Адміністративний устрій Хмельницької області

Адміністративний поділ Хмельницької області — територіальна організація краю на певні адміністративні одиниці. За площею територія (20,6 тис. км² або 3,4 % від площі країни) Хмельницької області належить до невеликих областей України і посідає серед них 19 місце. Чисельність постійного населення області на 1 лютого 2020 року становила 1 250 767 осіб.[2] Центром регіону є місто Хмельницький.

Адміністративний поділ
Хмельницької області
Хмельницька область

Прапор

Герб
Центр Хмельницький
Адміністративний поділ
Список
  • 20 районів
  • 13 міст
  • 24 селища
  • 255 сільрад
  • 1415 сіл[1]
Площа
 - Повна 20 600 км²
Населення
 - Усього 1 250 767[2]
29005, місто Хмельницький, майдан Незалежності, Будинок рад
Розташування Адміністративний поділ
Хмельницької області

Поділ

Хмельницька область поділяється на 3 адміністративних райони, різних за площею, чисельністю населення, кількістю поселень, соціально-економічним розвитком тощо.

У Хмельницькій області станом на 2020 рік налічується[1]:

  • 1 обласна рада
  • 3 районні ради
  • 13 міських рад, у тому числі 7 міських рад ОТГ
  • 24 селищних ради, у тому числі 18 селищних рад ОТГ
  • 255 сільських рад, у тому числі 26 сільських рад ОТГ

Склад

До складу області входять 3 райони, 6 міст обласного значення, 7 міст районного значення, 24 селища міського типу, 1415 сільських населених пунктів.[1]

Райони

Міста

Селища міського типу

Історія

22 вересня 1937 року згідно з постановою ЦВК СРСР «Про розділення Харківської області на Харківську і Полтавську, Київської — на Київську і Житомирську, Вінницької — на Вінницьку і Кам'янець-Подільську та Одеської — на Одеську і Миколаївську області» була утворена Кам'янець-Подільська область, до складу якої ввійшли 33 райони і 3 міста обласного значення Вінницької області: Антонинський, Базалійський, Берездівський, Вовковинецький, Волочиський (центр — с. Фрідріхівка), Городоцький (центр — Городок-Проскурівський), Грицівський, Деражнянський, Дунаєвецький, Затонський, Ізяславський, Красилівський, Летичівський, Ляховецький, Меджибізький, Миньковецький, Михалпільський, Ново-Ушицький, Орининський, Остропільський, Плужнянський, Полонський, Сатанівський, Славутський, Смотрицький, Солобковецький, Старо-Костянтинівський, Старо-Синявський, Старо-Ушицький, Теофіпольський, Чемеровецький, Чорноострівський, Ярмолинецький, міста Кам'янець-Подільськ, Проскурів, Шепетівка.

1938 року Затонський район перейменовано на Віньковецький.

Станом на 1 жовтня 1938 року в області було 33 райони і 3 міста обласного підпорядкування.[3]

28 червня 1939 року створено Довжоцький і Проскурівський райони.[4]

11 серпня 1939 року створено Шепетівський район (з 26 сільрад міськради м. Шепетівки).[5]

29 серпня 1939 року створено Фельштинський район.

У 1930-их Городок-Проскурівський перейменовано на Городок.

12 травня 1941 року обласний центр перенесено з Кам'янець-Подільська до Проскурова.

9 серпня 1944 року Кам'янець-Подільськ перейменовано на Кам'янець-Подільський.

5 грудня 1944 року Довжоцький район перейменований на Кам'янець-Подільський, центр району перенесено з Довжка до Кам'янця-Подільського.

4 червня 1945 року центр Волочиського району с. Фрідрихівка перейменовано на Волочиськ.

4 червня 1945 р. та 7 березня 1946 року була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. ін.[6][7]

8 квітня 1946 року Ляховецький район перейменовано на Білогірський, Михалпільський — на Михайлівський, Фельштинський — на Гвардійський.[8]

13 липня 1946 року Проскурівський район перейменований на Ружичнянський, його центр перенесено до села Ружичної.

Станом на 1 вересня 1946 року в області було 37 районів і 3 міста обласного підпорядкування.[9]

30 серпня 1948 року місто Шепетівка віднесене до категорії міст районного підпорядкування і включене до Шепетівського району.

4 лютого 1954 року Кам'янець-Подільська область перейменована на Хмельницьку, місто Проскурів — на Хмельницький.

