5 гривень (банкнота)

5 (п'я́ть) гри́вень — номінал банкнот незалежної України, уведених в обіг з 1996 року; грошових купюр Директорії УНР, що були в обігу в 1919—1920 роках.

5 гривень
Країна  Україна
Вартість 5 ₴
Висота 63 мм
Ширина 118 мм
Елементи захисту захисне волокно, водяний знак, захисна стрічка
Тип паперу спеціальний тонований
Роки друку 1992 — донині
Лицьова сторона
Дизайн Богдан Хмельницький
Рік дизайну 2013
Зворотна сторона
Дизайн Іллінська церква
Рік дизайну 2013
 5 гривень у Вікісховищі
Зовнішні відеофайли
Графічний ролик-розповідь про 5 гривень на YouTube

Історія

Директорія УНР

Аверс п'яти гривень зразка 1919 року
Реверс п'яти гривень зразка 1919 року

Напередодні евакуації з Києва у лютому 1919 року, міністр фінансів Борис Мартос наказав вивезти з міста всі запаси грошей, що зберігалися в Державному банку, літографічні камені та інші матеріали, які використовувалися для друку грошей. Після короткочасного перебування у Вінниці, де через брак відповідної технічної бази не вдалося налагодити виготовлення грошей, Міністерство фінансів УНР переїхало до Кам'янця-Подільського, а Експедицію Заготівлі Державних Паперів було відправлено до Тернополя, а згодом — до Станіславова (нині Івано-Франківськ). Цей крок був зумовлений заходами безпеки і наявністю у цих містах належної друкарської бази. У Станіславові новий керівник Експедиції Микола Данильченко налагодив виготовлення розмінних знаків Державної скарбниці УНР номінальною вартістю 5 гривень. При виготовленні проекту було використано елементи малюнків Григорія Золотова, Антона Середи та Георгія Нарбута. Вони друкувалися чорною фарбою на якісному папері сірого кольору з водяними знаками. Основна кількість купюр цієї емісії використовувалася населенням Галичини.[1]

Україна

Зі слів автора перших грошових купюр сучасної України Василя Лопати, в квітні 1991 року відомих художників УРСР запросили для участі в розробці ескізів нової української валюти. До складу колективу з розробки ескізів увійшли народний художник України О. Данченко, заслужені діячі мистецтв України В. Перевальський, заслужені художники України В. Юрчишин, С. Якутович і сам В. Лопата.

Робота по створенню грошових купюр проходила під егідою комісії Верховної ради України з питань економічних реформ та управління народним господарством, а також комісії з питань культури та духовного відродження. У цій роботі взяли участь народні депутати України Лесь Танюк, Павло Мовчан, Дмитро Павличко, Володимир Яворівський, Іван Заєць та ін.

Ескізи грошової купюри розглядала Президія Верховної ради під головуванням Леоніда Кравчука, який затвердив ескізи, підготовлені В. Лопатою.

1992 рік

Аверс банкноти номіналом 5 гривень 1992 року
Реверс банкноти номіналом 5 гривень 1992 року

Вперше уведено в обіг 2 вересня 1996 року. Виготовлено канадською компанією «Canadian banknote company». На лицевій стороні у центрі був зображений Богдан Хмельницький, на зворотній Іллінська церква у селі Суботів (Черкаська область) — родинна усипальниця Богдана Хмельницького. Дизайн обох сторін був доповнений орнаментами. На банкноті зображено також 1992 рік. 135×70 мм. Переважний колір — темно-синій.

Банкноту було виготовлено на спеціальному білому папері, який не флуоресціює в ультрафіолетових променях, із водяними однотоновими знаками у формі тризуба, розташованими по всій площі банкноти.

Банкнота містила: рельєфні елементи, райдужний друк, антисканерну сітку, приховане зображення, мікротекст, видимі захисні волокна, прихований номінал, флуоресцентний номер, флуоресцентні елементи, високий друк.

Уведено в обіг 1 вересня 1997 року. Виготовлено фірмою «De La Rue» (Велика Британія).

На лицевій стороні праворуч був зображений Богдан Хмельницький. На зворотній стороні у центрі — гравюрне зображення Іллінської церкви в Суботові. Дизайн обох сторін доповнювався орнаментами. На банкноті був зображений також 1994 рік. Розміри: 133×66 мм. Переважний колір — блакитно-темно-синій.

Банкноту було виготовлено на спеціальному білому папері, який не флуоресціює в ультрафіолетових променях, але з фіксованим багатотоновим водяним знаком у вигляді портрета Богдана Хмельницького, що на лицьовий стороні банкноти.

