Marvel's Guardians of the Galaxy

Guardians of the Galaxy відбувається через кілька років після масштабної міжгалактичної війни, коли всесвіт усе ще оговтується після її руйнівних наслідків. Серед тих, хто шукає вигоду в цій ситуації — команда Вартові галактики на чолі з Пітером Квіллом / Зоряним Лордом, яка також включає Ґамору, Єнота Ракету, Ґрута й Дракса Руйнівника, і сподівається знайти легкий прибуток під час своїх авантюрних мандрівок галактикою[28]. Під час однієї із місій команда спричиняє невеликий казус, що вивільняє могутнє створіння, відоме як Магус, яке невдовзі захоплює розум Нікі Голд, кадета поліційної організації Корпус Нова, і через маніпуляції з Великим Об'єднувачем Рейкером, засновником Вселенської Церкви Істини, намагається поневолити галактику. Вартові протистоять цій загрозі з допомогою телепатичного пса Космо, Богомолиці, яка володіє екстрасенсорними здібностями, Адама Ворлока і Леді Геллбендер[29].

Щоби заробити грошей, команда Вартові галактики на чолі з Пітером Квіллом вирушає до забороненої карантинної зони, де зберігаються уламки після міжгалактичної війни, щоби упіймати рідкісного монстра для Леді Геллбендер. Вони втікають після того, як через підібраний Пітером жовтий самоцвіт вивільняється невідоме створіння, яке почало руйнувати зону. На орбіті Вартових перехоплює «Надія Гала», поліційний патрульний корабель Корпусу Нова під командуванням Ко-Рел, колишньої коханої Пітера. Ко-Рел також затримує Великого Об'єднувача Рейкера із Вселенської Церкви Істини, якого спіймали в карантинній зоні, коли той шукав «золотого бога» своєї Церкви. На кораблі Пітер зустрічає молодого кадета Нікі Голд, яка є дочкою Ко-Рел, що спонукає Пітера підозрювати, що він може бути її батьком. Ко-Рел вирішує дати Вартовим деякий час, щоби вони заплатили штраф. Не маючи коштів, команда вирішує обдурити Леді Геллбендер, щоби отримати гроші. Хоча їм вдається це, Геллбендер дізнається про їхній план і присягає помститися.

Вартові прямують до форпосту Корпуса, де стоїть «Надія Гала», але виявляють, що тутешні офіцери збунтувалися з метою поширити так звану «Обіцянку». «Надія Гала» залишає станцію, а Вартові летять до Забуття, де Квілл планує звернутися по допомогу телепатичного пса Космо, який є міським начальником охорони. Космо заарештовує Вартових під час їхнього бою з найманцями Леді Геллбендер, але Пітер укладає з ним угоду, обіцяючи розслідувати галактичні події в обмін на зняття звинувачень. Космо погоджується й переправляє команду космічним телепортом на «Надію Гала», який став передавати таємничий сигнал. Там Вартові виявляють масивний пристрій, що викачує «Енергію віри» з ближньої планети. Рейкер бере в полон Вартових та відводить на зустріч із матріархом, яким виявляється Нікі. Рейкер розповідає, що Нікі володіє жовтим самоцвітом, який дає їй змогу поневолювати розуми та набирати безліч адептів за допомогою «Обіцянки» — ілюзії, створеною з найпотаємніших бажань особи — і використовувати їхню відданість як «Енергію віри», щоби привести в дію космічний флот Церкви. Нікі намагається спокусити Вартових «Обіцянням», але вони руйнують свої ілюзії та втікають, тоді як Пітер дізнається, що Ко-Рел була вбита таємничим створінням у карантинній зоні, свідком чого стала Нікі.

Вартові намагаються заручитися допомогою ксандарського світового розуму, але той приходить до висновку, що перемога Церкви є неминучою й полишає галактику із залишками Корпуса Нова. Драксом усе ж опанувало «Обіцяння» і він замикає решту команди на їхньому кораблі. З допомогою екстрасенсорного оракула Богомолиці, Вартові проникають у розум Дракса і змушують його визнати, що «Обіцянка» є лише ілюзією. Вони також знаходять Адама Ворлока, «золотого бога» Церкви, який інсценував свою смерть і втік на планету Богомолиці. Ворлок говорить, що інопланетне створіння, що контролює Нікі, насправді є його темною стороною, Магусом, яку він закрив у Камені Душі та викинув у космос. Магус маніпулює Рейкером і Церквою, щоби зібрати достатньо «Енергії віри» й набути фізичної форми та поневолити всю галактику.