7 червня 1957 року ліквідовані Гвардійський і Солобковецький райони[10]

21 січня 1959 року ліквідовані Вовковинецький, Миньковецький і Михайлівський райони[11]

23 лютого 1959 року Теофіпольський район було перейменовано на Мануїльський.[12]

23 вересня 1959 року ліквідовані Базалійський, Берездівський, Меджибізький, Орининський, Остропільський, Плужнянський, Сатанівський, Староушицький райони.[13]

30 грудня 1962 року за новим районуванням в області створено 10 районів: Волочиський, Городоцький, Дунаєвецький, Ізяславський, Кам'янець-Подільський, Красилівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Шепетівський, Ярмолинецький. Міста Дунаївці і Славута віднесені до категорії міст обласного підпорядкування[14][15]. Отже скасовувались 14 районів[16][17]: Антонінський, Білогірський, Віньковецький, Грицівський, Деражнянський, Мануїльський, Новоушицький, Полонський, Ружичнянський, Славутський, Смотрицький, Старосинявський, Чемеровецький та Чорноострівський.

3 жовтня 1963 року місто Шепетівка віднесене до категорії міст обласного підпорядкування, Славута — до міст районного підпорядкування, включена до Шепетівської міськради.

4 січня 1965 року запроваджено нове районування, за яким в області створено 16 районів: Білогірський, Волочиський, Городоцький, Деражнянський, Дунаєвецький, Ізяславський, Кам'янець-Подільський, Красилівський, Летичівський, Новоушицький, Славутський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Чемеровецький, Шепетівський, Ярмолинецький. Місто Дунаївці віднесене до міст районного підпорядкування.[18][19]

15 серпня 1966 року була перейменована значна кількість населених пунктів.[20]

8 грудня 1966 року відновлені Віньковецький, Полонський, Старосинявський, Теофіпольський райони.[21]

1979 року місто Славута віднесене до категорії міст обласного підпорядкування.

21 жовтня 1993 року місто Нетішин віднесене до категорії міст обласного підпорядкування.[22]

15 грудня 1999 року місто Старокостянтинів віднесене до категорії міст обласного значення.[23]

Примітки

  1. Інформаційна довідка про область. Хмельницька обласна державна адміністрація. Процитовано 22 квітня 2020.
  2. Чисельність населення (за оцінкою) на 1 лютого 2020 року та середня чисельність у січні 2020 року. Населення України. Процитовано 22 квітня 2020.
  3. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 октября 1938 года) / П. В. Туманов (ред.). — [1-е изд.] — М. : «Власть Советов», 1938. — С. 152.(рос.)
  4. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 26 (49). — 5 серпня. — С. 4.
  5. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 10 (73). — 29 березня. — С. 4.
  6. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 04.06.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Кам'янець-Подільської області»
  7. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.03.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Кам'янець-Подільської області»
  8. Указ Президії ВР УРСР від 08.04.1946 р. «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв районів і населених пунктів Кам'янець-Подільської області»
  9. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 219.
  10. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 413–414.
  11. s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Вовковинецького, Миньковецького і Михайлівського районів Хмельницької області»
  12. s:Указ Президії ВР УРСР від 23.02.1959 «Про перейменування Теофіпольського району Хмельницької області на Мануїльський район»
  13. s:Указ Президії ВР УРСР від 23.09.1959 «Про ліквідацію деяких районів Хмельницької області»
  14. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  15. Постанова Президії ВР УРСР від 30.12.1962
  16. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 63–66.
  17. Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
    СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 126–128.
    (рос.)
  18. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  19. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  20. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 31 — с. 351—352.
  21. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 519—520.
  22. Постанова Верховної Ради № 3539-XII
  23. Постанова Верховної Ради № 1293-XIV

Посилання

Література

  • Адміністративно-територіальний поділ Хмельницької області: на 1 трав. 1963 р. / Виконком Хмельниц. обл. (сільської) Ради депутатів трудящих. — Вінниця: Обл. кн. газ. вид-во, 1963. — 127 с., 1 арк. карта.
  • Територіальна реформа: вчора, сьогодні, завтра / Інст–т громадян. сусп–ва; За ред. А. Ткачука. — К. : ІКЦ "Леста", 2007. — 116 с. — ISBN 978-966-8312-35-9.
  • Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 603–634.
    (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
  • Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 359–376. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.