1939 в авіації

• 1 квітня — Mitsubishi A6M Zero («A» — винищувач; «6» — модель; «M» — Mitsubishi) — японський легкий палубний винищувач часів Другої світової війни. Випускався з 1940 до 1945, всього побудовано 11 тис. одиниць.
• 1 червня — Focke-Wulf Fw 190, німецький одномісний одномоторний поршневий винищувач-моноплан, створений Куртом Танком в компанії Focke-Wulf. Стояв на озброєнні Люфтваффе під час Другої світової війни, один з найкращих винищувачів свого часу. Всього було виготовлено 19 999 літаків, з них 13 365 машин у варіанті винищувача і нічного винищувача і 6634 машин у варіанті винищувача-бомбардувальника.
• 20 червня — Heinkel He-176, перший у світі реактивний літак, обладнаний рідинним ракетним двигуном, пілотував Еріх Варзіц (нім. Erich Warsitz).
• 27 серпня — Heinkel He 178, перший в світі літак з турбореактивним двигуном, пілотував Еріх Варзіц (нім. Erich Warsitz).
• 14 вересня — Vought-Sikorsky VS-300, першого дослідного вертоліта конструктора Ігоря Сікорського. Політ здійснювався на прив'язі в кількох метрах від землі
• 2 жовтня — прототип Іл-2, радянський штурмовик часів німецько-радянської війни, створений під керівництвом Сергія Володимировича Іллюшина. Наймасовіший літак 1940-х років, було випущено понад 36 тис. штук.
• 19 листопада — Heinkel He 177 Greif, німецький важкий бомбардувальник, двомоторний суцільнометалевий моноплан.
• 30 грудня — І-190, радянський винищувач-біплан конструкції Миколи Полікарпова, глибока модифікація біплана І-153, що вже вироблявся серійно.

• 30 березня — Ганс Дітерлє (нім. Hans Dieterle) на Heinkel He 100 (маскувався під He 112U) встановлює новий рекорд швидкості польоту для літаків з поршневими двигунами з 746 км/год (464 миль/год).
• 26 квітня — Messerschmitt Me 209 V1 (реєстраційний № D-INJR), пілотований льотчиком-випробувачем Фріцем Венделем (нім. Friedrich (Fritz) Wendel), встановив новий абсолютний рекорд швидкості для літаків з поршневими двигунами, показавши середню швидкість на маршруті 755,136 км/год (469,22 миль/год). Літак був спеціально створений у Німеччині для встановлення цього рекорду. Рекорд було побито у 1969 Даррілом Грінаміером (англ. Darryl Greenamyer) на літаку Grumman F8F Bearcat.

Без точної дати

• І-153 «Чайка», радянський винищувач-біплан конструкції М. М. Полікарпова.
• Arado Ar 96, німецький тренувальний літак, виробництва компанії «Arado Flugzeugwerke».

• 9 вересня — Молчанов Валерій Михайлович, радянський льотчик-вупробувач (загинув 3 червня 1973 під час виконання демонстраційного польоту Ту-144 на авіасалоні в Ле Бурже).

• 11 травня — Осипенко Поліна Денисівна, радянська льотчиця, учасниця рекордних перельотів, одна з перших жінок Герой Радянського Союзу. Загинула, разом з начальником головної льотної інспекції ВПС РСЧА А. К. Сєровим, в авіаційній катастрофі, відпрацьовуючи польоти «наосліп» під час навчально-тренувальних зборів.
• 16 вересня — Грицевець Сергій Іванович (біл. Грыцавец Сяргей Іванавіч), радянський пілот-винищувач, двічі Герой Радянського Союзу, брав участь у локальних конфліктах. На його рахунку за достовірними даними 18[1] збитих літаки.
• 6 жовтня — Giulio Gavotti, італійський інженер та авіатор.
• 23 грудня  — Антон Фоккер, голландський піонер авіації та авіаконструктор, розробник таких винищувачів, як біплан Fokker D.VII, триплан Fokker Dr.I та інші.