Hyperloop

Гіперлуп (Гіперпетля; англ. Hyperloop) — проєкт різновиду вакуумного потягу, вперше був запропонований американськими інженерами Джеймсом Пауелом (James R. Powell) та Гордоном Денбі (Gordon Danby) у 2003 році, які є розробниками маглева з використанням надпровідників[1].

Схема лінії Гіперлуп, зверху сонячні панелі.
Один із варіантів транспортної капсули (вакуумна труба не показана)

Згодом цю ідею було підтримано Ілоном Маском, винахідником та співзасновником фонду SpaceX. Система використовує магніти і турбіни, які запускають капсули на магнітній подушці, для руху з величезною швидкістю по вакуумних трубах. Принцип Гіперпетлі схожий з пневматичною поштою, що використовувалася для транспортування документів[2]. Теоретично Гіперлуп уможливить півгодинні подорожі між середмістями Лос-Анджелеса та Сан-Франциско, зі швидкістю 1102 км/год[3][4][5].

Анонс

Ілон Маск вперше анонсував Гіперлуп 12 липня 2012 року на заході, організованому ресурсом технічних новин PandoDaily, що відбувся в Санта-Моніці (Каліфорнія, США)[6].

У вересні 2012 року Маск порівняв свій проєкт, що перебуває на стадії розробки, з наземним Конкордом, для порівняння його швидкість перевищуватиме крейсерську швидкість Боїнга 787 на 200 км/год. Гіперлуп є чимось середнім поміж «Конкордом» та електромагнітним рейкотроном, при цьому він не потребує рейок.

Гіперлуп було запропоновано як альтернативу проєкту Високошвидкісної залізниці Каліфорнії (CHSRA), прогнозована максимальна швидкість якої 350 км/год. Орієнтовна вартість лінії Гіперлупа Лос-Анджелес — Сан-Франциско становить 6 млрд.$, що становить 10 % вартості CHSRA.

З 2015 року SpaceX проводить міжнародні змагання транспортних капсул Hyperloop, щоб «пришвидшити появу її функціонального прототипу». У 2018 році вже відбулися треті.[7]

Можливість перевозити вантажі на Hyperloop може з'явитися в 2019, а пасажирів — у 2021 році, для цього потрібно вирішити певні технічні та логістичні проблеми.
Ілон Маск розраховує, що новий вид транспорту буде використовуватись між містами, які перебувають на відстані менше 1600 км один від одного, бо для більш тривалих подорожей краще підійдуть надзвукові літаки[2]. У листопаді 2020 року під час випробувань з перевезенням перших двох пасажирів, надсучасний потяг подолав відстань у 500 метрів лише за 15 секунд. У планах компанії Virgin Hyperloop - швидкість понад 1000 км / год.[8]

Окрім проведення змагань щодо встановлення найкращої конструкції транспортної капсули для Hyperloop, Маск не має стосунку до будь-якої іншої компанії, що займається розвитком цієї технології, наприклад, Hyperloop One.

У квітні 2018 року компанія Hyperloop Transportation Technologies оголосила про початок процесу будівництва першого з двох випробувальних ділянок транспортної системи Hyperloop[9]. Перші труби тунелю вже були відправлені до місця будівництва, розташованого неподалік від Тулузи, Франція. Тунель цієї ділянки, довжиною 320 метрів, буде прокладений по поверхні землі, а перші випробування цієї системи заплановані на другу половину поточного року.

У світі

У лютому 2017 року були проведені переговори між керівництвом компанії Hyperloop One (Virgin) та урядом Індії щодо будівництва траси на території країни.[10]

У березні 2017 року компанія Hyperloop Transportation Technologies підписала угоду з урядом Словаччини щодо можливості будівництва системи Hyperloop, що сполучить столиці трьох європейських країн. Передбачається прокласти маршрути між Віднем (Австрія) і Братиславою (Словаччина), а також між Братиславою (Словаччина) та Будапештом (Угорщина). Також планують з'єднати з Братиславою друге за величиною місто Кошице.[11]

У серпні 2017 року компанія проводить техніко-економічне обґрунтування в Індонезії, а також підписала погодження з Південною Кореєю, котра хоче замовити транспортну систему між Сеулом і Пусаном протяжністю 200 миль. Hyperloop Transportation Technologies також веде переговори з індійським урядом щодо створення вагонів для роботи на Hyperloop. Генеральний директор HTT Дірк Альборн передбачає, що Hyperloop запрацює вже в найближчі три-чотири роки.[12]

11 травня 2016 року у пустелі штату Невада провели перше успішне випробування Hyperloop. Капсула всередині спеціальної труби змогла розігнатися до швидкості у 187 км/год за 1,1 секунди. Це була перша публічна демонстрація Гіперпетлі[2]. Капсулу для перевезення людей у Hyperloop розробляють інженери Массачусетського технологічного інституту. Вона була продемонстрована у Бостоні[13].

