Шавлія кільчаста
Шавлія кільчаста (Salvia verticillata) — вид рослин з роду шавлія.
| Шавлія кільчаста | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Глухокропивові (Lamiaceae) |
| Рід: | Шавлія (Salvia) |
| Вид: | Шавлія кільчаста (S. verticillata) |
| Біноміальна назва | |
| Salvia verticillata | |
| Підвиди | |
|
Salvia verticillata subsp. amasiaca (Freyn & Bornm.) Bornm. | |
| Синоніми | |
|
Covola verticillata (L.) Medik. | |
Народні назви
- Буквиця
- Дідове сало
- Жалька
- Криничник
- Свинюх
Морфологія
Багаторічна рослина. Стебла численні, прості, рідше гілчасті, прямі, густо опушені багатоклітковими волосками.
Листя серцеподібно-яйцеподібні, гострі, кінці листової пластинки городчаті, розміщуються кільцями, звідки походить і назва рослини.
Квітки по 16-35 зібрані в мутовки; вінчик двогубий, ліловий, іноді білий. Цвіте в липні-вересні. Кожна квітка цвіте 2 дні, при цьому виділяє 0,22-0,42 мг нектару (залежить від погодних умов), окремі квіти аж до 2 мг. Середній вміст цукру в нектарі коливається в межах 50-86 %, прозорий, безбарвний, без запаху. Бджоли охоче відвідують нектар і пилок.[1]
Плоди — яйцеподібні, коричнюваті, гладенькі горішки — дозрівають в серпні-вересні.
Екологія
Росте на відкритих смітних місцях, а також на глинистих обривах та вапнякових схилах.
Поширення
Зустрічається по всій Україні. Порівняно рідше в поліських районах. Європейсько-передньоазійський вид. Вид поширений у Центральній та Східній Європі та Західній Азії. Натуралізований в Північній Європі та Північній Америці.
Хімічний склад
Наземна частина містить ефірні олії зеленкуватого кольору з дуже різким запахом.
Використання
В 19 столітті шавлія кільчаста була найпопулярнішою пряністю. Листя її надають стравам сильний аромат зі специфічним прохолодним присмаком. На Кавказі їх їдять як приправу до жирних м'ясних страв, в Західній Європі і Середній Азії сухі листя використовують для ароматизації пива, як пряноароматичну приправу до сиру, юшки, м'ясу, стравам з дичини, свійської птиці, холодним м'ясним салатам. Збирають листки верхівок рослини разом з квітковими пуп'янками напередодні цвітіння. У кулінарії зустрічається у вигляді порошку.[2]
Добрий медонос. Серед інших видів шавлій кільчаста є найбільш нектароносною. Виділяє до 900 кг нектару з 1 га, в посушливі роки медопродуктивність падає вдвічі. Мед високої якості, світло-бурштинового кольору, придатний для зимівлі бджіл.
Див. також
Примітки
- Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 477.
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.152
Джерела
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Комаров В. Л. та ін. Флора СРСР, Т. 1-30 — М.—Л.: вид-во АН СРСР, 1934—1964 (рос.)
- Tutin, T. G. et al., eds. 1964—1980. Flora europaea. (англ.)
- Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). 2009 (швед.)
- Davis, P. H., ed. Flora of Turkey and the east Aegean islands. 1965—1988 (англ.)
- Erhardt, W. et al. Der große Zander: Enzyklopädie der Pflanzennamen. 2008 (нім.)
- Greuter, W. et al., eds. Med-Checklist. 1984 (англ.)
- Liberty Hyde Bailey Hortorium Hortus third. 1976 (англ.)
- Rechinger, K. H., ed. Flora iranica. 1963 (англ.)
Посилання
- Шавлія кільчаста на сайті про бджільництво і пасіку (укр.)
- Шавлія кільчаста на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
- Шавлія кільчаста в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)