Інгульський міст

Інгульський міст
Інгульський міст
Інгульський міст у розведеному стані
46°58′47″ пн. ш. 31°59′22″ сх. д.
Країна  Україна
Розташування Миколаїв
Перетинає Інгул
Тип конструкції розвідний міст
Основний проліт 76,25 м
Загальна довжина 422 м
Ширина 18,5 м
Відкрито 6 листопада 1981 (40 років)
Ідентифікатори і посилання

Інгульський міст
Інгульський міст (Україна)
 Інгульський міст у Вікісховищі

Інгу́льський міст (Інгу́льний міст) розвідний міст через річку Інгул у місті Миколаїв (Україна), призначений для пропуску суден з Миколаївського суднобудівного заводу.

Розташування

З'єднує центр міста з вулиці Пушкінської з мікрорайоном Соляні, де переходить в проспект Героїв України. Розвідний проліт призначений для пропуску кораблів і суден, побудованих і ремонтованих на Миколаївському суднобудівному заводі.

Технічні характеристики

Інгульський міст взимку вночі

Загальні характеристики:

  • Довжина Інгульського моста становить 422 м, ширина — 18,5 м (4 автодорожні смуги, два тротуари завширшки 2,25 м).

Споруди прогону:

До 1996 року Інгульський міст був мостом з найбільшою розвідною частиною в Європі, зараз він поступається менше 6 метрів мосту в Роттердамі.

Історія зведення

Вигляд на Інгул і старий Інгульський міст у Миколаєві на старій листівці

Перший міст через Інгул збудовано у 17921795 роках як наплавний, прокладений на понтонах.

Сучасний міст зведено у 19741980 роках. Спроектовано міст проектними інститутами Ленгипромтроймост і київською філією Союздорпроекту. Збудовано Мостопотягом № 444 Мостобуду № 1 (зараз — Мостозагін № 73) під керівництвом лауреата Ленінської премії Льва Георгійовича Карелі, що до того вже керував зведенням Варваровського мосту у Миколаєві.

Мостовий перехід перетинає річку Інгул від вулиці Пушкінської до мису «Стрілка» і по естакаді крутим поворотом виходить на Проспект Героїв України (тоді Київське шосе). Він ніби «розрізає» розташований за річкою парк «Перемоги» на дві частини. Об'єднує дві «розрізані» мостом частини парку підземний пішохідний перехід, що став першим і на довгі роки єдиним підземним переходом у Миколаєві.

31 грудня 1982 року, відбувся пуск тролейбуса через Інгульський міст. Через нього пустили новий 6-й тролейбусний маршрут від парку «Народний сад» (до 2016 року — парк імені Петровського) до підприємства «Облсільгосптехніка». Для цього, на мосту довелося спорудити спеціальні розвідні конструкції контактної мережі тролейбуса на випадок розводки моста. До того, подібні конструкції в СРСР використовувалися лише на розвідних мостах через Неву у Ленінграді.

Інциденти

  • У середині 1980-х років якийсь плавучий засіб врізався в проліт, що безпосередньо межує з розвідною частиною. Проліт отримав механічні пошкодження. Рух по мосту було перекрито на три дні. Транспорт пропускали через міст Миколаївського суднобудівного заводу (старий Інгульський міст). Одну секцію прольоту довелося замінити. Пошкоджену частину мосту, просто опустили плавкранами в річку біля набережної, там де раніше був Дикий пляж.
  • У 1990-х мимовільно спрацював підйомний механізм і міст почав розводитися. Після цього на розвідній частині моста, деякий час перебували бетонні блоки, які при розводці прибирали краном на нерухому частину.
  • 4 березня 2008 року, під час виведення судна з акваторії Миколаївського суднобудівного заводу, виготовленого на замовлення іспанських клієнтів, проліт Інгульського мосту, що перебував у розведеному стані, несподівано почав опускатися. Команди обох буксирів, що виводили судно, застосували екстрені заходи для його зупинки. Буксир, що йшов ззаду, зумів відпрацювати «повний назад» — і тільки завдяки цьому, вдалося уникнути зіткнення з мостом. Інцидент стався через проблеми з механізмом, з якого витекло масло, і гідравліка відмовила.
  • 16 вересня 2015 року зірвалася з першої спроби розводка Інгульського мосту, для проходження в акваторію ДП «Миколаївський суднобудівний завод» ракетного катера «Прилуки» та корабля морської охорони «Григорій Куроп'ятников».[1] Подія сталася через неправильно виконані ремонтні роботи асфальтного покриття мосту. Робітники не зняли старий асфальт з мосту, просто поклавши на нього новий асфальт. У підсумку, відбулося перенавантаження розвідної частини мосту. Після того як зайвий баласт був знятий з мосту, його вдалося розвести під ранок наступного дня.[2]

Галерея

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.