі види:

• Шавлія лікарська (Salvia officinalis) — настоянка з її листя використовується при стоматитах, катарах верхніх дихальних шляхів тощо.
• Шавлія мускатна (Salvia sclarea) — культивується в Криму для виготовлення ефірної олії, яка вживається у парфумерії та медицині.
• Шавлія віщунів — (Salvia divinorum) — рослина, листя якої містять в собі психоактивний галюциноген Сальвінорин А.
• Шавлія поникла (Salvia nutans)
• Шавлія кільчаста (Salvia verticillata)
• Шавлія сухостепова (Salvia tesquicola)
• Шавлія ефіопська (Salvia aethiopis)

Серед ендеміків України — шавлія кременецька.

Шавлія — пряність, яка збагачує смак та сприяє покращенню засвоювання жирних м'ясних страв, м'яса, приготованого на грилі, соусів, омлетів з сиром. Добре поєднується з червоним перцем. Листя шавлії використовують як приправу до салатів, в овочеві та рибні страви. Їх додають в маринади до огірків, кабачків та ін. З листя заварюють чай. Ефірну олію шавлії застосовують при виробництві харчових концентратів, ковбас, консервів, а також для ароматизації мила, зубних паст та ін.

Шавлія дуже красива, тому її вирощують і як декоративну рослину. Вона є прекрасним медоносом. Мед із шавлії темно-золотистого кольору, ароматний та приємний на смак.

• 1083 Сальвія — астероїд, названий на честь цього роду рослин[2].

3.Український орфоргафічний словник /За ред. проф. А.О.Сашенко.Х.:Прапар,1997.-ISBN5-7766-0536-9.-C.793.

• Л. Г. Крецу Л. Г. Домашенко М. Д. Соколов. Мир пищевых растений. — Кишинев: Тимпул, 1989. — С. 276. (рос.)
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Betsy Clebsch, Carol D. Barner. The new book of salvias: sages for every garden. Timber Press, 2003. — ISBN 0-88192-560-8, 9780881925609, 344 стор.
• J. B. Walker, K. J. Sytsma Staminal Evolution in the Genus Salvia (Lamiaceae): Molecular Phylogenetic Evidence for Multiple Origins of the Staminal Lever. Annals of Botany 100 : 375—391, 2007 (англ.)

• Шавлія // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 473-475. — ISBN 5-88500-055-7.
• Сальвія // Садові декоративні рослини / Олєйнікова О. М.. — Харків : «Веста», 2010. — С. 78.
• Шавлія // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 49, 143, 152.
• ШАВЛІЯ // Фармацевтична енциклопедія
• Шавлія на сайті Королівських ботанічних садів у К'ю (англ.)
• Шавлія на сайті Міністерства сільського господарства США (англ.)
• Шавлія лікує бронхіт