Ян Блахович

Дебютував у змішаних єдиноборствах на професійному рівні у лютому 2007 року, але свій перший бій програв одноголосним рішенням суддів.

В 2013 році

У тому ж 2007 році розпочав співпрацю з головною бійцівською організацією Польщі Konfrontacja Sztuk Walki, зокрема, став учасником турніру-вісімки в напівважкій вазі і за один вечір переміг всіх трьох суперників. Рік потому виграв ще один подібний турнір, знову розібравшись з усіма трьома опонентами. Також у вересні 2008 року відзначився перемогами в рейтингових боях над достатньо відомим конголезьким бійцем Крістіаном М'Пумбу і над хорватом Маро Пераком[2].

По закінченні успішного 2008 року Блахович на запрошення свого друга Томаша Дрваля відправився тренуватися в США, проходив підготовку в залі Throwdown Training Center в Сан-Дієго. Він планував продовжити кар'єру за океаном, проте під час спарингів серйозно травмував праве коліно і змушений був повернутися додому.

Внаслідок травми Блахович змушений був простоювати близько 17 місяців, відмовляючись від усіх вигідних пропозицій. Нарешті, в травні 2010 року він повернувся в бої, підписавшись на черговий турнір-вісімку KSW в напівважкій вазі. Він знову пройшов всіх суперників і завдяки низці вдалих виступів удостоївся права оскаржити вакантний титул чемпіона організації[3]. У чемпіонському бою проти камерунця Сокуджу, який відбувся в березні 2011 року, травмував ногу і не зміг вийти до третього раунду, в результаті чого йому зарахували поразку технічним нокаутом[4].

Через кілька місяців між Блаховичем і Сокуджу відбувся повторний поєдинок, цього разу поляк виграв одноголосним рішенням суддів, забравши собі чемпіонський пояс. Згодом він двічі зумів захистити свій титул, вигравши у таких бійців як Х'юстон Александер і Горан Рельич. Крім того, в нетитульному бою за очками здолав Маріу Міранду.

Маючи в послужному списку 17 перемог і лише 3 поразки, Блахович привернув до себе увагу найбільшої бійцівської організації світу Ultimate Fighting Championship і в січні 2014 року підписав з нею довгостроковий контракт[5]. Його дебют в октагоні UFC відбувся в жовтні того ж року, на турнірі у Стокгольмі він переміг технічним нокаутом місцевого шведського бійця Іліра Латіфі[6].

У 2015 році зазнав поразки одноголосними рішеннями від Джимі Мануви і Корі Андерсона[7].

У 2016 році суддівськими рішеннями виграв у Ігоря Покраяца, але програв Олександру Густафссону[8].

2017 рік розпочав з поразки від Патріка Камминза, проте потім взяв верх над Девіном Кларком, заробивши бонус за кращий виступ вечора, і над Джаредом Каннон*є[9].

23 лютого 2019 року в Празі, на турнірі UFC Fight Night: Błachowicz vs. Santos у головному бою вечора програв технічним нокаутом Тіагу Сантусу в третьому раунді.

6 липня 2019 року на турнірі UFC 239 у Лас-Вегасі у другому раунді переміг нокаутом колишнього чемпіона UFC і Strikeforce в середній вазі Люка Рокхолда.

16 листопада 2019 року в Сан-Паулу на турнірі UFC Fight Night: Błachowicz vs. Jacaré у головному бою вечора переміг колишнього чемпіона Strikeforce в середній вазі Роналду Созу роздільним рішенням суддів.

15 лютого 2020 року на турнірі UFC Fight Night: Anderson vs. Błachowicz 2 в Ріо-Ранчо, в головному бою вечора відбувся рематч між Кору Андерсоном і Яном Блаховичем, в якому Блахович переміг нокаутом вже у першому раунді заробивши бонус за виступ вечора.

Після того, як Джон Джонс залишив пояс, для переходу у важку вагу, для супер бою, пояс у напівважкій вазі став вакантним, і UFC оголосили бій між 1-м номером рейтингу боксерів напівважкої ваги Домініком Рейєсом і 3 номером рейтингу боксерів напівважкої ваги Яном Блаховичем.

Поєдинок відбувся на UFC 253 у головній події турніру. Блахович переміг Рейеса технічним нокаутом у 2 раунді і став новим чемпіоном UFC в напівважкій вазі[10].