Євген Кароль Червінський

Євге́н Ка́роль Черві́нський (пол. Eugeniusz Karol Czerwiński, 7 жовтня 1887, Львів — 20 лютого 1930, там само) — польський архітектор.

Євген Кароль Червінський
пол. Eugeniusz Czerwiński
Народження 7 жовтня 1887(1887-10-07)
Смерть 20 лютого 1930(1930-02-20) (42 роки)
Поховання
Личаківський цвинтар[1] : 
Країна
(підданство)		  Польська Республіка
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль неокласицизм, функціоналізм
 Євген Кароль Червінський у Вікісховищі

Біографія

Закінчив 1909 року Львівську політехніку. Від 1910 був членом Політехнічного товариства у Львові[2]. Співпрацював із будівельною фірмою Альфреда Захаревича і Юзефа Сосновського. Пізніше, до 1914 року співробітник майстерні Івана Левинського. Від 1911 до початку Першої світової війни працював асистентом на кафедрі будівництва у Львівській політехніці. 1920 року став компаньйоном у фірмі Альфреда Захаревича (замість Юзефа Сосновського). У 1920—1925 роках офіс фірми знаходився на нинішній вулиці Князя Романа, 32. 1925 року до спілки було прийнято Карла-Ольгерда Юраша. Спільно було спроєктовано ряд споруд. Близько 1926 року Червінський вийшов зі спілки. У 1921—1930 роках викладач, а згодом — доцент у Політехніці. Став відомий у 1922 році завдяки конкурсу на найкращий проєкт Сілезького сейму в Катовицях, на якому здобув друге місце (співавтор проєкту Мар'ян Нікодемович). Будував громадські і житлові будинки у Львові, Ворохті, Дрогобичі, Яремчі. У спорудах застосовував модернізований класицизм, пізніше перейшов до функціоналізму. Член Спілки митців-декораторів у Перемишлі.[3]. Помер 20 лютого 1930 року. Похований у родинному склепі власного проєкту (за іншими даними — М. Нікодемовича[4]) на Личаківському цвинтарі, поле 60[5].

Будівлі
  • Реконструкція Головпоштамту (вул. Словацького, 1) у Львові спільно з архітектором Альфредом Захаревичем (1923)[6].
  • Ряд павільйонів «Східних торгів» у Львові: Чехословацький павільйон (ранній функціоналізм), павільйон «Нафта», центральний павільйон (пошуки в національно-романтичній течії), павільйон-ротонда фірми «Пациків» (класичні форми). Усі павільйони збудовані у 1921—1924 роках.
  • Колишній будинок дирекції Ходорівського цукрового заводу (вул. Дудаєва, 19) на розі нинішніх вулиць Стефаника і Дудаєва у Львові (1924)[6].
  • Будинки № 11 і 13 на вул. Я. Стецька у Львові. Останній, збудований у 1930 році, прикрашено декоративними вставками виконаними Казимежем Пьотровичем у техніці сграффіто і належав особисто Червінському[7][8].
  • Проєкт переобладнання залу глядачів кінотеатру «Коперник» на вул. Коперника, 9 у Львові (1925)[9].
  • Телефонна станція на вул. Дорошенка, 26 у Львові (1926)[10].
  • Житловий будинок, початково призначений для працівників ощадних кас на нинішній вулиці Івана Франка, 23 у Львові (1926)[11].
  • Будинок видавництва «Wiek Nowy» на нинішній вулиці Ковжуна, 10 (проєкт 1924 року)[10].
  • Дерев'яний костел святого Миколая в селі Лановичах Самбірського району (1927)[12].
  • Комплекс гуртожитку № 1 Львівського політехнічного інституту на нинішній вулиці Бой-Желенського (1921—1927, спільно з Альфредом Захаревичем)[13].
  • Будівля кінотеатру «Палас» на 710 місць в партері та 403 — на балконах та у лоджіях, споруджена у внутрішньому подвір'ї будинку при нинішньому проспекті Свободи, 5 (1925). Під час другої світової війни кам'яницю зруйновано. Будинок пізніше відбудований, а руїни кінотеатру розібрано[14].
  • Санаторій «Львігруд» у Криниці на вулиці Нітрібітта, 6. Спорудженню передував конкурс 1926 року, на якому робота Євгена Червінського і Альфреда Захаревича посіла одне з трьох перших місць[15].
  • Житловий будинок по вулиці Івана Франка, 23, Львів
  • Будинок №13 по вул. Я. Стецька, Львів
  • Будинок №19 по вул. Дудаєва, Львів
  • Будинок №1 по вул. Словацького, Львів