Банкнота містила: антисканерну сітку; мікротекст; захисну стрічку; рельєфні елементи; райдужний друк; суміщене зображення; приховане зображення; елемент для людей із послабленим зором; видимі і невидимі захисні волокна; флуоресцентний номер.

2004 рік

Аверс банкноти номіналом п'ять гривень найновішого зразка (2004)

Уведено в обіг 14 червня 2004 року. Виготовлено на Монетно-банкнотному дворі Національного банку України.

На лицевій стороні праворуч зображений Богдан Хмельницький. На зворотній стороні зображена Іллінська церква в Суботові. Дизайн обох сторін доповнюється орнаментами. На банкноті вказано 2004 рік.

Розміри: 118×63 мм. Переважний колір — синій.

Банкноту виготовлено на спеціальному тонованому папері, відтінок якого відповідає переважальному кольору банкноті; папір не флуоресціює в ультрафіолетових променях, містить багатотоновий водяний знак у вигляді портрета, відповідного портрету на лицьовий стороні банкноти; папір також містить двотоновий водяний знак (штрих-код), захисну стрічку та захисні волокна. Банкнота містить: світлий елемент водяного знака; приховане зображення; рельєфні зображення, суміщене зображення; орловський друк; мікротекст; райдужний друк; серійний номер; антисканерну сітку.

Монета України

Основна стаття 5 гривень (монета)

Національний банк України 20 грудня 2019 року ввів у обіг монету номіналом 5 гривень. Її діаметр становить 22,1 мм, вага — 5,2 грама[2].

На аверсі монети Малий Державний герб України, надписи «5 гривень» та «Україна» в обрамленні давньоруського орнаменту, що містить логотип Банкнотно-монетного двору України, а також рік карбування. На реверсі — портрет Богдана Хмельницького і надпис «Богдан Хмельницький»[3].

Статистичні дані

Банкноти України після початку вилучення з обігу залишаються дійсним платіжним засобом. Ними можна продовжувати розраховуватися, їх не потрібно спеціально обмінювати. Водночас, потрапляючи в банки, вони більше не повертаються в готівковий обіг, а вилучаються банками та передаються до Національного банку України для утилізації. Після встановленої НБУ дати банкноти перестають бути платіжним засобом; усі магазини, ресторани, заклади сфери побуту не приймають їх під час готівкових розрахунків за товари та послуги; встановлюється часовий період для обміну на платіжні банкноти та монети у банках.

Банкноти різних років випуску[4]
ЗображенняПідписРозміри, ммОсновний колір[5]ОписДата
АверсРеверсАверсРеверспершого друкувипускупочатку вилучення з обігунеплатіжності
Директорія Української Народної Республіки
Г. Золотов
А. Середа
Г. Нарбут
100×60 Чорно-сірий Герб «Тризуб», Номінал Інформація державного казначейства 1919 Надруковано у Станіславові 5 липня 1919 після 1921
Україна
Банкноти першого покоління
В. Матвієнко 135×70 Темно-синій Гетьман Богдан Хмельницький Іллінська церква у селі Суботів 1992 2 вересня 1996 15 липня 2003 1 жовтня 2020
В. Гетьман
В. Ющенко
Банкноти другого покоління
В. Ющенко 133×66 Блакитно-синій Гетьман Богдан Хмельницький Іллінська церква у селі Суботів 1994 1 вересня 1997 14 червня 2004 1 жовтня 2020
В. Ющенко 1997 1 вересня 1998

5 гривень зразка 2001 року, В.Стельмах, реверс
В. Стельмах 2001 5 березня 2001
Банкноти третього покоління

С. Тігіпко 118×63 Блакитно-синій Гетьман Богдан Хмельницький Іллінська церква у селі Суботів 2004 14 червня 2004 В обігу
В. Стельмах 2005 18 квітня 2005
С. Арбузов 2011 1 листопада 2011
І. Соркін 2013 1 червня 2013
В. Гонтарева 2015 1 липня 2015

Примітки

  1. Грошове господарство України за часів Директорії УНР[недоступне посилання з червня 2019]
  2. В Україні з'явилися нові гроші — обігова монета 5 гривень та оновлена банкнота 50 гривень
  3. НБУ — Нові монети
  4. Банкноти України. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 29 червня 2008.
  5. Дмитро Харітонов. Українські паперові гроші (1917–2005). — Київ : Купола, 2005. — 112 с. — ISBN 966-8679-03-2.

Джерела

  • Паперові гроші України з 1990 р. Каталог / за ред. М. Загреби, С. Яценка. — Київ: 2021—160 с. ISBN 978-617-95147-0-8

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.