Адміністративний устрій Хмельницької області
Адміністративний поділ Хмельницької області — територіальна організація краю на певні адміністративні одиниці. За площею територія (20,6 тис. км² або 3,4 % від площі країни) Хмельницької області належить до невеликих областей України і посідає серед них 19 місце. Чисельність постійного населення області на 1 лютого 2020 року становила 1 250 767 осіб.[2] Центром регіону є місто Хмельницький.
| Адміністративний поділ Хмельницької області Хмельницька область |
|||
|---|---|---|---|
|
|||
| Центр | Хмельницький | ||
| Адміністративний поділ | Список
|
||
| Площа | |||
| - Повна | 20 600 км² | ||
| Населення | |||
| - Усього | 1 250 767[2] | ||
| 29005, місто Хмельницький, майдан Незалежності, Будинок рад | |||
 Розташування Адміністративний поділ Хмельницької області |
|||
Поділ
Хмельницька область поділяється на 3 адміністративних райони, різних за площею, чисельністю населення, кількістю поселень, соціально-економічним розвитком тощо.
У Хмельницькій області станом на 2020 рік налічується[1]:
- 1 обласна рада
- 3 районні ради
- 13 міських рад, у тому числі 7 міських рад ОТГ
- 24 селищних ради, у тому числі 18 селищних рад ОТГ
- 255 сільських рад, у тому числі 26 сільських рад ОТГ
Склад
До складу області входять 3 райони, 6 міст обласного значення, 7 міст районного значення, 24 селища міського типу, 1415 сільських населених пунктів.[1]
Міста
Обласного значення
Районного значення
Селища міського типу
Історія
22 вересня 1937 року згідно з постановою ЦВК СРСР «Про розділення Харківської області на Харківську і Полтавську, Київської — на Київську і Житомирську, Вінницької — на Вінницьку і Кам'янець-Подільську та Одеської — на Одеську і Миколаївську області» була утворена Кам'янець-Подільська область, до складу якої ввійшли 33 райони і 3 міста обласного значення Вінницької області: Антонинський, Базалійський, Берездівський, Вовковинецький, Волочиський (центр — с. Фрідріхівка), Городоцький (центр — Городок-Проскурівський), Грицівський, Деражнянський, Дунаєвецький, Затонський, Ізяславський, Красилівський, Летичівський, Ляховецький, Меджибізький, Миньковецький, Михалпільський, Ново-Ушицький, Орининський, Остропільський, Плужнянський, Полонський, Сатанівський, Славутський, Смотрицький, Солобковецький, Старо-Костянтинівський, Старо-Синявський, Старо-Ушицький, Теофіпольський, Чемеровецький, Чорноострівський, Ярмолинецький, міста Кам'янець-Подільськ, Проскурів, Шепетівка.
1938 року Затонський район перейменовано на Віньковецький.
Станом на 1 жовтня 1938 року в області було 33 райони і 3 міста обласного підпорядкування.[3]
28 червня 1939 року створено Довжоцький і Проскурівський райони.[4]
11 серпня 1939 року створено Шепетівський район (з 26 сільрад міськради м. Шепетівки).[5]
29 серпня 1939 року створено Фельштинський район.
У 1930-их Городок-Проскурівський перейменовано на Городок.
12 травня 1941 року обласний центр перенесено з Кам'янець-Подільська до Проскурова.
9 серпня 1944 року Кам'янець-Подільськ перейменовано на Кам'янець-Подільський.
5 грудня 1944 року Довжоцький район перейменований на Кам'янець-Подільський, центр району перенесено з Довжка до Кам'янця-Подільського.
4 червня 1945 року центр Волочиського району с. Фрідрихівка перейменовано на Волочиськ.
4 червня 1945 р. та 7 березня 1946 року була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. ін.[6][7]
8 квітня 1946 року Ляховецький район перейменовано на Білогірський, Михалпільський — на Михайлівський, Фельштинський — на Гвардійський.[8]
13 липня 1946 року Проскурівський район перейменований на Ружичнянський, його центр перенесено до села Ружичної.
Станом на 1 вересня 1946 року в області було 37 районів і 3 міста обласного підпорядкування.[9]
30 серпня 1948 року місто Шепетівка віднесене до категорії міст районного підпорядкування і включене до Шепетівського району.
4 лютого 1954 року Кам'янець-Подільська область перейменована на Хмельницьку, місто Проскурів — на Хмельницький.
