DE NE DE

DE NE DE — мистецька ініціатива, що виникла як реакція на прийняття «декомунізаційних» законів[1]. Діє на засадах самоорганізації та не має постійного складу учасників. Досліджує процеси декомунізації, зміни міського середовища в контексті ідеологічних зсувів, способи репрезентації історії в публічному просторі та методи сучасного краєзнавства в різних регіонах України і пропонує критичне переосмислення радянської спадщини.

Ініціатива утворилася в серпні 2015 року на культурно-мистецькій резиденції «Над Богом»[Ком. 1], що відбулася в закинутому кінотеатрі «Росія» у Вінниці[2]. В ній взяли участь понад 70 учасників: художників, архітекторів, істориків, філософів, драматургів, урбаністів, громадських активістів тощо[3]. З метою зафіксувати зміни публічного простору, спричинені декомунізацією, та особливості цих процесів у різних регіонах, учасники розпочали експедиційний проект «Люби та знай свій рідний край»[4].

29 січня 2016 року в Українському інституті науково-технічної і економічної інформації відбулася художня виставка «ДЕ НЕ ДЕ», присвячена процесу декомунізації в Україні та його наслідкам. У ній взяли участь Микита Кадан, Микола Рідний та інші[5].

З лютого 2016 року учасники ініціативи відвідали невеликі міста у різних регіонах України: Хабне, Орбіта, Лубни, Новгород-Сіверський, Лисичанськ, Рубіжне, Сєвєродонецьк, Маріуполь[1], Шостка, Херсон, Олешки, Гола Пристань та інші[6]. В кожному місті вони проводили кінопокази, дискусії чи інші заходи[7], зокрема, в Дніпрі організували дискусію щодо майбутнього місцевої пам'ятки радянського конструктивізму — Палацу Ілліча[8].

З листопада 2016 року учасники ініціативи розпочали проект «Музей відкрито на ремонт», метою якого є дослідження та реорганізація краєзнавчих музеїв Донецької та Луганської областей[9][10][11].

З літа 2017 року стартував проект «ДЕ НЕ ДЕ: Південь», присвячений дослідженню Бессарабії[12][13][14].

Ініціатива «ДЕ НЕ ДЕ» була номінантом премії «Нюх» за 2021 рік від видання «Заборона»[15].