Команда звертається до Леді Геллбендер і схиляє на свій бік, підкоривши для неї легендарного монстра Фін Фан Фума. Геллбендер відвертає увагу Церкви своєю армією монстрів, тоді як Вартові проникають на флагман Церкви. Вони потрапляють до енергетичної пастки Рейкера, але Пітер проникає до розуму Нікі з допомогою духу Ко-Рел, який розкриває, що Нікі є сиротою війни, а не дочкою Пітера. Він переконує Нікі прийняти смерть Ко-Рел, звільняючи її від контролю Магуса, що також вивільняє її приховані надздібності. Вартові вбивають Рейкера, а Ворлок знову поглинає Магуса, раз і назавжди покінчивши із загрозою Церкви. Проте Магус виявляється занадто сильним для Ворлока й захоплює контроль над його тілом. Вартові борються з Магусом під проводом Богомолиці, після чого Пітер ризикує своїм життям, фізично опановуючи Камінь Душі, щоби знову замкнути в ньому Магуса. Ворлок дякує Вартовим за їхню допомогу й бере на себе турботу про Камінь, обіцяючи прийти по допомогу, якщо знадобиться, а Нікі стає новим членом команди.

Після початку розробки, студія зайнялася вивченням різноманітних матеріалів по Вартовим галактики, включно з коміксами та кіноадаптаціями Джеймса Ґанна[lower-alpha 1][28]. Фортьє заявив, що «із самого початку було ясно, що ми зробимо пригодницький бойовик з наративним наголосом»[33], тоді як Мері Демарл, наративний директор Guardians of the Galaxy, сказала, що наратив є «серцем» гри[36]. Хоча на ранніх стадіях розробки студія міркувала про створення кооперативного або багатокористувацького режиму, у результаті команда прийшла до висновку, що вони будуть зайвими[17]. Водночас Eidos вирішила відмовитися від доповнень і мікротранзакцій[34]. Розробники аргументували це тим, що онлайн-компоненти не сприяли їхній ідеї передати сутність Вартових галактики, яка, на їхню думку, полягала в стосунках між головними героями, через побудову сильного наративу. Те саме стосується рішення зробити Пітера Квілла / Зоряного Лорда єдиним персонажем, якого гравець може безпосередньо контролювати[18]. За словами розробників, це дало їм змогу розвинути систему «вибору й наслідків», яка передбачає різні результати в різних ситуаціях[37][38].

Студія також прагнула передати драматичні й гумористичний моменти через ігровий процес і взаємодію між Вартовими[36]. Безліч кепкувань між персонажами писалися через поділ на частини кожного розділу й локації, після чого діалоги додавалися в загальний наратив[23]. Розробники зауважили, що система діалогів із гри Oxenfree дуже вплинула на створення подібної системи в Guardians of the Galaxy. Фортьє зазначив, що вони приділили увагу розробці штучного інтелекту Вартових, щоби ті належним чином реагували на дії гравця і справляли враження «живих та рухомих [персонажів]», а також додав, що «ніщо не зупиняє вас завести довгу розмову [з ними]»[18]. Guardians of the Galaxy має вдвічі більше діалогів, ніж Deus Ex[26], і містить 1630 тисяч рядків «Я є Ґрут»[39].

Бойова механіка була розроблена у такий спосіб, щоби заохотити гравця пробувати різні комбінації прийомів, але й надмірно не карати його, якщо той буде використовувати якийсь один підхід; Фортьє сказав, що механіка «частково схожа на Deus Ex, коли ви пробуєте різні модифікації»[23]. Розробники прагнули зробити бої сфокусованими та одночасно динамічними, іноді використовуючи підхід «біжи й стріляй», який використовується в однойменних шутерах[6]. Що стосується головоломок у грі, то вони створювалися з наголосом на взаємодію гравця з іншими персонажами та побудовані так, щоби гравець не витрачав занадто багато часу на їх вирішення. Також розробники розмістили рівнями «великодні яйця» і покликання на ширший всесвіт Marvel[23].

