Шавлія сухостепова

Шавлія сухостепова (Salvia tesquicola) вид рослин з роду шавлія родини глухокропивових.

Шавлія сухостепова
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Рід: Шавлія (Salvia)
Вид:
Шавлія сухостепова (S. tesquicola)
Біноміальна назва
Salvia tesquicola
Klokov et Pobed., 1954
Синоніми

Salvia nemorosa subsp. praemontana
Salvia nemorosa subsp. tesquicola
Salvia praemontana

Морфологія

Багаторічна рослина. Стебла від основи опушені багатоклітковими тонкими волосками. Листя яйцевидно-довгасті, зморшкуваті, зверху ворсисто-опушені, з домішкою дуже мілких короткостеблових залозок. Квітки по 4-6 зібрані в мутовки, лилові, віночок двогубий. Плоди тригранно-кулеподібні, темно-бурі горішки. Цвіте в травні-липні. Плоди дозрівають в липні-серпні.

Екологія

Росте на степових схилах, кам'янистих оголеннях, в дубових лісах.

Поширення

Зустрічається спорадично по всій Україні. Східноєвропейський вид.

Систематика

Шавлія сухостепова була описана М. В. Клоковим і Є. Г. Победімовою у «Флорі СРСР» (1954) як самостійна географічна раса, яка була виділена з Salvia nemorosa L. (шавлії дібровної) — виду з великим ареалом, описаного Ліннеєм із Середньої Європи. Як діагностичні ознаки, що відрізняють Salvia nemorosa від Salvia tesquicola, авторами останнього виду наводиться більш довге і густе опушення стебла і чашечок квіток, а також форма стеблових і приквіткових листків.

Кордон між двома цими видами був проведений через Крим, Центральну Україну і Волзько-Донський район.

Висока мінливість, притаманна цьому таксону приводила до виділення із складу Salvia tesquicola нових видів, але через мале число діагностичних ознак і нечітко обмежені ареали, в європейській літературі весь цей комплекс видів, розглядався як єдиний поліморфний вид Salvia nemorosa L. (Hedge, 1961).

Хімічний склад

Рослина містить 0,02 — 0,04 % ефірної олії світло-жовтого кольору з приємним запахом, дубильні речовини, мінеральні солі і фітонциди.

Використання

У народній медицині наземну частину використовують внутрішньо як засіб, що збуджує апетит, при шлункових коліках, неврозі серця, неврастенії, бронхіті, як засіб, що пригнічує потовиділення, як заспокійливе, в'язке, протизапальне. Зовнішньо — для полоскань при запальних процесах в горлі і порожнині рота, як ранозагоювальне.

Див. також

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.