7 червня 1957 року ліквідовані Гвардійський і Солобковецький райони[10]
21 січня 1959 року ліквідовані Вовковинецький, Миньковецький і Михайлівський райони[11]
23 лютого 1959 року Теофіпольський район було перейменовано на Мануїльський.[12]
23 вересня 1959 року ліквідовані Базалійський, Берездівський, Меджибізький, Орининський, Остропільський, Плужнянський, Сатанівський, Староушицький райони.[13]
30 грудня 1962 року за новим районуванням в області створено 10 районів: Волочиський, Городоцький, Дунаєвецький, Ізяславський, Кам'янець-Подільський, Красилівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Шепетівський, Ярмолинецький. Міста Дунаївці і Славута віднесені до категорії міст обласного підпорядкування[14][15]. Отже скасовувались 14 районів[16][17]: Антонінський, Білогірський, Віньковецький, Грицівський, Деражнянський, Мануїльський, Новоушицький, Полонський, Ружичнянський, Славутський, Смотрицький, Старосинявський, Чемеровецький та Чорноострівський.
3 жовтня 1963 року місто Шепетівка віднесене до категорії міст обласного підпорядкування, Славута — до міст районного підпорядкування, включена до Шепетівської міськради.
4 січня 1965 року запроваджено нове районування, за яким в області створено 16 районів: Білогірський, Волочиський, Городоцький, Деражнянський, Дунаєвецький, Ізяславський, Кам'янець-Подільський, Красилівський, Летичівський, Новоушицький, Славутський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Чемеровецький, Шепетівський, Ярмолинецький. Місто Дунаївці віднесене до міст районного підпорядкування.[18][19]
15 серпня 1966 року була перейменована значна кількість населених пунктів.[20]
8 грудня 1966 року відновлені Віньковецький, Полонський, Старосинявський, Теофіпольський райони.[21]
1979 року місто Славута віднесене до категорії міст обласного підпорядкування.
21 жовтня 1993 року місто Нетішин віднесене до категорії міст обласного підпорядкування.[22]
15 грудня 1999 року місто Старокостянтинів віднесене до категорії міст обласного значення.[23]
Примітки
- Інформаційна довідка про область. Хмельницька обласна державна адміністрація. Процитовано 22 квітня 2020.
- Чисельність населення (за оцінкою) на 1 лютого 2020 року та середня чисельність у січні 2020 року. Населення України. Процитовано 22 квітня 2020.
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 октября 1938 года) / П. В. Туманов (ред.). — [1-е изд.] — М. : «Власть Советов», 1938. — С. 152.(рос.)
- Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 26 (49). — 5 серпня. — С. 4.
- Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 10 (73). — 29 березня. — С. 4.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 04.06.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Кам'янець-Подільської області»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.03.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Кам'янець-Подільської області»
- Указ Президії ВР УРСР від 08.04.1946 р. «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв районів і населених пунктів Кам'янець-Подільської області»
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 219.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 413–414.
- s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Вовковинецького, Миньковецького і Михайлівського районів Хмельницької області»
- s:Указ Президії ВР УРСР від 23.02.1959 «Про перейменування Теофіпольського району Хмельницької області на Мануїльський район»
- s:Указ Президії ВР УРСР від 23.09.1959 «Про ліквідацію деяких районів Хмельницької області»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- Постанова Президії ВР УРСР від 30.12.1962
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 63–66.
- Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 126–128.(рос.) - Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 31 — с. 351—352.
- Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 519—520.
- Постанова Верховної Ради № 3539-XII
- Постанова Верховної Ради № 1293-XIV
Посилання
- Хмельницька область // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Адміністративно-територіальний устрій Хмельницької області на сайті Верховної Ради.
- Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України
- World Wide Historical Project: Адм.-тер. деление Хмельницкой области(рос.)
Література
- Адміністративно-територіальний поділ Хмельницької області: на 1 трав. 1963 р. / Виконком Хмельниц. обл. (сільської) Ради депутатів трудящих. — Вінниця: Обл. кн. газ. вид-во, 1963. — 127 с., 1 арк. карта.
- Територіальна реформа: вчора, сьогодні, завтра / Інст–т громадян. сусп–ва; За ред. А. Ткачука. — К. : ІКЦ "Леста", 2007. — 116 с. — ISBN 978-966-8312-35-9.
- Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 603–634.
(Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
- Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 359–376. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.