Шутова Лівія Василівна

Лівія Шутова народилася 30 грудня 1925 року в селі Жуківка Нижньогородської області. Її батьки були з селян. Мати — Ганна Федорівна Шутова, домогосподарка. Батько — Василь Іванович Шутов, механік, плавав по Волзі на пароплавах. У 1932 році сім'я переїжджає до Саратова. Василь Іванович влаштовується на роботу до Саратовського дитячого будинку «Червоне містечко», навчаючи дітей слюсарного і токарного ремесла. У цьому ж році Лівія Василівна йде до школи. А з 1934 року Василь Іванович призначається на посаду директора дитячого будинку «Червоне містечко». Життя сім'ї була тісно пов'язана з життям дитячого будинку. Дітей навчали не тільки загальноосвітніх предметів, а й розвивали у них творчі здібності.

Після закінчення середньої школи Лівія Василівна вступила на факультет іноземних мов Саратовського педагогічного інституту на англійське відділення. У важких воєнних умовах Лівія Шутова влаштувалася на роботу в Будинок книги продавцем в художній відділ, щоб отримувати продовольчу картку. Вона опинилася в світі російської та іноземної літератури. Робота їй дуже подобалася, але мрія про театр не покидала її з тих пір, як вона полюбила Саратовський драматичний театр імені К. Маркса. З виставами та акторами цього театру вона познайомилася, навчаючись у школі. Старшокласники були частими глядачами вистав цього театру. Робота великих акторів — Івана Слонова, Степана Муратова, Павла Карганова, Валентини Соболєвої та інших допомагає їй побачити своє майбутнє лише на сцені.

У 1944 році Лівія Шутова випадково дізналася, що відкрилася драматична студія при театрі, і вирішила спробувати щастя. Склавши іспити на відмінно, перейшла вчитися до студії на курс народного артиста РРФСР Павла Карганова. Роки навчання в студії були успішними та результативними. У 1947 році вона закінчила драматичну студію при Саратовському ОАДК імені К. М. Маркса і стала провідною акторкою цього театру. Щедра сценічна чарівність, краса, м'якість, витонченість і своєрідність актриси виявлялися у великих і малих ролях майбутнього великого репертуару. Перший великий сценічний успіх актриси в театрі пов'язаний з роллю Машеньки в однойменній п'єсі Олександра Афіногенова. Машенька, зіграна з такою величезною любов'ю і наївною простотою, приносить їй перший справжній успіх. Для саратовського глядача відкрилася нова своєрідна актриса. А перед актрисою — справжня дорога у велике мистецтво.

«Шутовій не довелося витратити роки для того, щоб знайти свій театр, переходити з трупи в трупу в пошуках художніх однодумців. Її вихователі стали потім і її колегами по сцені. Театр, в який ступила Л. & nbsp; В. & nbsp; Шутова, був не просто колективом усталених традицій. Це був театр слоновських реалістичних традицій, з добрим смаком у виборі репертуару, високим рівнем режисури і міцним акторським ансамблем. Може бути, в цьому - одна з основних причин закономірності її зростання, того, що актриса зуміла природно і послідовно завоювати одну за одною вершини майстерності. Від вчителів і старших колег Шутова успадкувала постійне прагнення до природності, до точного і виразного малюнку образу. Лівія Шутова з великою повнотою зуміла розкрити переконаність й ідейну цілеспрямованість своїх героїнь в драматичних полотнах широкого соціального плану (Я. Явчуновський, журнал «На просторах Волги», 1960 рік).»

«Будь-яка актриса позаздрить тій популярності і любові глядачів, яку мала, мабуть, протягом усіх 20 років роботи в Саратовському драматичному театрі Лівія Шутова. На Шутову ходили. І багато театралів пам'ятають чудову актрису»(Журнал «Сфера», 30 березня 1991 року.)

За час роботи в Саратовському театрі Лівія Шутова зіграла більше 60-ти ролей. У 1967 році, прийнявши запрошення головного режисера Кишинівського російського драматичного театру імені А. П. Чехова. С. Петровського, Лівія Василівна перейшла на роботу до цього театру. Перше знайомство молдавських глядачів з актрисою відбулося в цьому ж році. Це була роль Гелени в п'єсі Л. Г. Зоріна «Варшавська мелодія». Цей спектакль став справжньою подією в театральному житті Молдови. Після «Варшавської мелодії» Лівія Шутова створила на сцені цього театру ряд яскравих сценічних образів.

З 1975 по 1989 роки Лівія Василівна служила в Московському театрі на Малій Бронній. Першою успішною роботою в цьому театрі бала роль Нори у виставі о'Ніла «Душа поета» у постановці Народного артиста РРФСР Михайла Козакова.

• заслужена артистка РРФСР (1957)
• народна артистка РРФСР (1965)
• орден Трудового Червоного Прапора (1971)
• народна артистка МРСР (1973)

• Лівія Шутова на сайті «Культура Саратова» (рос.)
• Лівія Шутова на сайті Rudata.ru (рос.)