Ян Цетнер (львівський староста)
Ян Цетнер гербу Пшерова (пол. Jan Cetner; ? — 11 грудня 1679 або 1680) — польський шляхтич, військовик, урядник Корони Польської в Речі Посполитій. Полковник королівських військ. Представник роду Цетнерів.
| Ян Цетнер | |
|---|---|
| Jan Cetner | |
| Помер | 11 грудня 1679 або 1680 |
| Країна | Річ ПосполитаКоролівство Польське |
| Національність | поляк сілезького походження |
| Діяльність | військовик, урядник |
| Alma mater | Грацький і Паризький університети |
| Суспільний стан | шляхтич |
| Посада | староста львівський і щуровицький |
| Військове звання | полковник |
| Термін | 1676—1679 (староста львівський) |
| Попередник | Ян Мнішек |
| Наступник | Микола-Єронім Сенявський |
| Конфесія | римо-католик |
| Рід | Цетнери |
| Батько | Александер Цетнер |
| Мати | Анна із Замойських |
| У шлюбі з | донька Миколая Даниловича |
| Діти | Александер, Францішек Цетнер, Юзеф Цетнер. |
 Герб варіант гербу Пшерова | |
Життєпис
Син Александера Цетнера та його дружини Анни із Замойських гербу Єліта (1615[1] —?), доньки львівського каштеляна Вацлава Яна Замойського[2].
Розпочав службу під керівництвом батька. 1663 року брав участь у виправі проти козаків. Як щуровицький староста 1662 року був записаний на навчання в університеті Ґрацу, 1663 року був записаний студентом Паризького університету.
У 1666, 1668, 1675, 1678 роках був обраний послом від Галицької землі на Сейм, 1676 року був одним з комісарів для розсудження кривд та збитків на польсько-угорському кордоні, встановлення там осередків заспокоєння. 1676 року був депутатом до короля. 1667 року був депутатом Коронного трибуналу, 1670 року — маршалком Галицького сеймику, 1674 року — Вишенського. Електор королів Міхала Вишневецького, Яна III Собєського. 26 серпня 1671 року брав участь у битві під Брацлавом проти татар. 1671 року батько Александер йому переказав королівщину Стоки, за дозволом короля — свою панцерну корогву. Ян Собєський згадав Цетнера в листі до короля після перемоги у битві під Немировом 8 жовтня 1672 року над татарами як одного з щирих, мужніх помічників. 24 серпня 1675 року з своєю корогвою брав участь у битві під Львовом. За наказом короля половина його полку піхоти (160 жовнірів, більшість загинули) під проводом Яна Самуеля Хшановского зміцнила оборону Теребовлі.[3] 2 квітня 1676 року[4] з дозволу короля став львівським старостою після Яна Мнішека (старости радзинського, глинянського,[4] коменданта Львова у 1657 р.[5]); названий в документі полковником. За життя батька отримав королівщини, пізніше став власником більших маєтностей у Руському та Подільському воєводствах.[3] Заборгував Валеріянові Альнпеху 800 злотих[6].
Помер 11 грудня 1679[4] або 1680 року.[7][3]
Родина
Дружина — Зофіанна (Софія Анна)[8] (за Каспером Нєсєцким — Констанція,[7] Адам Бонецький називав її Софія[9]) Данилович, донька старости червоногородського, перемишльського, коронного підчашого Миколая Даниловича (?—1676) та його дружини Аполінарії Немоєвської[10] (пол. Apolinara Niemojewska) гербу Роля[11]. З тестем мав непорозуміння (тесть оскаржував у Люблінському трибуналі напади, насилля в маєтку Рихціце 1672 року). Невдовзі помирились, тесть відступив йому королівщину Ляшки. Мав 7 дітей, з них:
- Александер — щуровицький староста, теребовлянський (з 11 лютого 1704, помер 1709 року)
- Юзеф — волинський каштелян,[10] дідич містечка Губків[12]
- Францішек — смоленський воєвода[10]
- Теофіля Тереза — дружина белзького старости Юзефа Феліцяна Потоцького, мати Францішека Салезія Потоцького[13]. Вдова Яна Цетнера вийшла заміж вдруге за бжесць-куявського воєводу Зигмунта Домбського (пол. Zygmunt Dąbski).[10]
К. Несецький стверджував, що він мав три доньки:
- Тереза[7][14] — перша дружина брацлавського воєводи Яна Потоцького[7].[15]
- Гелена — дружина подільського підкоморія Миколая Лянцкоронського
- Дорота — дружина великого коронного гетьмана, белзького воєводи Станіслава Жевуського.[7]
Примітки
- Wacław Jan Zamoyski z Zamościa h. Jelita (ID: 14.186.92). (пол.)
- Zamoyscy (01) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
- Lasocki Z. Cetner Aleksander (†1675)… — S. 238.
- Prszyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — S. 153. (пол.)
- Mniszchowie Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
- Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — S. 106. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 1. — S. 241.
- Danilowiczowie (01) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
- Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 327.
- Lasocki Z. Cetner Aleksander (†1675)… — S. 239.
- Apolinara Niemojewska h. Rola (ID: 4.160.205)
- Hubków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 200. (пол.) — S. 200. (пол.)
- Potoccy (02) Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. (пол.)
- іноді зустрічається припущення, що її ім'я Зофія? → Див.: Potoccy (03) Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. (пол.)
- Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 53. (пол.)
Джерела
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 327. (пол.)
- Lasocki Z. Cetner Aleksander (†1675) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937. — T. III/3, zeszyt 13. — 193—288 s. — S. 239—240. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — S. 239—242. (пол.)