10 грудня 2020 року гіперлуп був загаданий у "стратегії стійкої та інтелектуальної мобільності", як один з видів екологічно чистого транспорту, який планується ввести в експлуатації до 2030 року для скорочення викидів вуглецю.[14]

9 листопада 2020 року стало відомо, що гіперлуп, який створюється Ілоном Маском, перевіз перших пасажирів у пустелі Невади.[8]

В Україні

22 лютого 2018 року міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив про заснування Центру транспортних інновацій HypeUA, який має створити тестовий майданчик для реалізації проєкту Hyperloop в Україні.[15] За ідеєю Омеляна, випробувальний майданчик планувалося створити поблизу Дніпра, а перший тунель мав поєднати це місто із Києвом.[16]

14 червня 2018 року Міністерство інфраструктури України та компанія Hyperloop transportation technologies підписали меморандум про співпрацю у сфері технологій вакуумного поїзда Hyperloop. З боку міністерства меморандум підписав міністр інфраструктури Володимир Омелян, від Hyperloop — генеральний директор компанії Дірк Алборн. За різними оцінками будівництво 1 км наземної труби Hyperloop в Україні коштуватиме близько $10 млн.[17]

В січні 2019 року Національна академія наук України представила[джерело?] Міністерству інфраструктури України звіт щодо побудови тестової лінії Hyperloop. Звіт має назву «Перспективи розвитку транспорту п'ятого покоління в Україні»; у ньому описані питання побудови магнітного підвісу, забезпечення герметичності високошвидкісного наземного транспорту та оцінка аеродинамічних та теплових навантажень.[джерело?]

Поруч з Hyperloop Transportation Technologies, Укроборонпром, «Агентством розвитку Дніпра», Інтерпайпом, Unit.City, Українським інститутом майбутнього, Південмашем та Каховським заводом електрозварювального устаткування Національна академія наук України є одним із партнерів проєкту HyperUA.[18]

20 вересня 2019 року новий міністр інфраструктури Владислав Криклій повідомив, що Гіперлупу в Україні не буде, й назвав ідею абсурдною[19].

Див. також

Примітки
  1. The New mode of Transport Cтор. 51, 52, 53.
  2. У Неваді провели перше успішне випробування «Гіперпетлі». BBC Україна. 12 травня, 2016 рік.
  3. Олена Ремовська (17 серпня 2013). Понад півтисячі кілометрів – за півгодини. Радіо Свобода. Процитовано 17 серпня 2013.
  4. Меган Гарбер (13 липня 2012). The Real iPod: Elon Musk's Wild Idea for a 'Jetson Tunnel' from S.F. to L.A. ((англ.)). Журнал The Atlantic. Процитовано 28 червня 2013.
  5. Євген Ланюк. «Гіперпетля» мчить швидше, ніж літак // Збруч, 15.08.2013
  6. Erin Griffith (12 липня 2012). Space-Age Risks and Profound Effects on Humanity: Why Elon Musk is Thinking Bigger than the Internet. Pandodaily.com ((англ.)). Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 15 червня 2013.
  7. Hyperloop. spacex.com. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 11 березня 2018.(англ.)
  8. Hyperloop, задуманий Ілоном Маском, вперше перевіз пасажирів. BBC News Україна (укр.). Процитовано 26 грудня 2020.
  9. "Hyperloop TT begins construction of its first test track" Engadget, 12 квітня 2018
  10. Индия одобрила проект трассы для сверхскоростного поезда Hyperloop. Квибл (ru-RU). 2 березня 2017. Процитовано 13 серпня 2017.
  11. Магистраль Hyperloop может соединить три европейские столицы. Квибл (ru-RU). 14 березня 2016. Процитовано 13 серпня 2017.
  12. FDLX.com, Новостной бизнес портал Украины. Сверхбыстрый Hyperloop Илона Маска может появиться в Азии через несколько лет - Новости fdlx.com. Бизнес-портал fdlx.com (ru-RU). Процитовано 13 серпня 2017.
  13. Массачусетський інститут представив капсулу для «Гіперпетлі». BBC Україна. 14 травня, 2016 рік.
  14. Водневі літаки та «гіперлуп»: ЄС окреслив своє бачення майбутнього транспорту. Mind.ua (укр.). Процитовано 26 грудня 2020.
  15. Фантазери чи реалісти? Що треба знати про Hyperloop в Україні. Економічна правда. Процитовано 24 лютого 2018.
  16. Все, що вам потрібно знати про Hyperloop в Україні. Tokar.ua. 24 лютого 2018. Процитовано 24 лютого 2018.
  17. Україна і Hyperloop підписали угоду про співпрацю
  18. Національна академія наук представить повний звіт щодо побудови тестової лінії Hyperloop. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 12 січня 2019. Процитовано 13 січня 2019.
  19. Захарова, Тетяна (20 вересня 2019). Министр инфраструктуры Криклий рассказал о строительстве Hyperloop в Днепре (Эксклюзив) [Міністр інфраструктури Криклій розповів про будівництво Гіпрелуп у Дніпрі (ексклюзив)]. Наше Місто (рос.).

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.