Ізабель Аджані

Ізабе́ль Ясмі́н Аджані́ (фр. Isabelle Yasmine Adjani; нар. 27 червня 1955, Париж) — французька акторка, співачка і продюсер, володарка багатьох престижних кінопремій.

Ізабель Аджані
Isabelle Yasmine Adjani
голова журі Каннського кінофестивалюd
Ім'я при народженні Ізабель Ясмін Аджані
Дата народження 27 червня 1955(1955-06-27)[1][2][…] (66 років)
Місце народження XVII округ Парижа, Париж, Франція[1][3]
Національність Кабіли
Громадянство  Франція
Професія акторка, співачка, кінопродюсер
Alma mater Курси Флоран[4]
Роки активності від 1969
Член у Комеді Франсез
Діти Barnabé Nuyttend і Gabriel Kane Day-Lewisd
IMDb ID 0000254
Нагороди та премії
Кавалер ордена Почесного легіону
Орден Мистецтв та літератури
5 премій «Сезар», премії Каннського та Берлінського кінофестивалів
isabelleadjani.fr
Висловлювання у Вікіцитатах
Ізабель Аджані у Вікісховищі

Біографія
Ізабель Аджані на Берлінському кінофестивалі, 2010 рік

Ізабель Аджані народилася 27 червня 1955 року в Парижі (за іншими даними — в Баварії) в родині німкені та алжирця турецького походження.

Як акторка Аджані дебютувала в 1969 році у фільмі «Маленький вугляр» (Le petit bougnat) — причому знімалася вона під час літніх канікул. Потім вона працювала в театрі «Комеді Франсез», де ще в 17 років була відмічена критикою. Відомість акторці принесла головна роль у фільмі Франсуа Трюффо «Історія Аделі Г.». За цю роль Аджані була номінована на «Оскар». Після цього Ізабель знімалася у найкращих режисерів — Поланського, Бессона, Беккера. І майже усі ці ролі були трагічними.

У 1981 році 26-річна акторка отримала свій перший «Сезар» за роль у фільмі «Одержима бісом» (режисер — Анджей Жулавський). Ця ж роль разом з роботою у фільмі «Квартет» Джеймса Айворі принесла Ізабель ще одну нагороду — Срібну премію за найкращу жіночу роль Каннського кінофестивалю. В 1983 Аджані отримує свій другий «Сезар» за «Убивче літо» режисера Жана Беккера.

У 1988 році Ізабель Аджані дебютувала як продюсер у фільмі Бруно Нюйттена «Каміла Клодель». В цьому ж фільмі вона зіграла головну роль, яка принесла її третій «Сезар» та нагороду за найкращу жіночу роль на Берлінському кінофестивалі. За цю ж роль Аджані була номінована на «Оскар», але він їй знову не дістався.

У 1993 році роль королеви Марго в однойменному фільмі режисера Патріса Шеро принесла Аджані ще один «Сезар» — четвертий. Вп'яте акторка отримала цей приз у 2010 році за фільм Жана-Поля Лілієнфельда «Останній урок».

Ізабель Аджані на Каннському кінофестивалі, 2009 рік

Громадська та інша діяльність

Ізабель Аджані очолює ряд громадських рухів, бореться проти голоду і расизму, захищає Салмана Рушді, демократію в Алжирі. Вона — голова комісії з авансів при Національному кіноцентрі Франції, яка займається розподілом фінансових коштів, що спрямовуються на розвиток національного кінематографу. У 1997 році вона очолювала журі ювілейного 50-го Каннського кінофестивалю.

Крім зйомок у фільмах Адждані грає на сцені театрів, записує музичні альбоми. 1983 вона записує свій перший музичний диск. Кліп починаючої співачки знімає також починаючий тоді режисер Люк Бессон. З короткого досвіду співпраці пізніше народиться абсолютно культова Підземка, що остаточно і назавжди закріпила зоряний статус Аджані.

Особисте життя

Ізабель Аджані жодного разу не була заміжньою, проте має двох синів: від оператора і режисера Бруно Нюйттена та англійського актора Деніела Дей-Льюїса. 2004 року Аджані збиралася вийти заміж за відомого французького музиканта і композитора Жана-Мішеля Жарра, проте весілля так і не відбулося.

Фільмографія
  • 1969 — Маленький вугляр /Le petit bougnat-Роуз
  • 1971 — Фостін і прекрасне літо /Faustine-Каміль
  • 1972 — Школа дружин /L'école des femmes
  • 1974 — Ляпас /La gifle
  • 1975 — Історія Аделі Г. /L'Histoire d'Adèle H.
  • 1976 — Віолетта і Франсуа /Violette et François-Віолетта
  • 1976 — Мешканець /Le locataire-Стелла
  • 1976 — Бароко /Barocco-Лаура
  • 1978 — Водій /The Driver-гравець
  • 1979 — Сестри Бронте /Les Soeurs Bronte-Емілі Бронте
  • 1979 — Носферату — привид ночі /Nosferatu, Phantom der Nacht-Люсі Харкер
  • 1980 — Клара і шикарні типи /Clara et les Chics Types-Клара
  • 1981 — Весь вогонь, все полум'я /Tout feu, tout flamme-Пауліна
  • 1981 — Квартет /Quartet-Марія Целль
  • 1981 — Одержима бісом /Possession-Ганна,Хелен
  • 1981 — У наступному році, якщо все буде добре /L'année prochaine, si tout va bien -Ізабель
  • 1982 — Смертельна облава /Mortelle randonnee-Катаріна Лейріс,Люсі,«Марія»
  • 1982 — Антоніета /Antonieta-Антоніета Рівас Меркадо
  • 1983 — Убивче літо /L'été meurtrier
  • 1985 — Підземка /Subway
  • 1986 — /T'as de beaux escaliers tu sais
  • 1987 — Іштар /Ishtar
  • 1988 — Каміла Клодель /Camille Claudel-Каміла Клодель
  • 1993 — Отруйний роман /Toxic Affair-Пенелопа
  • 1994 — Королева Марго /La Reine Margot
  • 1995 — Сто й одна ніч кіно
  • 1996 — Дияволиці /Diabolique-Міа Баран
  • 2001 — Каяття /La repentie-Шарлотта,Лейла
  • 2002 — Адольф /Adolphe-Елеонора
  • 2003 — Щасливої дороги /Bon voyage-Вів'єн Денверс
  • 2003 — Пан Ібрагім та квіти Корану /Monsieur Ibrahim et les fleurs du Coran-зірка
  • 2009 — Останній урок /La journée de la jupe-Соня Бержерак
  • 2010 — Останній Мамонт Франції /Загублена любов
  • 2011 — Насильно /Комісар Клара Даміко
  • 2012 — Давид і мадам Ансен /мадам Ансен
  • 2014 — Красуні в Парижі /Марі Еліз
  • 2016 — Кароль Матьє /Кароль Матьє
  • 2022 — Петер фон Кант /Peter von Kant-Сідоні

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118846108 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. http://www.aveleyman.com/ActorCredit.aspx?ActorID=95
  3. http://www.filmous.com/person46211/
  4. http://www.coursflorent.fr/ecole/anciens/acteurs

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.