Абе Сіндзо

А́бе Сіндзо́, або А́бе Шіндзо́ (яп. 安倍 晋三, あべしんぞう, МФА: [abe ɕin(d)zoː]; нар. 21 вересня 1954(19540921)) — японський політик, колишній прем'єр-міністр Японії, голова Ліберально-демократичної партії Японії (ЛДП) (2006—2007, 2012—2020). Наймолодший прем'єр в історії країни; перший, який народився після Другої світової війни. Представник роду Абе з Наґато. Народився у Токіо, Японія. Син міністра іноземних справ Абе Шінтаро (1924—1991). Онук депутата Абе Кана (1894—1946). Випускник юридичного факультету університету Сейкей (1977). Стажувався в США. Працював у Kobe Steel (1979—1982), згодом зайнявся політикою, став секретарем батька-міністра. Депутат Палати представників від ЛДП (з 1993). Головний секретар і речник Кабінету міністрів (2005—2006). Належить до консервативного крила ЛДП. Провів успішні реформи на підтримку великого японського бізнесу (так звана абеноміка), стримав економічне падіння 2000-х років. Намагається змінити Конституцію Японії, аби перетворити Сили Самооборони на повноцінні збройні сили. В зовнішній політиці орієнтується на тісний військово-політичний союз із США, ізоляцію Північної Кореї, поверненні північних островів від Росії. У лівій, китайській і корейській пресі позиціонується як націоналіст-ревізоніст, що прагне перегляду світопорядку в Азії, сформованого після Другої світової війни. Підтримує тісні особисті зв'язки з американським президентом Трампом і російським президентом Путіним[5][6].

Абе Сіндзо
яп. 安倍 晋三
Абе Сіндзо
96-й, 97-й та 98-й Прем'єр-міністр Японії
26 грудня 2012 — 16 вересня 2020
Попередник Йосіхіко Нода
Наступник Йосіхіде Суґа
90-й Прем'єр-міністр Японії
26 вересня 2006 — 26 вересня 2007
Попередник Дзюнітіро Коїдзумі
Наступник Ясуо Фукуда
Народився 21 вересня 1954(1954-09-21)[1][2][…] (67 років)
Район Сіндзюку, Токіо, Японія
Відомий як політик
Місце роботи Kobe Steel і Какогава
Країна Японія
Національність японці
Освіта Seikei Universityd, USC Sol Price School of Public Policyd, Seikei Elementary Schoold і Seikei Academyd
Політична партія Ліберально-демократична партія
Батько Shintarō Abed[3][4]
Мати Yōko Kishid
У шлюбі з Акіє Абе
Релігія Синто
Нагороди

Best Dressed Award Political and Economic Categoryd (2002)

Best Dressed Award Political and Economic Categoryd (2013)

Time 100 (2018)

Time 100 (2014)

почесний доктор (17 лютого 2013)

honorary doctor of the Jawaharlal Nehru Universityd (11 грудня 2015)

Asian of the Yeard (2013)

Herman Kahn Awardd (2013)

honorary doctor of the Turkmen State Universityd (2015)
Підпис
s-abe.or.jp
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився у сім'ї політика. Він вивчав політологію у Японії та США.

До 1982 року Абе працював у приватному секторі, після чого поступив на урядову службу. Він увійшов до японського політикуму у 1993 році, вигравши вибори до Парламенту у префектурі Ямаґуті. Абе працював під керівництвом двох прем'єр міністрів — Морі Йосіро і Коїдзумі Дзюнітіро. В уряді останнього він займав посаду держсекретаря кабінету міністрів. Абе здобув широку всенародну підтримку завдяки твердій позиції стосовно Північної Кореї, що забезпечило йому перемогу на виборах голови Ліберально-демократичної партії Японії і відкрило шлях до створення власного уряду.

Прем'єр Абе продовжив економічний курс попередника Коїдзумі Дзюнітіро і спромігся покращити відносини з КНР і Південною Кореєю, які погіршились за останні 5 років, через візити японських урядовців до святилища Ясукуні. Уряд Абе провів через Парламент законопроєкт реформи освіти в Японії. Через неспроможність вирішити наболілі соціальні питання з пенсійною реформою, його партія програла вибори до Палати радників Парламенту Японії 30 липня 2007 року, поступившись більшістю місць.

У вересні заявив про відмову посади прем'єра у зв'язку з ослабленим здоров'ям, передавши 25 вересня 2007 року кермо правління у ЛДП і країні Фукуді Ясуо.

У кінці 2012 року Ліберально-демократична партія Японії повернула владу, яка до того належала демократам, на дострокових парламентських виборах. Впевнена перемога на цих виборах дозволила ліберал-демократам сформувати свій уряд, на чолі якого став Абе Шиндзо, що напередодні знову очолив партію[7].

5 червня 2015 року Абе Шиндзо відвідав із офіційним візитом Київ. В історії японсько-українських відносин це був перший візит японського посадовця рангу прем'єр-міністра до України[8].

Примітки
  1. Encyclopædia Britannica
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. １３３４日、在任歴代３位 — 毎日新聞, 2016.
  4. 安倍政権は国民の支持がカギ—平沢勝栄氏インタビュー — JanJan, 2006.
  5. Putin seeks more from Abe in talks on peace treaty, disputed isles // Asahi shimbun. 2019-01-23.
  6. Vladimir Putin and Shinzo Abe hail cordial Japan-Russia relations // South China Morning Post. 2014-2-10.
  7. Парламент Японії затвердив Шіндзо Абе новим прем'єром
  8. Шіндзо Абе відвідає Київ // Голос України; Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк провів зустріч із очільником МЗС Японії Фуміо Кішіда // Урядовий портал; Японія надала найбільшу фінансову допомогу нашій країні… // Голос України.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.