Акції протесту біля Верховної Ради України (2017—2018)

Київ

Луцьк

Вінниця

Яготин

Міста, в яких відбувалися акції протесту

Акція протесту біля ВРУ почалася о 9:30 17 жовтня 2017 року. Організатори заявили, що мали за мету провести мітинги, щоб спонукати депутатів ухвалити ряд законопроєктів і прискорити судову реформу. Під час проведення акції відбулися сутички із правоохоронцями, згодом поблизу за участі окремих опозиційних нардепів було споруджено наметове містечко. Акцію було оголошено безстроковою. В результаті сутичок постраждав один поліцейський та троє учасників акції[4][5][6].

18 жовтня на акціях протесту зібралося 700 осіб[7]. В результаті сутичок з правоохоронцями один протестувальник дістав поранення, 11 осіб було затримано, однак того ж дня їх відпустили[8][9][10]. Також на акції протесту з'явився Саакашвілі[11]. Саакашвілі заявив про намір залишитися під Радою до виконання парламентом заявлених вимог. Народний депутат Мустафа Найєм підтримав цей намір у своєму офіційному зверненні[12]. У свою чергу Порошенко пообіцяв зустрітися з представником протестувальників Мустафою Найємом[13].

19 жовтня оргкомітет акції «Велика політична реформа» у спільній заяві оголосив про припинення вуличної акції до наступної сесії Верховної ради, зазначивши, що будуть продовжувати боротися за висунуті вимоги власними методами. Рух нових сил вирішив продовжити акції протесту біля Верховної Ради[14]. Того ж дня організатори протесту передали до Адміністрації Президента законопроєкт про антикорупційний суд[15].

20 жовтня поліція висунула до протестувальників вимогу перенести намети до Маріїнського парку[16]. Того ж дня колишній народний депутат від Партії регіонів Володимир Олійник заявив, що допомагає фінансувати акції протесту[17].

21 жовтня учасники акції протесту під стінами Верховної Ради вирішили зробити два наметових табори — військовий і цивільний.[18]. Того ж дня правоохоронці затримали чоловіка зі зброєю, який прямував на акцію протесту під Верховною Радою[19].

22 жовтня сталася чергова сутичка між протестувальниками та правоохоронцями. Внаслідок сутички один поліцейський отримав поранення[20].

23 жовтня поліція заявила, що за увесь час акцій протестів у сутичках поранено 6 осіб, 3 осіб затримані, відкрито 3 кримінальні провадження[21].

24 жовтня кількість учасників акцій протестів зменшилася до 40 людей[22]. Того ж дня Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що акції протести під Верховною Радою фінансують із-за кордону[23].

25 жовтня кількість учасників акцій протестів збільшилася до 100 людей[24].

26 жовтня суд заарештував нападника на поліцейського під час сутичок під Верховною Радою, які відбулися 18 жовтня 2017 року[25]. Того ж дня Київрада попросила учасників протесту розблокувати проїжджу частину вулиці Грушевського, на якій були встановлені намети.[26].

27 жовтня протести тривали.

28 жовтня протестувальники заявили, що розширюють свою зону протестів з Києва на регіони та розпочинають блокувати підприємства компанії Roshen у Вінниці, Яготині та Луцьку. Свою акцію вони назвали «Не купуй Рошен»[27].

29 жовтня кількість протестувальників збільшилася до 400 осіб.[28].

30 жовтня у Яготині на акції протестів прийшли 10 людей[29].

31 жовтня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков розпорядився припинити посилену охорону Верховної Ради, аргументуючи це нераціональним витрачання ресурсів поліції[30]. Пізніше керівник поліції Києва Андрій Крищенко надав розширене пояснення причин такого рішення, головною з яких є мала чисельність мітингувальників[31]. Зорян Шкіряк, радник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова заявив, що на охорону мітингу було витрачено 43 млн грн.[32].

1 листопада протести тривали.

2 листопада кількість наметів протестувальників зменшилася до 20 наметів на вулиці Грушевського (які самі учасники акції називають «військовий табір») і 40 наметів у Маріїнському парку (які самі учасники акції називають «політичний табір»).[33]

3 листопада на вході в наметове містечко зі сторони Верховної Ради учасники акції встановили металеві огородження та дерев'яні барикади. Учасник акції Єгор Соболєв заявив, що конструкції були встановлені для захисту наметового містечка від тітушок.[34]

6 листопада в Дніпропетровській області, поблизу села Лозоватка, співробітники Національної поліції зупинили автобус, який віз активістів на акцію протесту до Києва. Автотранспортний засіб мав розбите лобове скло, тож представники правоохоронних органів заборонили подальший рух автобуса. У результаті заборони пасажири перекрили трасу «Кривий Ріг — Кропивницький» та вимагали продовжити рух автотранспортного засобу. Вони заявили, що автобус був пошкоджений в результаті нападу невідомих на автомобіль.[35]

7 листопада у Верховній Раді відбулось голосування за новий проєкт Виборчого кодеку, який є однією з вимог протестувальників. Юрій Дерев'янко, Семен Семенченко та Юлія Тимошенко не взяли участь у голосуванні, хоча активно просували ідею зміни виборчої системи серед учасників акції[36].

12 листопада учасники акції провели «Марш обурених» у якому взяли участь близько 500 осіб. Вони вимагали імпічменту президента та створення антикорупційного суду[37].

17 листопада біля Верховної Ради учасники акції організували прес-конференцію на тему порушення кримінальних справ, допитів та обшуків у родинах ветеранів АТО, що беруть участь у протестах. Проте, прес-конференція не відбулась, бо жоден журналіст її не відвідав.[38]

26 листопада двох активістів табору під Верховною Радою Анатолія Виногородського та Леоніда Литвиненка було затримано за розбійний напад у селі Бережинка на Кіровоградщині.[39][40]

17 грудня учасники акції здійснили «Марш за імпічмент». Під час маршу Саакашвілі виказав бажання захопити Міжнародний центр культури і мистецтв з метою його подальшого використання в якості штабу опозиційного руху.[41] Під час спроби захоплення будівлі відбулися сутички активістів з військовослужбовцями, в результаті яких постраждало 60 нацгвардійців, 15 із них було госпіталізовано.[42]

Президент Порошенко заявив, що протестувальники створюють дестабілізацію в Україні і що організаторам протестів потрібна лише кров. Також він зазначив, що напередодні були зірвані спроби придбати зброю, а СБУ та Нацполіцією були знайдені схованки, склади зброї та вибухівки.[44]

13 березня Національна поліція показала відеозапис, на якому народний депутат фракції «Самопоміч» Семен Семенченко виносить сумки з наметового містечка під ВР незадовго до його демонтажу 3 березня.[45][46]

Реакція українських ЗМІ різнилася залежно від того, які саме політичні сили за ними стоять. 1+1, який належить олігарху Коломойському, та 24 канал, що належить Садовому, підтримали протести^{[джерело?]}.

Реакція суспільства виявилася пасивною, на акцію протесту прийшло набагато менше людей, ніж очікували її організатори. Опитані українською службою BBC політологи вважають, що основними причинами пасивності суспільства були відсутність емоційного поштовху, притаманного масовим акціям протесту у 2004 і 2013 роках та низький рівень довіри населення до лідерів протестів[47].

Протягом акції протесту зростало незадоволення мешканців столиці діями протестувальників. Головною причиною незадоволення було розміщення наметів на проїжджій частині, що значно утруднювало рух центральною частиною міста.[48]

Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що ситуація «далека від стабільності» та зауважив, що в Кремлі слідкують за ходом протестів[49].