Eurycleonus

Зовнішній вигляд

Жуки цього роду мають досить великий розмір: понад 24 мм у довжину (разом з головотрубкою). Основні ознаки[1]:

Фотографію одного з видів роду див.[2].

Спосіб життя

Не вивчений, ймовірно, він типовий для Cleonini. Жуки мешкають в степах, пустелях і напівпустелях. Активних жуків знаходили у березні-травні.

Їх життєвий цикл, ймовірно, пов'язаний із рослинами з родини лободові. В усякому разі, імаго знаходили на саксаулі, анабазисі та інших. Рештки жуків траплялися також у піску попід куртинами парнолистника Zygophyllum gaetulum Emb & Maire (родина Zygophyllaceae), на кореневищах яких були помітні пошкодження якимись личинками. (Хоча ні личинок, ані лялечок або живих жуків знаходити не вдавалось)[2].

Географічне поширення

Види цього роду є ендеміками Північної Африки (див. нижче)[3]. Рід має, ймовірно, розірваний ареал: один вид мешкає у Синайській пустелі, а два — у Західній Сахарі[2].

Класифікація

До цього роду включенo три види[3]:

Примітки

  1. Aslam N.A. On the genera of Indo-Pakistan Cleoninae and Hylobiinae (Coleoptera: Curculionidae) // Bulletin of the British Museum (Natural History), Entomology, 1950, 13, p. 47-66
  2. Meregalli M. Eurycleonus talamellii n. sp. of Cleonine weevil from the Moroccan desert (Coleoptera: Curculionidae: Lixinae: Cleonini) // Zootaxa, 2005, № 1053, p. 23-34
  3. Meregalli M. & Fremuth J.: Cleonini, p. 444. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill, 2013. 700 pp.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.