На дизайн персонажів вплинули комікси й деякі аспекти кіноадаптацій, а також передісторії, які були написані для них; так, зовнішній дизайн Зоряного Лорда є прямим наслідком того, що, відповідно до його передісторії в грі, він ріс у 1980-х роках[36]. Розробники хотіли створити персонажів таким способом, щоби вони виглядали впізнаваними, але разом із цим мали унікальні риси, що стосується як візуального, так і наративного дизайну[34][37]. Дюга сказав, що команда створила власний візуальний стиль, який відповідав би ігровому наративу й підкреслював його гумористичний тон. За визнанням розробників, космічний сетинґ гри надихнув їх на різноманітні ідеї, які не потрібно було пояснювати з наукової точки зору[30].

Річард Джейкс, композитор Guardians of the Galaxy.

Розробники наголосили, що музика у Guardians of the Galaxy має велику вагу і є невіддільною частиною персонажа Пітера Квілла / Зоряного Лорда[36][40]. Композитор Річард Джейкс написав близько шести годин оригінальної музики до гри, яка була записана разом з оркестром в лондонській студії «Еббі Роуд»[41]. За його словами, головна музична тема була написана під час створення демозаписів і мала «довгий процес дозрівання… [та] увійшла до гри в первісному вигляді». Він також сказав, що намагався знайти баланс щодо написання тем, адже «не хотів перевантажувати саундтрек темою для кожного сетинґа та персонажа»[39]. Композиції були натхненні музикою Джона Вільямса для франшизи «Зоряні війни» та написані в стилі схожому на акомпанемент легковажних фільмів у жанрі пригодницького бойовика[35].

Гра має багато ліцензованих пісень 1980-х років від таких виконавців, як KISS, Iron Maiden, Wham!, Blondie тощо[42]. За підбір цих пісень значною мірою відповідав старший звукорежисер Стів Щепковський[35]. Він обмінювався ідеями щодо підбору музики з креативним директором Жаном-Франсуа Дюга, а також анімаційним директором Деррілом Парді, з яким працював поруч у студії. Парді показував Щепковському ілюстрації художників і пояснював їх концепції, після чого той пропонував як можна реалізувати музичний супровід у цих сценах. Також Щепковський брав до уваги потребу підібрати музику таким способом, щоби вона була до вподоби масовій аудиторії[35]. Крім того, він записав альбом пісень для вигаданого метал-гурту Star-Lord (укр. Зоряний Лорд), який є улюбленим гуртом Пітера Квілла та вплинув на вибір його прізвиська в грі[41], і виконав вокальні партії[22]. Джейкс і Щепковський співпрацювали разом, приділяючи особливу увагу тому, щоби переходи між ліцензованою та оригінальною музикою здавалися «безшовними»[39]. Гра має спеціальну опцію для стримінгу, яка вимикає ліцензовану музику[43].

Guardians of the Galaxy використовує ігровий рушій Dawn Engine, який Eidos-Montréal створила для Deus Ex: Mankind Divided[44][45]. Версія гри для ПК має підтримку роздільної здатності до 8K і широкої колірної гами, а також таких технологій, як розсіяне освітлення, HDR, трасування променів і масштабування зображення DLSS від Nvidia[42][46]. Версії для PlayStation 5 та Xbox Series X також підтримують трасування променів і мають два режими графіки: якість та продуктивність; режим якості працює із роздільною здатністю 4K з частотою 30 кадрів в секунду, а режим продуктивності — 1080p з частотою 60 кадрів в секунду[47][48].

У вересні 2021 року, різні ігрові видання отримали змогу випробувати демоверсію Guardians of the Galaxy, яка являла собою місію з п'ятої глави[15][12]. Хоча загалом видання схвально оцінили гру й назвали її перспективною[11][21][24], деякі з них розкритикували ігровий процес, зокрема бойову механіку[14][20][55]. GameSpot похвалив дизайн довкілля та персонажів, і написав, що гра «справила неймовірно сильне перше враження»[38], припустивши, що вона «може потрапити в ту ж категорії успішних адаптацій Marvel, що і Spider-Man від Insomniac». Річард Девін з Windows Central похвалив навколишній дизайн та бойову механіку, написавши, що Guardians of the Galaxy «може стати однією з найкращих ігор про супергероїв»[15]. VentureBeat написав, що гра є «доволі веселою» і справила враження «дешевих ліцензованих ігор за мотивами фільмів часів Super Nintendo та PlayStation. Але це приємно знову мати одну з [таких ігор]»[56].