Нереалізовані проєкти
  • Конкурсний проєкт ратуші в Дрогобичі (1913, співавтор Ян Хойновський)[16][17].
  • Перше місце на конкурсі проєктів Купецької палати у Кракові (1913, співавтор Ян Хойновський)[18].
  • Конкурсний проєкт двору родини Яна і Софії Влодків у селі Негович Малопольського воєводства. На організованому 1913 року Краківським колом архітекторів конкурсі, серед 56 робіт, проєкт Червінського, виконаний спільно з Яном Хойновським не здобув призових місць, але був відзначений «першою почесною згадкою журі»[19].
  • Перша премія на конкурсі проєктів палацу мистецтв у Львові (1920). Будинок мав постати неподалік Домініканського костелу[20].
  • Друга премія на конкурсі проєктів Сілезійського сейму в Катовицях (1923, співавтор проєкту Мар'ян Нікодемович). Серед переваг проєкту журі відзначило його монументальність[21].
  • Третя премія серед 16 проєктів конкурсу на будівлю Празького кредитного банку у Львові, що на розі нинішнього проспекту Свободи і вулиці Гнатюка[22].

Примітки
  1. Личаківський некрополь — С. 337.
  2. Polskie Towarzystwo Politechniczne we Lwowie, 1877—1937. Księga pamiątkowa wydana z okazji 60-letniego jubileuszu Towarzystwa / pod red. Emila Bratro. — Lwów: nakł. Polskiego Towarzystwa Politechnicznego, 1937. — S. 43.
  3. Betlej A. Kościół parafialny p. w. Wszystkich Świętych w Strzałkowicach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 1997. — Т. 5. — S. 282. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-47-5. (пол.)
  4. Nicieja S. Lwów. Ogród snu i pamięci. Dzieje Cmentarza Łyczakowskiego oraz ludzi tam spoczywających w latach 1786–2010. — Opole: Wydawnictwo MS, 2011. — S. 290. — ISBN 978-83-61915-07-2. (пол.)
  5. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 341. — ISBN 966-8955-00-5.
  6. Архітектура Львова, 2008, с. 548.
  7. Архітектура Львова, 2008, с. 533.
  8. Ґранкін П. Е. Сграфіто у Львові // Будуємо інакше. — 2000. — № 3. — С. 16.
  9. Архітектура Львова, 2008, с. 446.
  10. Архітектура Львова, 2008, с. 555.
  11. Архітектура Львова, 2008, с. 558.
  12. Мер'є-Шеремета О. Архітектура дерев'яних костелів та каплиць Львівщини // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 15, Львів, 2005. — С. 56. — ISBN 966-95066-4-14.
  13. Архітектура Львова, 2008, с. 436, 545.
  14. Мельник І. В. Краківське передмістя та західні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Центр Європи, 2011. — С. 42. — («Львівські вулиці і кам'яниці») — ISBN 978-966-7022-93-8.
  15. Lwów dla Krynicy // Cracovia Leopolis. — 2007. — № 3. — S. 59. — ISSN 1234-8600; Protokół // Architekt. — 1926. — № 6—7. — S. 8, 10, 31. (пол.)
  16. Бірюльов Ю. О. Мистецтво львівської сецесії. — Львів : Центр Європи, 2005. — С. 41. — ISBN 966-7022-44-7.
  17. Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 31. — tabl. XLV. (пол.)
  18. Rozstrygnięcie konkursu na dom Stow. kupców i młodzieży handl. w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 164; Protokół śądu konkursowego na dom Stowarzyszenia kupców i młodzieży handlowej w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 12. — S. 183. (пол.)
  19. Architekt. — 1914. — № 1-2. — S. 22, 31—32, tabl. 3. (пол.)
  20. Архітектура Львова, 2008, с. 500.
  21. Protokóły sądu konkursowego // Architekt. — 1923. — № 6. — S. 49, 54—55, tabl. 27—28. (пол.)
  22. Rozstrzygnięcie konkursu na szkice gmachu Banku pragskiego we Lwowie // Architekt. — 1911. — № 2. — S. 33. (пол.)

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.