Шербет

Шербе́т (араб. شربة sharba‎; перс. شربت Sharbat‎; тур. şerbet; азерб. şərbət) — популярний на Близькому Сході та у Південній Азії солодкий прохолодний напій, який готують з фруктів або квіткових пелюсток, спецій[1][2]. Шербет може подаватися у вигляді концентрату, який їдять ложкою або розбавляють водою для створення напою.

Два види іранського шербету (праворуч) разом з іранським чаєм (ліворуч).
Центральноазійський твердий шербет з горіхами.

Популярні шербети виготовляються з одного або декількох таких компонентів: троянда, сандал, гібіскус, лимон, апельсин, ананас, баель (лат. Aegle marmelos), фалса (лат. Grewia asiatica або Grewia subinaequalis). Більшість шербетів дуже поширені в пакистанських, іранських, афганських та індійських родинах.

У Центральній Азії шербет — це густа або тверда солодка маса, виготовлена з фруктів чи кави, шоколаду й цукру (часто з горіхами)[2].

Історія

Перська книга XII століття «Zakhireye Khwarazmshahi», автором якої був один з найвідоміших перських лікарів з іранської та ісламської традиційної медицини Ісмаїл Горгані, описує різні типи шербетів в Ірані.

Шербети були популярними на території індійського субконтиненту під час правління Моголів, один з яких часто спрямовував вантажі льоду з Гімалаїв, щоб зробити прохолодний освіжаючий напій.

У садах палацу правителів Османської імперії спеції та фрукти, які планувалося використовувати в шербетах, вирощувалися під контролем фармацевтів і лікарів з палацу.

Примітки
  1. Стаття «Sherbet» // dictionary.com (англ.)
  2. Словник іншомовних слів. — К: УРЕ, 1977. — стор. 748,
    Сучасний словник іншомовних слів. — СПб: «Дует», 1994. — стор. 689 (рос.),
    Словник іншомовних слів Мельничука.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.