Данченко Олександр Григорович
Олександр Григорович Данченко (нар.22 червня 1926, Новоолексіївка — пом. 13 лютого 1993, Київ) — український графік і педагог; член Спілки художників України з 1956 року, член-кореспондент Академії мистецтв СРСР з 1991 року. Чоловік мистецтвознавця Олександри, батько художника Миколи Данченків.
Данченко Олександр Григорович | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народження |
22 червня 1926 Новоолексіївка, Братський район, Миколаївська обл., Українська СРР, СРСР | |||
Смерть | 13 лютого 1993 (66 років) | |||
Київ, Україна | ||||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Країна |
СРСР Україна | |||
Жанр | Графіка | |||
Навчання | Дніпровський театрально-художній коледж і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
Діяльність | художник-гравер | |||
Вчитель | Касіян Василь Ілліч, Пащенко Олександр Софонович, Плещинський Іларіон Миколайович і Панін Михайло Микитович | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
Нагороди | ||||
Премії | Премія імені В. І. Касіяна. | |||
|
Біографія
Народився 22 червня 1926 року на хуторі Новоолексіївці (нині село Вознесенського району Миколаївської області, Україна) в селянській сім'ї. В 1931 році сім'я Данченків переїхала до Дніпропетровська.
Протягом 1944—1948 років навчався у Дніпропетровському художньому училищі у Михайла Паніна; у 1948—1954 роках — у Київському художньому інституті у Василя Касіяна, Олександра Пащенка та Іларіона Плещинського. Дипломна робота — серія офортів «Визвольна війна українського народу проти польської шляхти в 1648—1654 рр.». У 1954—1958 роках навчався у творчій аспірантурі при Київському художньому інституті та одночасно до 1962 року викладав офорт і композицію на графічному факультеті.
З 1962 року і до кінця життя був членом Правління і Президії Спілки художників України, у 1968—1973 роках — заступник голови правління Спілки. Жив у Києві, в будинку на провулку Івана Мар'яненка № 14, квартира 20. Помер 13 лютого 1993 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 52).
Творчість
Працював у галузі станкової й книжкової графіки. Серед робіт:
- серії офортів
- «Ровесник Жовтня» (1947, туш, перо);
- «Корея» (1951—1952, акватинта);
- «Визвольна війна українського народу 1648—1654 років» (1953—1954);
- «Подвиг трьохсот під Берестечком» (1954);
- «Народи світу, будьте пильні» (1956);
- «Щорсівці» (1957, акватинта, м'який лак, суха голка);
- «Портрети кобзарів» (1961);
- триптих за мотивами поеми Тараса Шевченка «Сон» (1961);
- «Народні герої України» (1961—1962, акватинта, м'який лак);
- «Корюківка. 1 березня 1943 року» (1971);
- «Аджимушкай» (1975);
- «Чорнобиль» (1988);
- ілюстрації та оформлення до книжок
- «Кобзар» Тараса Шевченка (Москва, 1965);
- «Гомоніла Україна» Петра Панча (1957);
- «Думи» (1959);
- «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і чужа молодиця» Олександра Ільченка (1967);
- «Енеїда» Івана Котляревського (1968);
- «Декамерон» Джованні Бокаччо (1969);
- «Історія одного міста» Михайла Салтикова-Щедріна (1976);
- «10 днів, що потрясли світ» Джона Ріда (1977).
- «Незабутнє» Олександра Довженка (1980);
- «Кобзар» Тараса Шевченка (1984);
- «Прапороносці» Олеся Гончара (1989).
Автор ілюстрацій до поем Тараса Шевченка: «Гайдамаки», «Катерина», «Сон», «Відьма», «Княжна», «Єретик», «Наймичка», «Москалева криниця», «Марина».
Брав участь у всеукраїнських виставках з 1954 року, всесоюзних з 1957 року, зарубіжних з 1959 року. Персональні відбулися у Києві у 1971, 1987, посмертні — 1996, 2006 роках, Дніпропетровську у 1987 році, Варшаві у 1989 році.
Відзнаки
- Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР (1967);
- Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1969 року;
- Народний художник УРСР з 1985 року;
- Нагороджений срібною медаллю Академії мистецтв СРСР;
- Лауреат премії імені В. І. Касіяна.
Література
- Офорти Олександра Данченка. Комплект листівок. Київ, Мистецтво, 1965.;
- Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — С. 131.;
- Попова Л. І. Олександр Данченко. Київ, 1972;
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 71.
;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 202. — ISBN 5-88500-042-5.;
- Жадько В. О. Український Некрополь. Київ. 2005. ISBN 966-8567-01-3. стор. 169;
- Блюміна І. М. Данченко Олександр Григорович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.;
- Минулому дивитися у вічі. До 90-річчя від дня народження О. Данченка (1926—1993) // Дати і події, 2016, перше півріччя : календар знамен. дат № 1 (7) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2016. — С.136-138.