EGM похвалив бойову механіку й музику, але дещо розкритикував деякі діалоги та англійське озвучування персонажів, зауваживши їхній «надзвичайно» канадський акцент[12]. Gamereactor також схвально оцінив бойову механіку, включно із загальним тоном і гумором, але висловився критично щодо головоломок, назвавши їх «штучним і нецікавим способом забезпечити різноманітність»[5]. TechRadar стримано відгукнувся щодо гри, розкритикувавши управління на PlayStation 5 і бойову механіку, описавши її як «безпідставно заплутану… [і] доволі часто нудну»[55], у той час, як Іен Гарріс з PCGamesN зазначив, що стикнувся з деякими технічними неполадками під час свого проходження[19]. Screen Rant критично висловився щодо бойової механіки, і написав, що вона «не підтримує постійний рівень бадьорості»[20], а газета Metro підсумувала, що гра «виглядає не погано, але й не чудово»[6].

Огляди
Світові Видання Оцінка EGM [57] Game Informer 8.5/10[58] Game Revolution 7/10[59] GameSpot 7/10[60] GamesRadar [61] IGN 8/10[62] PC Gamer (US) 70/100[63] Українські Видання Оцінка PlayUA 74/100[64] Агрегатори Агрегатор Оцінка Metacritic (NS) 58/100[65] (ПК) 78/100[66] (PS5) 80/100[67] (XSX) 84/100[68]

Guardians of the Galaxy отримала «загалом схвальні» відгуки версій для ПК, PlayStation 5 та Xbox Series X[66][67][68], і «змішані або середні» відгуки для Switch за даними агрегатора рецензій Metacritic[65].

Ендрю Рейнер з Game Informer написав, що гра «охоплює справжній дух Стражів через велику [систему діалогів]», похваливши дизайн рівнів та персонажів, управління, а також музику і озвучування, проте дещо розкритикував ігровий процес[58]. Віккі Блейк з Eurogamer похвалила дизайн рівнів та «продуману» сюжетну історію, але написала, що гра «перенасичена ігровими системами та механіками», тоді як бої є «нудними», а вороги являють собою «губки для куль»[69]. Джордан Рамі з GameSpot відзначив сюжетну історію, акторів озвучування та музичну складову, назвавши її «найсильнішою стороною» гри, водночас розкритикувавши ігровий процес, зокрема бойову механіку й головоломки, включно з космічними боями та діалогами на кораблі, які він назвав «загалом незв'язними» й «позбавленими емоційного чи наративного впливу»[60].

Сем Лаврідж з GamesRadar+ похвалила сюжетну історію та дизайн рівнів, а також порівняно схвально відгукнулася щодо бойової механіки та головоломок, проте зазначила невиразність впливу вибору на деякі ігрові моменти та написала, що грі бракує різноманіття в ігровому процесі[61]. Том Маркс з IGN написав, що гра «добре балансує безглузду, насичену бойовими діями пригоду з душевними сюжетними моментами», відзначивши систему модернізації і підсумував, що гра є «черговим переконливим прикладом того, наскільки захопливою може бути лінійна одиночна кампанія без надмірностей»[62]. Люк Вінкі з PC Gamer відзначив сюжетну історію, акторів озвучення і дизайн, описавши його як «напрочуд зухвалу стилізацію 80-х»[63], тоді як Раян Гілліам з Polygon похвалив персонажів і назвав гру «найбільшим сюрпризом року»[70].

Деякі видання зазначили численні технічні проблеми з якими стикнулися під час проходження[57][63][69].

Після випуску, Guardians of the Galaxy стала другою найпродаванішою грою у Великій Британії, але в порівнянні з Marvel's Avengers мала на 58 % менше проданих фізичних копій, тоді як більшість із них припали на PlayStation 5[71].

Guardians of the Galaxy увійшла до списків найкращих ігор 2021 року, складених такими виданнями, як GamesRadar+[72], IGN[73], Kotaku[74], Polygon[75] та Vulture[76].