PRKCD

PRKCD (англ. Protein kinase C delta) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 3-ї хромосоми. [5] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 676 амінокислот, а молекулярна маса — 77 505[6].

Послідовність амінокислот
1020304050
MAPFLRIAFNSYELGSLQAEDEANQPFCAVKMKEALSTERGKTLVQKKPT
MYPEWKSTFDAHIYEGRVIQIVLMRAAEEPVSEVTVGVSVLAERCKKNNG
KAEFWLDLQPQAKVLMSVQYFLEDVDCKQSMRSEDEAKFPTMNRRGAIKQ
AKIHYIKNHEFIATFFGQPTFCSVCKDFVWGLNKQGYKCRQCNAAIHKKC
IDKIIGRCTGTAANSRDTIFQKERFNIDMPHRFKVHNYMSPTFCDHCGSL
LWGLVKQGLKCEDCGMNVHHKCREKVANLCGINQKLLAEALNQVTQRASR
RSDSASSEPVGIYQGFEKKTGVAGEDMQDNSGTYGKIWEGSSKCNINNFI
FHKVLGKGSFGKVLLGELKGRGEYFAIKALKKDVVLIDDDVECTMVEKRV
LTLAAENPFLTHLICTFQTKDHLFFVMEFLNGGDLMYHIQDKGRFELYRA
TFYAAEIMCGLQFLHSKGIIYRDLKLDNVLLDRDGHIKIADFGMCKENIF
GESRASTFCGTPDYIAPEILQGLKYTFSVDWWSFGVLLYEMLIGQSPFHG
DDEDELFESIRVDTPHYPRWITKESKDILEKLFEREPTKRLGVTGNIKIH
PFFKTINWTLLEKRRLEPPFRPKVKSPRDYSNFDQEFLNEKARLSYSDKN
LIDSMDQSAFAGFSFVNPKFEHLLED
PRKCD
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи PRKCD, ALPS3, CVID9, MAY1, PKCD, nPKC-delta, protein kinase C delta
Зовнішні ІД OMIM: 176977 MGI: 97598 HomoloGene: 55963 GeneCards: PRKCD
шифр КФ 2.7.10.2
Пов'язані генетичні захворювання
autoimmune lymphoproliferative syndrome type 3[1]
Реагує на сполуку
ingenol mebutate, balanol, enzastaurin, ruboxistaurin[2]
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
5580
18753
Ensembl
ENSG00000163932
ENSMUSG00000021948
UniProt
Q05655
P28867
RefSeq (мРНК)
NM_011103
NM_001310682
RefSeq (білок)
NP_001297611
NP_035233
Локус (UCSC) Хр. 3: 53.16 – 53.19 Mb Хр. 14: 30.6 – 30.63 Mb
PubMed search [3] [4]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

Кодований геном білок за функціями належить до трансфераз, кіназ, cерин/треонінових протеїнкіназ, фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах як апоптоз, клітинний цикл, поліморфізм, альтернативний сплайсинг. Білок має сайт для зв'язування з АТФ, нуклеотидами, іонами металів, іоном цинку. Локалізований у клітинній мембрані, цитоплазмі, ядрі, мембрані.

Література

  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Palmer R.H., Ridden J., Parker P.J. (1994). Identification of multiple, novel, protein kinase C-related gene products.. FEBS Lett. 356: 5 — 8. PubMed DOI:10.1016/0014-5793(94)01202-4
  • Bankers-Fulbright J.L., Kita H., Gleich G.J., O'Grady S.M. (2001). Regulation of human eosinophil NADPH oxidase activity: a central role for PKCdelta.. J. Cell. Physiol. 189: 306 — 315. PubMed DOI:10.1002/jcp.10022
  • Hodgkinson C.P., Sale G.J. (2002). Regulation of both PDK1 and the phosphorylation of PKC-zeta and -delta by a C-terminal PRK2 fragment.. Biochemistry 41: 561 — 569. PubMed DOI:10.1021/bi010719z
  • Ren J., Li Y., Kufe D. (2002). Protein kinase C delta regulates function of the DF3/MUC1 carcinoma antigen in beta-catenin signaling.. J. Biol. Chem. 277: 17616 — 17622. PubMed DOI:10.1074/jbc.M200436200
  • Yoshida K., Wang H.-G., Miki Y., Kufe D. (2003). Protein kinase Cdelta is responsible for constitutive and DNA damage-induced phosphorylation of Rad9.. EMBO J. 22: 1431 — 1441. PubMed DOI:10.1093/emboj/cdg134

Примітки

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.