EGLN2

EGLN2
Ідентифікатори
Символи	EGLN2, EIT6, HIF-PH1, HIFPH1, HPH-1, HPH-3, PHD1, egl-9 family hypoxia inducible factor 2, EIT-6
Зовнішні ІД	OMIM: 606424 MGI: 1932287 HomoloGene: 14204 GeneCards: EGLN2
Онтологія гена
Молекулярна функція	• 2-oxoglutarate-dependent dioxygenase activity; • L-ascorbic acid binding; • iron ion binding; • dioxygenase activity; • зв'язування з іоном металу; • GO:0001948 protein binding; • oxidoreductase activity, acting on paired donors, with incorporation or reduction of molecular oxygen; • oxidoreductase activity; • ferrous iron binding; • oxygen sensor activity; • peptidyl-proline 4-dioxygenase activity;
Клітинна компонента	• Нуклеоплазма; • клітинне ядро;
Біологічний процес	• response to hypoxia; • positive regulation of protein catabolic process; • regulation of neuron apoptotic process; • peptidyl-proline hydroxylation to 4-hydroxy-L-proline; • cell redox homeostasis; • regulation of cell growth; • regulation of transcription from RNA polymerase II promoter in response to hypoxia; • intracellular estrogen receptor signaling pathway;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
	Більше даних
Ортологи
	112398
	112406
	ENSG00000269858
	ENSMUSG00000058709
	Q96KS0
	Q91YE2
	NM_080732; NM_017555; NM_053046
	NM_053208; NM_001357767
	NP_444274; NP_542770
	NP_444438; NP_001344696
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

EGLN2 (англ. Egl-9 family hypoxia inducible factor 2) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 19-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 407 амінокислот, а молекулярна маса — 43 650[4].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MDSPCQPQPL	SQALPQLPGS	SSEPLEPEPG	RARMGVESYL	PCPLLPSYHC
PGVPSEASAG	SGTPRATATS	TTASPLRDGF	GGQDGGELRP	LQSEGAAALV
TKGCQRLAAQ	GARPEAPKRK	WAEDGGDAPS	PSKRPWARQE	NQEAEREGGM
SCSCSSGSGE	ASAGLMEEAL	PSAPERLALD	YIVPCMRYYG	ICVKDSFLGA
ALGGRVLAEV	EALKRGGRLR	DGQLVSQRAI	PPRSIRGDQI	AWVEGHEPGC
RSIGALMAHV	DAVIRHCAGR	LGSYVINGRT	KAMVACYPGN	GLGYVRHVDN
PHGDGRCITC	IYYLNQNWDV	KVHGGLLQIF	PEGRPVVANI	EPLFDRLLIF
WSDRRNPHEV	KPAYATRYAI	TVWYFDAKER	AAAKDKYQLA	SGQKGVQVPV
SQPPTPT

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до оксидоредуктаз, фосфопротеїнів. Білок має сайт для зв'язування з іонами металів, іоном заліза. Локалізований у ядрі.

Література

Taylor M.S. (2001). Characterization and comparative analysis of the EGLN gene family.. Gene 275: 125 — 132. PubMed DOI:10.1016/S0378-1119(01)00633-3
Seth P., Krop I., Porter D., Polyak K. (2002). Novel estrogen and tamoxifen induced genes identified by SAGE (Serial Analysis of Gene Expression).. Oncogene 21: 836 — 843. PubMed DOI:10.1038/sj.onc.1205113
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
Semenza G.L. (2001). HIF-1, O(2), and the 3 PHDs: how animal cells signal hypoxia to the nucleus.. Cell 107: 1 — 3. PubMed DOI:10.1016/S0092-8674(01)00518-9
Huang J., Zhao Q., Mooney S.M., Lee F.S. (2002). Sequence determinants in hypoxia-inducible factor-1alpha for hydroxylation by the prolyl hydroxylases PHD1, PHD2, and PHD3.. J. Biol. Chem. 277: 39792 — 39800. PubMed DOI:10.1074/jbc.M206955200
Tian Y.M., Mole D.R., Ratcliffe P.J., Gleadle J.M. (2006). Characterization of different isoforms of the HIF prolyl hydroxylase PHD1 generated by alternative initiation.. Biochem. J. 397: 179 — 186. PubMed DOI:10.1042/BJ20051996

Примітки

Human PubMed Reference:.
Mouse PubMed Reference:.
HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:14660 (англ.). Процитовано 12 вересня 2017.
UniProt, Q96KS0 (англ.). Процитовано 12 вересня 2017.

Див. також

Хромосома 19

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Human PubMed Reference:.

[2] Mouse PubMed Reference:.

[HGNC-3] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:14660 (англ.). Процитовано 12 вересня 2017.

[UniProt-4] UniProt, Q96KS0 (англ.). Процитовано 12 вересня 2017.