ІС-3

ІС-3 (рос. Иосиф Сталин) — радянський важкий танк заключного періоду Другої світової війни, запущений в серійне виробництво в останні його дні і не встиг взяти в ній участь. Тому цю бойову машину частіше вважають одним з перших післявоєнних радянських танків.

ІС-3

ІС-3 на Меморіальному кургані Слави у Переяславі
Тип важкий танк
Походження Радянський Союз
Характеристики
Вага 46,5 тонн
Довжина 9850 (з гарматою)
Ширина 3150
Висота 2450
Екіпаж 4
Броня
  • лоб корпусу 120 мм
  • лоб башти 250 мм
Головне
озброєння
 122 мм гармата Д-25Т
Другорядне
озброєння
 12,7-мм кулемет ДШК
Двигун В-11-ІС3
520 к.с.
Швидкість 40 км/год
ІС-3 у Вікісховищі

Через характерні форми верхньої лобової частини корпусу отримав прізвисько «Щука».

Історія створення

Створення проекту нового важкого танку під умовною назвою «Кіровець-1» розпочалося в кінці літа 1944 року. Перша дослідна партія важких танків ІС-3 покинула заводські цехи в травні 1945 року.

Скорострільність гармати 2-3 постр/хв Боєкомплект гармати складався з 28 пострілів роздільного заряджання, в тому числі 18 з осколково-фугасними снарядами і 10 з бронебійними. На даху башти, на турелі перебував зенітний 12,7-мм кулемет ДШК. Запас ходу — 340 км. Танк ІС-3 знаходився в серійному виробництві до середини 1946 року (у 1945 році якийсь час паралельно з ІС-2). ІС-3 надходили на озброєння важких танкосамоходних полків Радянської Армії.


При розробці проекту танка ІС-3 були враховані висновки комісії, яка досліджувала у фронтових умовах бойові ушкодження, отримані танками в ході Курської битви. Звертало на себе увагу масове ураження лобових елементів корпусу і башти. Тому було прийнято рішення відпрацювати на базі танка ІС-2 нову конструкцію башти та корпусу для надання більш обтічної форми і різко диференціювати броньовий захист.

В результаті конструкторських робіт нахил зварених листів, особливо в передній частині корпусу, був доведений до максимально можливого. Товсті 120-мм плити лобової броні розташовувалися так, що утворювали трисхилу, конусоподібну, витягнуту вперед носову частину, що отримала назву «щучий ніс». Люк розмістили на даху над водієм, чого не було в танках ІС-1, ІС-2. Відпала необхідність в наскрізній оглядовій щілині в лобовій броні перед механіком-водієм — її замінили перископічні оглядові прилади. Нові конструктивні форми броні забезпечили кращий протиснарядний захист. Нова, «приплюснута» конструкція башти згодом використовувалася і в ІС-7, і в Т-10, і в інших новіших танках.

Модифікації
  • ІС-3М — модернізована версія ІС-3.
  • ІС-3К — командирська версія танка ІС-3, обладнана додатковою радіостанцією Р-112 і зарядним пристроєм АБ-1-П/30.
  • ІС-3МК — командирська версія танка ІС-3М з таким же, як на ІС-3К, обладнанням.

Опис конструкції

ІС-3 мав класичну компоновку, із розташуванням моторно-трансмісійного відділу в кормовій частині, відділ керування — в лобовій, а бойового — в середній. Екіпаж танку складався з чотирьох чоловік: механіка-водія, навідника, заряджальника і командира.

Броньований корпус і башта

Корпус танка зварювався із катаних броньових листів. Лобові листи корпуса встановлювалися з подвійним нахилом під великим кутом до вертикалі. Башта—лита, приплюснутої сферичної форми. В даху башти був великий овальний люк, що закривався двома кришками. В правій кришці розміщувався закріплювався пристрій спостереження заряджальника, в лівій розміщувався командирський спостережний люк. Механізм повороту башти — планетарний, з ручним і електричним безступінчатим приводами. Електропривод був обладнаний системою командирського управління. Командир міг, утримуючи ціль в полі зору свого оглядового приладу, натиснути на кнопку, встановлену на приладі, і повернути башту в заданому напрямку по найкоротшому шляху. При збігу лінії візування з віссю каналу ствола башта зупинялася. Товсті 120-мм плити лобової броні розташовувалися так, що утворювалася трьохскатна, конусоподібна, витягнута вперед носова частина, що отримала назву «щучий ніс». Люк розмістили в даху над водієм, чого не було в ІС-1 і ІС-2. Відпала необхідність в наскрізний оглядової щілини в лобовій броні перед механіком-водієм її замінили перископічні оглядові прилади. Нові конструктивні форми броні забезпечили кращий протиснарядний захист.

Озброєння

Основним озброєнням ІС-3 була 122-мм нарізна танкова гармата Д-25Т зразка 1943 року, що мала довжину дула 48 калібрів / 5852 мм і початкову швидкість бронебійного снаряду 781 м/с.

Боєкомплект гармати складався із 28 пострілів роздільно-гільзового заряджання з бронебійними та осколково-фугасними гарматними сталевими довгими гранатами.

у спареній з гарматою установці розміщувався 7,62-мм кулемет ДТМ. Боєкомплект кулемета становив 2000 патронів: 1200 — з лёгкою кулею, 200 — з бронебійно-запалювальною і 600 — з трасучою. Із них 756 патронів в 12 дискових магазинах по 63 патрони, решта 1244 зберігалися в штатній укупорці не спорядженими в магазини.

На даху башти, на кільцевій турельній установці, розміщувався 12,7-мм зенітний крупнокаліберний кулемет ДШК або ДШКМ, що мав круговий обстріл при кутах вертикального наведення від −4 до +84°.

Також в бойовому відділі для екіпажу розміщувались 25 оборонних гранат Ф-1 або наступальних РГ-42 і два 7,62-мм пістолети-кулемети ППС-43 і 1000 патронів до них.

Двигун і трансмісія

На ІС-3 встановлювався V-подібний 12-циліндровий чотиритактний дизельний двигун рідинного охолодження моделі В-11, потужністю 520 к. с. Система живлення двигуна включала чотири паливних бака загальною ємністю 425 л.

Оператори


Пам'ятники

Щонайменше декілька десятків танків ІС-3 збереглося по світу в ролі музейних експонатів чи пам'ятників.

Джерела
  • А. Чубачин. Тяжёлый советский танк ИС-3/ИС-3М. — М.: БТВ-Книга, 2007. — 140 с. — (Бронетанковый музей № 15). — 1000 экз.
  • И. Желтов, И. Павлов, М. Павлов, А. Сергеев. Танки ИС // Танкомастер (спецвыпуск)
  • Г. Холявский. Энциклопедия танков.

Див. також

Примітки
  1. Stockholm International Peace Research Institute  — Arms Transfers Database
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.