C'è sempre un motivo

Альбом «C'è sempre un motivo» («Завжди є причина») вийшов 12 листопада 2004 року — це четверта робота Челентано у співпраці з композитором Джанні Белла і поетом-піснярем Моголом. На альбом зроблено близько 500 тисяч попередніх замовлень, що підтвердило популярність Челентано.[1] Диск випущений у кількості 700.000 копій, посідав першу позицію в італійських чартах 2004/05 років.[2] Музика альбому представлена стилями: босанова, поп-рок, ритм-енд-блюз і шансон.[3] Аранжування до альбому створив Фіо Дзанотті.

14 жовтня 2005 року відбувся повторний реліз альбому, це видання відрізняється від попереднього наявністю додаткового синглу «L'indiano», написаного композитором Паоло Конте. Пісня «L'indiano» не мала успіху, вона стала «маніфестом» Челентано щодо свободи слова та висловлювання думки — які були головними аргументами телепрограми «Рок-політик», де вона служила фінальною заставкою. У версію DVD-диска 2005 року включені три кліпи на пісні з нового альбому — «C'è sempre un motivo» (анімаційний, створений художником Таніно Лібераторе), «Lunfardia» і «Quel casinha» (у зйомках крім Челентано взяла участь Сезарія Евора, кліп знято на території колишнього ливарного заводу «Falck» в Сесто-Сан-Джованні). П'ять пісень випущені окремо цифровими синглами — «C'è sempre un motivo», «Marì Marì», «Ancora vivo», «Valeva la pena» і «L'indiano».

Новинкою альбому стало виконання іншими, окрім італійської, мовами. Пісня «Lunfardia», написана відомим бардом Фабріціо Де Андре, незадовго до своєї смерті, виконана Челентано аргентинським діалектом "лунфардо", цю ідею співак коментував словами:[4]

«Коли Доррі Гецці запропонував мені записати цей твір, створений Фабріціо з Роберто Феррі, я був невимовно здивований. Я її прослухав і був схвильований, особливо, уявляючи, як Фабріціо її б виконав. Я заспівав її один-єдиний раз на одному диханні, і результат такий, який можна почути на диску. Я радий, що мені випала ця можливість, тому що переконаний, що Фабріціо Де Андре — найбільший італійський автор. Була лише проблема з діалектом лунфардо, але Феррі надав мені консультацію експерта. Так я і впорався».[5]

Трек «Quel Casinha» («Мій будиночок») — є ремейком відомої пісні Челентано «Il ragazzo della via Gluck» 1966 року. Співак виконав цю пісню в дуеті з відомою співачкою Сезарієй Еворою, зі зміненою музикою в народних ритмах Кабо-Верде і новим текстом на креольській мові.[6] У своєму інтерв'ю журналу «Sorrisi» від 11 листопада 2004 Челентано прокоментував цей незвичайний дует так:

«Я завжди слухав і люблю музику Сезарії, яка зберігає дух своєї культури. Одного разу я попросив Клаудію розшукати її, щоб запропонувати заспівати разом. Але я не знав, про що її попросити. Під час бесіди я сказав, що мені було б приємно заспівати разом із нею. Або одну з її чудових пісень, або „Хлопця з вулиці Глюк“, аранжував і з текстом, перекладеним її групою. Вона захотіла послухати пісню. Їй дуже сподобалося, і вона схвалила цю останню ідею».[5]

Остання композиція альбому «Vengo dal jazz» — кавер-версія відомої пісні «Bensonhurst Blues» (саундтрек до французького фільму «За шкуру поліцейського» 1981 року) американського музиканта Арті Каплана 1973 року, виконана Челентано італійською.[7]

Диск випущено у 7 варіантах, просто на CD, SACD, касетах і LP, так і у комплектації CD+DVD і CD+DVD+LP.[3] «C'è sempre un motivo» став першим альбомом в Італії, випущеним у форматі DualDisc (у вигляді подвійного диска, з музикою на одному боці, та з DVD до кліпів на другому).[3] DVD до першого видання альбому містило відеокліпи до пісень з попередніх альбомів.

З 20 жовтня по 11 листопада 2005 року на телеканалі Rai 1 транслювалося музично-соціально-політичне телешоу — «Рок-політик» (італ. «Rockpolitik»), яке вів сам Челентано.[8] Телешоу послужило прокламацією альбому, протягом програми співак виконав нові пісні: «C'e' sempre un motivo», «Ancora vivo», «Mari mari» і «L'indiano»; також було виконано понад 20 пісень з репертуару різних років.[9]

Кліпи

Версія 2004 року:

1. «Il conformista» (1999) — 4:19
2. «L’arcobaleno» (1999) — 3:23
3. «Quello che non ti ho detto mai» (2000) — 4:29
4. «Per sempre» (2002) — 5:09

Версія 2005 року:

1. «C’è sempre un motivo» (2004) — 5:33
2. «Lunfardia» (2004) — 5:08
3. «Quel casinha» — 6:42

• Офіційний сайт Адріано Челентано(італ.)
• «C'è sempre un motivo» на сайті discogs.com(англ.)
• «C'è sempre un motivo» на сайті allmusic.com(англ.)