Акація срібляста

Акація срібляста (Acacia dealbata) — вид дерев з роду акація (Acacia) з родини бобових (Fabaceae).

?
Акація срібляста

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові(Fabaceae)
Підродина: Мімозові (Mimosoideae)
Триба: Acacieae
Рід: Акація (Acacia)
Вид: Акація срібляста
Acacia dealbata
Link, 1822
Синоніми
* Acacia affinis Sweet
  • Acacia derwentii Siebert & Voss
  • Acacia puberula Dehnh.
  • Racosperma dealbatum (Link) Pedley
Посилання
Вікісховище: Acacia dealbata
Віківиди: Acacia dealbata
EOL: 684065
IPNI: 470130-1
ITIS: 26425
NCBI: 205042

Поширення і екологія

Батьківщина акації сріблястої — південно-східне узбережжя Австралії й острів Тасманія. Поширена і натуралізована, в південній Європі, Південній Африці, на заході США, на Азорських островах і Мадагаскарі.

В Україні можна зустріти в Одеській області й в Криму.

Ботанічний опис

Вічнозелене швидкоросле дерево висотою 10-12 м (на батьківщині до 45 м), з крислатою кроною. Стовбур 60-70 см у діаметрі. Кора стовбура, і гілок від сіро-бурого до коричневого кольору, з великою кількістю неглибоких тріщин, з яких нерідко виступає камедь. Молоді гілки оливково-зелені. Гілки й листя рослини мають легкий сіро-зелений наліт, за що ця акація й отримала назву сріблястої.

Листя чергове, двічі перисто-розсічене, довжиною до 10-20 см. Листок складається з 8-24 пар сіро-зелених, дрібних, подовжених листочків першого порядку. Кожен листочок першого порядку має до 50 пар довгастих листочків другого порядку шириною близько 1 мм. Головна ніжка листка при основі дещо роздута; на верхній стороні головної жилки листа при основах листочків першого порядку розташовуються круглі невеликі залози, що виділяють під час цвітіння медову рідину.

Квітки сірувато-жовті, дуже дрібні, пахучі, зібрані по 20-30 штук в кулясті головки діаметром 4-8 мм; головки зібрані в суцвіття-кисті, які у свою чергу зібрані у волоті. Чашечка дзвоникоподібна, п'ятизубчаста. Віночок п'ятипелюстковий; пелюстки широколанцетні або яйцеподібні, загострені. Тичинки численні, вільні, на довгих жовтих або оранжевих нитках, що далеко виступають з віночка. Маточка з верхньою одногніздною зав'яззю, довгим стовпчиком і невеликою приймочкою. Стовпчик, як і тичинки, сильно виступає з віночка.

Плоди акації — плоскі, довгасті, подовжено-ланцетні, тупі, світло- або фіолетово-коричневі боби довжиною 1,5-8 см і шириною 0,8-1 см, з окремими гніздами. Насіння — дуже тверде, темно-коричневе або чорне, плоске, матове або трішки блискуче, еліптичне, розміром 3-4 мм.

Здичавіла і зимостійка акація срібляста цвіте починаючи з кінця січня і до середини квітня. Плодоносить дерево в серпні — вересні.

Лікарська рослинна сировина

З лікувальною метою використовують кору акації й розчин її камеді. Камедь рослини містить полісахарид арабан (до 76 %). У корі знайдені дубильні речовини змішаного типу (15-25 %). З квіток отримують олію (до 0,9 %), до складу якої входять: два вуглеводні, анісовий альдегід, пальмітиновий альдегід, ефіри анісової, пальмітинової й оцтової кислот, енантової й ангелікової кислоти; невелика кількість фенолів і спиртів з сильним запахом амбри[1]. Пилок містить флавоноїдні сполуки.

Розчин камеді використовується в клізмах — при запаленні й виразках шлунково-кишкового тракту; для зменшення подразливої дії й уповільнення всмоктування інших лікарських речовин.

Значення і застосування

Звичайна в садах Середземноморської області, де розводиться як декоративне дерево, квітучі пагони якого вивозяться в північні країни.

З кори видобуваються дубильні речовини (15-20 %).

Рослина дає цінну деревину, що йде для перероблювання на целюлозу.

Камедь акації є замінником аравійської камеді (гумміарабіку).

Представники

У рамках виду виділяють ряд 2 різновидів:

  • Acacia dealbata var dealbata — росте від низької, до помірної висоти. Дерево до 30 м; листя довгочерешкове в основному 5-12 см.
  • Acacia dealbata var subalpina — росте на великій висоті, в Снігових горах. Чагарник до 5 м (рідко 10 м) у висоту; Листя довгоніжкове в основному 1.5-8.5 см.

Мімоза й акація

В Радянському Союзі серед народу акацію сріблясту часто неправильно називали мімозою. Срібляста акація широко поширена на Чорноморському узбережжі Кавказу, в Криму, і саме її квітучі пагони були традиційним подарунком на 8 березня.

Зліва направо: Кора, листя, квітка (збільшено), суцвіття, плоди, насіння

Див. також

Примітки

  1. Атлас лекарственных растений СССР / Гл. ред. акад. Н. В.Цицин.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.