Ян Жолкевський

Ян Жолкевський гербу Любич (пол. Jan Żółkiewski; ? — 1623 / 1633) — галицький шляхтич, військовик та урядник Речі Посполитої.

Ян Жолкевський
Народився 1591[1]
Помер 26 квітня 1623(1623-04-26)
Жовква, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Поховання
 : 
Країна  Річ Посполита
Діяльність військовослужбовець, урядник
Учасник Цецорська битва 1620
Посада яворівський старостаd, грубешівський старостаd і калуський старостаd
Рід Жолкевські
Батько Станіслав Жолкевський
Мати Реґіна Жолкевськаd

Біографія

Син Станіслава Жолкевського та його дружини Реґіни з Гербуртів.

17 травня 1615 року розбив конфедератів Карвацького разом з майбутнім коронним гетьманом Станіславом Конецпольським під Рогатином (тодішній гетьман довірив акцію проти колишніх конфедератів).[2]
Разом із батьком брав участь у битві під Цецорою, коли був важко поранений (став калікою на одну ногу) і потрапив до турецького полону разом з родичем — теребовельським старостою Олександром Балабаном, який відправився сам додому за грішми для викупу (10 000 злотих)[3], а повернувся через 1 рік.[4] Себастьян Кужанський (пол. Kurzański[5] гербу Одровонж 1621 року перебував на Волощині у справі його звільнення.[6]), 1623[4] / 1633 р. був послом сейму у Варшаві, захворів.

Його улюбленцем був засновник Копайгороду Лукаш М'ясковський.[7]

Уряди (посади): староста калуський, грубешівський, яворівський.

Помер 1623[4] або 1633 року від хвороби (рак), був неодруженим, нащадків не мав. Був похований у костелі святого Лаврентія у Жовкві. За версією Шимона Окольского (також за даними Шимона Старовольського[8]), існував його надгробок,[9]) виготовлений і встановлений коштом сестри Софії Данилович з Жолкевських з епітафією:[4]

Exoriare aliquis nostris ex ossibus ultor

.

Примітки
  1. MAK
  2. Czapliński W. Koniecpolski Stanisław h. Pobóg (ok.1594-1646) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 523. (пол.)
  3. Dobrowolska W. Bałaban Aleksander (†1637) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 248; Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 8304034840 (пол.)
  4. Charewiczowa Ł. Daniłowiczowa Zofia… — S. 418.
  5. Прізвище походить від слова Kurzany — назви польською мовою села Куряни
  6. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 264. (пол.)
  7. Witusik A. A. Miaskowski Łukasz Kazimierz herbu Leliwa (zm. ok. 1654) // Polski Słownik Biograficzny. — T. XX. — S. 544—545. (пол.)
  8. Simon Starovolscius. Monumenta Sarmatarum. — Cracoviae : in Officina Viduae et Haeredum Francisci Caesarij, 1655. — S. 477—478. (лат.)
  9. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 4. — S. 757.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.