Redefine

Майбутні засновники Look At Media Олексій Амётов і Василь Есмань познайомилися на передачі «Розумники і розумниці» і разом вчилися в МДІМВ. Есмань встиг попрацювати в РІА «Новини» і глянцевих виданнях, Амётов - в газеті «Газета», російською Newsweek і Forbes, але втратив інтерес до традиційних медіа після вбивства Пола Хлєбнікова. У 2006 році Есмань запросив Амётова розвивати блог про вуличну моду Look At Me. З третім засновником Катериною Базилевської, директором рекламного агентства «Кисень» Амётов познайомився, займаючись веб-дизайном. Вона допомогла з продажем реклами і незабаром повністю перейшла в проєкт. Четвертим і п'ятим партнерами стали Антон Гладкобородов і Кирило Тен з веб-студії Nimbler, які взяли на себе технічну сторону проєкту. У запуск видання засновники вклали по 5 тисяч доларів. Восени 2007 року Look At Me був перезапущений як журнал з функціями соціальної мережі [1].

Поступово у Look At Me з'явилася редакція. Під час кризи 2008 року Look At Me зміг вирости за рахунок залучення журналістів з інших видань. Гладкобородов і Тен розійшлися з іншими засновниками в питаннях розвитку проєкту. Слідом за цим компанія почала розширюватися: після невдалої спроби купити у «Афіші» журнал «Большой город» сформувався холдинг запустив власну міську газету The Village, яка писала про Москву, «якою вона повинна бути». Запуск підштовхнула трагедія в московському метро в березні 2010 року: для її висвітлення The Village вів одну з перших в російських медіа онлайн-трансляцію, яка об'єднувала інформацію з різних джерел. У 2012 році Look At Media запустив чоловіче видання Furfur і інтернет-журнал про підприємництво Hopes & Fears під керівництвом Миколи Кононова, в 2013 почав працювати жіночий журнал Wonderzine. Всі видання холдингу були орієнтовані на молоду аудиторію до 35 років. Витрати на кожне видання в компанії оцінювали в 10-15 млн рублів на рік [1].

На тлі кризи, що послідував за анексією Криму в 2014 році у Look At Media почалися проблеми з рекламними контрактами, які особливо сильно вдарили по Hopes & Fears, Furfur і Wonderzine. Холдинг планував об'єднати Look At Me, Hopes & Fears і The Village в одне видання, але обмежився формуванням об'єднаної редакції. Незабаром компанію покинула частина редакторів: Кононов з командою пішов перезапускати «Секрет фірми», головний редактор Look At Me Данило Трабун перейшов в «Афішу». Компанія зіткнулася з фінансовими труднощами, затримувала зарплату і гонорари позаштатними співробітникам, деякі з яких винесли конфлікт в публічну площину. У квітні 2015 року податкова зажадала визнати Look At Media банкрутом через борги по податках і страхових виплатах, які компанія змогла погасити позиковими засобами. У лютому 2015 року Look At Media вийшов на іноземну аудиторію, запустивши американський Hopes & Fears, але через валютної різниці поніс збитки і закрив проєкт в січні 2016 року. Есмань розчарувався в своїх медійних проєктах і покинув компанію зберігши за собою частку в бізнесі [1].

У 2014 році на тлі падіння рекламних доходів Look At Media виділив відділ розробки в окрему компанію, яка зайнялася інструментами для роботи з контентом. Був створений Grid, пізніше перейменований в Setka. Проєкт привернув увагу під час запуску американського Hopes & Fears і зацікавив представників американських медіа. У 2015 році Setka стала окремою компанією, восени 2016 була зареєстрована в штаті Делавер. Влітку 2017 року проєкт потрапив в бізнес-акселератор Friends of eBay як AdTec. Setka дозволила диверсифікувати джерела доходу і вирівняти фінансове становище. У 2015 році Поліна Дерипаска, знайома з засновниками Look At Media, запропонувала інвестувати в холдинг. У січні 2016 року її Forward Media Group придбала частку в компанії LAM Publishing, яка видає Wonderzine і The Village і володіє ліцензіями на Furfur і Look At Me. У вересні 2017 року власні медіа Look At Media і що належала Дерипаска Spletnik.ru були об'єднані під брендів Look At Media [1].

У червні 2019 року Look At Media провів ребрендинг і отримав назву Redefine, всі проєкти були передані під управління єдиної юридичної особи. Під новим ім'ям компанія на додаток до видавничої діяльності почала займатися подієвим маркетингом, консалтингом, дослідженнями та ін. [2] На початку 2020 року в структурі Redefine почала працювати лабораторія подієвого маркетингу Event Lab, з квітня - креативне агентство Redefine Creative [3].

• Look At Me: З 2005 року — блог, потім видання про вуличну моду, з 2013 — видання про творчі індустріях. Заморожено в грудні 2015 року [1].
• The Village: Видання про місто, запущене в 2010 році і спочатку присвячене Москві. У регіонах і інших країнах розвивається по франшизі, яка включає бренд, платформу для управління контентом і допомогу в продажу реклами. Регіональні The Village працюють в Іркутську, Владивостоку, Нижньому Новгороді і ряді міст чорноморського узбережжя Росії, об'єднаних в рамках одного видання. Зарубіжні The Village працюють в Україні, Білорусії та Казахстані.
• Furfur: Журнал про чоловіків, запущений в січні 2011 року [4]. C 2014 року Furfur радикально змінив концепцію, а також веб-адреса. Він перетворився в молодіжне видання про андеграундної і неформальній культурі, соціальних проблемах і секс [5], нерідко публікував статті про цензуру, наркотики і ЛГБТ. Заморожене на початку 2017 року [6].
• Wonderzine: Видання про життя сучасних жінок, запущене в 2013 році [7].
• Hopes & Fears (Россия): Блог про підприємців на The Village, виділений в окреме видання в 2012 році [8]. Закрито як самостійний проєкт в 2014 року і інтегровано в The Village як розділ «Бізнес» [9].
• Hopes & Fears (США): Видання про життя Нью-Йорка на англійській мові. Запущено в лютому 2015 року [10]. Заморожено в січня 2016 року [11].
• Setka: Платформа для управління контентом, виділена в окрему компанію в 2015 році. Розвиває редактор для контент-проєктів Setka Editor, сервіс для текстових онлайн-трансляцій Setka Stream, інструмент для командної роботи Setka Workflow і систему управління контентом Setka CMS [12].

Спочатку основним джерелом доходу Look At Media була банерна реклама. З 2008 року компанія почала запускати на своїх майданчиках рекламні спецпроєкти, з 2010 — нативну рекламу. На 2017 рік спецпроєкти приносили холдингу близько 50% виторгу. Спеціальні проєкти принесли холдингу кілька рекламних нагород: бронзового лева Каннського фестивалю за кампанію «Захисти амурського тигра» для Всесвітнього фонду захисту природи в 2011 році (спільно з Leo Burnett) і золотого лева за мобільний додаток Parking Douche в 2012 [1] [7] [3], D & AD [13], Golden Drum [14], Epica [15] та ін. [16]. У зведеному рейтингу Асоціації Комунікаційних Агентств Росії за 2008-2012 роки компанія займала 7 місце [17].