PDCD1
PDCD1 (англ. Programmed cell death 1) — білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 2-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 288 амінокислот, а молекулярна маса — 31 647[4].
Відкриття
Під час скринінгу генів, залучених до апоптозу, Ясумаса Ісіда, Хондзьо Тасуку і його колеги з Університету Кіото в 1992 році виявили і назвали PD-1.[5][6] У 1999 році одна і та ж група продемонструвала, що миші з нокаутованим PD-1, були схильні до автоімунного захворювання, і тому прийшли до висновку, що PD-1 є негативним регулятором імунних відповідей.[6]
Послідовність амінокислот
10 | 20 | 30 | 40 | 50 | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
MQIPQAPWPV | VWAVLQLGWR | PGWFLDSPDR | PWNPPTFSPA | LLVVTEGDNA | ||||
TFTCSFSNTS | ESFVLNWYRM | SPSNQTDKLA | AFPEDRSQPG | QDCRFRVTQL | ||||
PNGRDFHMSV | VRARRNDSGT | YLCGAISLAP | KAQIKESLRA | ELRVTERRAE | ||||
VPTAHPSPSP | RPAGQFQTLV | VGVVGGLLGS | LVLLVWVLAV | ICSRAARGTI | ||||
GARRTGQPLK | EDPSAVPVFS | VDYGELDFQW | REKTPEPPVP | CVPEQTEYAT | ||||
IVFPSGMGTS | SPARRGSADG | PRSAQPLRPE | DGHCSWPL |
Задіяний у таких біологічних процесах як апоптоз, імунітет, поліморфізм. Локалізований у мембрані.
Література
- Shinohara T., Taniwaki M., Ishida Y., Kawaich M., Honjo T. (1994). Structure and chromosomal localization of the human PD-1 gene (PDCD1).. Genomics 23: 704 — 706. PubMed DOI:10.1006/geno.1994.1562
- The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
- Fife B.T., Pauken K.E. (2011). The role of the PD-1 pathway in autoimmunity and peripheral tolerance.. Ann. N. Y. Acad. Sci. 1217: 45 — 59. PubMed DOI:10.1111/j.1749-6632.2010.05919.x
Примітки
- Human PubMed Reference:.
- Mouse PubMed Reference:.
- HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:8760 (англ.). Процитовано 28 серпня 2017.
- UniProt, Q15116 (англ.). Процитовано 28 серпня 2017.
- Induced expression of PD-1, a novel member of the immunoglobulin gene superfamily, upon programmed cell death. The EMBO Journal 11 (11): 3887–95. November 1992. PMC 556898. PMID 1396582. doi:10.1002/j.1460-2075.1992.tb05481.x. Проігноровано невідомий параметр
|vauthors=
(довідка) - The PD1:PD-L1/2 Pathway from Discovery to Clinical Implementation. Frontiers in Immunology 7: 550. 2016. PMC 5149523. PMID 28018338. doi:10.3389/fimmu.2016.00550. Проігноровано невідомий параметр
|vauthors=
(довідка)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.