1792 у Миколаєві

Будинок Головного командира Чорноморського флоту

• На нинішній вулиці Адміральській під керівництвом архітектора Петра Неєлова почали зводити Будинок Головного командира Чорноморського флоту, який був побудований у 1794. У 1978 в цій будівлі був заснований Миколаївський музей суднобудування і флоту[2].
• 27 квітня (8 травня) Катерина II своїм указом дозволила поселитися «особливою слободою» османам, які потрапили в полон під час російсько-турецької війни (1787—1792) і які забажали залишитися в Російській імперії, з відведенням для цих цілей землі «в передмісті Миколаєва». Цим місцем стала Тернівка. Тернівка лищалася турецьким поселенням до 1802 року, коли її мешканці за дозволом Павла I переселилися ближче до одновірців в місто Карасу-Базар (нині місто Білогірськ в Криму), а в Тернівку того ж року прибули болгарські переселенці[3].

Турецький фонтан

• У місцевості, що називалася Спаськ (зараз Сухий Фонтан) неподалік від Яхт-клубу створений Турецький фонтан — все, що наразі залишилося від комплексу Турецького палацу Потьомкіна. Всі спорули (включно з фонтаном) були виконані в мавританському стилі, що відображено у назві фонтана[4]. Воду до нього подавали по трубах зі Спаського джерела[5].
• У Миколаєві з'явилася офіційно зареєстрована католицька громада. Вона переважно складалася з французів, бельгійців, італійців та поляків[6].
• Почалося будівництво першого мосту через Інгул, яке завершилося у 1795. Перший Інгульський міст збудовано як наплавний, прокладений на понтонах.[7]

Йосип Поджіо

Після підписання Ясського мирного договору командувач Чорноморської веслової флотилії Хосе де Рібас відвів флотилію на базу в Миколаєві. Він оселився на розі вулиць Наваринської і Нікольської в будинку, за адресою: Наваринська, 3, відомого серед миколаївців як будинок Дерібаса[7]. Контр-адмірал прожив у ньому до 1794, після чого переїхав до Коцюбіїва, на місці якого була побудована Одеса, де він став першим першим градоначальником.

• 1792 у Миколаївській області