Шептичі

Село Шептичі — одне із найстаріших сіл України. Неподалік Рудок Самбірського району, де у костелі похований польський драматург Олександр Фредро, батько Софії – мами митрополита Андрея Шептицького – розташоване село Шептичі. Звідси пішов рід галицьких бояр Шептицьких. Тут про Шептицьких «пам’ятає» хіба стара церква. Відоме як родовий маєток Шептицьких. 12 квітня 1469 р. в Городку польський король Казимир IV Ягеллончик надав Федору Шептицькому та його внукам Федору, Глібу та Сенькові право власності на Шептичі, Вощанці та Канафости.21 травня 1694 король Ян III Собеський затвердив Базилія Купару (пол. Bazyli Kupara) як довічного власника с. Шептичі. Проте, ще щонайменше до 1749 р. частина земель у Шептичах належала Шептицьким.До 1772 село було підпорядковане повітовому старості в Рудках. Опісля — у власності австрійського уряду (так зване камеральне майно).

У людській пам’яті, тим часом, майже нічого не залишилось, ніщо не нагадує, що у цьому селі народився у 1836 році Ян-Кантій Шептицький – дідич Іван Шептицький, тато майбутнього митрополита. Від панського палацу – жодного сліду, знищила радянська влада, як і фільварок (господарство) Шептицьких. Місцева мешканка Софія Станішевська дещо пригадує з дитинства: «Отам був фільварок Шептицьких. То був пан, у нього люди працювали. Дім був великий у них, казала мама, але невідомо, де був панський будинок. Казали, що Шептицький допомагав ставити церкву», розповіла літня жінка.

У Шептичах є дерев'яний храм Успіння Пречистої Богородиці, який стоїть на західній околиці села, біля вулиці. У 1507 році тут вже існувала парафіяльна церква. Місцева парафія у 1690 році отримала ерекційний акт. Існуюча церква збудована у 1892 році на місці давнішого[1].У церкві, яка до Другої світової війни була греко-католицька, а нині православна, зберігся унікальний іконостас XIX століття. Він нагадує віденську школу малярства. У записах церковних книг ХVIII-XIX століть, з яких видерті окремі сторінки, не знайшла прізвища Шептицьких. А перша письмова згадка про рід Шептицьких є у документах Галицько-Волинського князівства. Князь Лев – син короля Данила – у 1284 році видав грамоту предкові Шептицького з правом на володіння селами і власність на землі у Самбірській волості, зокрема у селах Шептичі і Вощанці, де у 1686 році народився майбутній Київський митрополит греко-католицької церкви Атанасій Шептицький. У документах XV-XVI століть згадані шляхтичі Шептицькі, рід яких подарував Києво-Галицьких митрополитів – Варлаама, Атанасія, Лева Шептицьких. У 1740 році митрополит Атанасій і його рідні отримали графський титул. Митрополити Лев і Атанасій збудували Святоюрський собор у Львові.

З 1960 по 1989 роки стояла зачиненою — громада не допустила до влаштування радянською владою у ньому складу.

• Шептицькі

• Погода в селі Шептичі
• Відео святкувань в селі Шептичі

• Шептичі // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 901. (пол.)
• Шептичі - родинне село батька митрополита Андрея[1]

1. Шептичі - родинне село батька митрополита Андрея. www.mytropolyt.com.ua. Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 12 березня 2018.