Суміжне

Сумі́жне (до 1948 року — Моллала́р, крим. Mollalar) — село в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим. Розташоване в центральній частині району, входить до складу Зарічненської сільської ради. Населення — 107 осіб за переписом 2001 року.

село Суміжне
Країна  Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Зарічненська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01060110060044964
Облікова картка Суміжне 
Основні дані
Населення 107
Поштовий індекс 96160
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°43′50″ пн. ш. 34°32′47″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 96160, АРК, Джанкойський район, с. Зарічне, вул. Калиніна, 24а
Карта
Суміжне
Суміжне
Мапа

 Суміжне у Вікісховищі

Географія

Суміжне — село в центральній частині району, у степовому Криму, недалеко від одної з осхаючих заток Сивашу. Висота над рівнем моря — 13 м[1]. Сусідні села: Перепілкине (1 км на північний схід), Многоводне (1,5 км на схід), Стальне і Озерки (відповідно 1,2 і 2.3 км на південь) та Зарічне (4 км на захід). Відстань до райцентру — близько 15 кілометрів. Там же знаходиться найближча залізнична станція.

Історія

Вперше село згадується у Камеральному Описі Криму… 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Моллалар входив до Дип Чонгарського кадилику Карасубазарського каймакамства[2].

Після анексії Кримського ханства Російською імперією, у 1784 році село було приписане до Перекопського повіту Таврійської області. Після Павловських реформ, з 1792 по 1802 рік входило до Перекопського повіту Новоросійської губернії[3]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії[4], Муллалар був включений до складу Біюк-Тузакчинської волості Перекопського повіту.

Згідно з Відомістю про усі селища, що в Перекопському повіті перебувають… від 21 жовтня 1805 року в селі Муллалар числилося 12 дворів, 51 жителів — кримських татар, 3 ясири і 31 циган[5]. На військовій топографічній карті Кримського півострова, складеній у 1817 році генерал-майором Семеном Олександровичем Мухіним в селі Моллалар нараховується 13 дворів[6]. На топографічній карті півострова Крим полковника Бєтєва і підполковника Оберга, виданій Військово-топографічним депо у 1842 році село позначене позначкою «мале село» (менше п'яти дворів)[7]. У Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року, складеному за результатами VIII-ї ревізії 1864 року, Барин, який після після земської реформи Олександра II був приписаний до Байгончекської волості — власницьке татарське село з мечеттю на 8 дворів і 38 мешканців[8]. На трьохверстовій карті Криму 1865–1876 селище позначене п'ятьма дворами[9].

Після Кримської війни, коли кримські татари масово почали емігрувати в Туреччину, опустіло і селище Конек[10]. Згідно з Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1867 рік село стояло пустим. В Пам'ятній книзі Таврійської губернії за 1889 рік Муллалар заселений слов'янами-вихідцями з материка — 35 дворів, 182 жителі.

Після земської реформи 1890 року Муллалар був віднесений до Ак-Шейхської волості. За всеросійським переписом 1897 року в селі Моллалар мешкало 6 жителів. Згідно з Календарем і Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1900 рік в селі Моллалар числилося 7 жителів у одному дворі[11]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії за 1915 рік в Ак-Шейхській волості Перекопського повіту значиться село Моллалар[12].

Згідно зі Списком населеннх пунктів Кримської АРСР до Всесоюзного перепису населення 17 грудня 1926 року село Моллалар було центром Молаларської сільради Джанкойського району, яка була ліквідована у 1940 році[13].

18 травня 1948 року указом Президії Верховної Ради РРФСР Муллалар був перейменований на село Суміжне[14].

Примітки
  1. Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Суміжне (Крим)
  2. Камеральное описание Крыма, 1784 года // Известия Таврической ученой архивной комиссии. Том 6. 1888. Електронний доступ: Камеральное Описание Крыма, 1784 года. Л. А. № 22
  3. Іменний указ від 12 грудня 1796 року, даний Сенату «Про нове розділення Держави на Губернії». Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783–1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 122. ISBN 966-7503-22-4 (рос.)
  4. З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії. Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783–1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 124. ISBN 966-7503-22-4 (рос.)
  5. Лашков Ф. Ф. Сборник документов по истории Крымско-татарского змлевладения. ИТУАК. т. 26, стр.119. Електронний ресурс: library.chersonesos.org (рос.)
  6. Топографічна карта півострова Крим складена С. О. Мухіним, 1817 рік. Аркуш А-3
  7. Карта Бєтєва и Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 рік. Аркуш ІІ
  8. Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783–1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 186. ISBN 966-7503-22-4 (рос.)
  9. Трьохверстова карта Криму. 1865–1876. Військово-топографічне депо. Аркуш XXXII-13-f
  10. Эльдар Сейдаметов. Эмиграция крымских татар. Конец XIX-начало XX веков. Голос Крыма. — 2006. — 13 октября. — С. 7. Електронний доступ: на сайті nbuv.gov.ua Архівовано 30 липня 2013 у Wayback Machine.
  11. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. 1900. 568 стор. С. 106. Електронний доступ: на сайті book-old.ru Архівовано 16 червня 2012 у Wayback Machine.
  12. Статистический справочнник Таврической губернии. Часть 1-я. Статистический очерк, выпуск четвёртый: Перекопский уезд, 1915 г. Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783–1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 186. ISBN 966-7503-22-4 (рос.)
  13. Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783–1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 316. ISBN 966-7503-22-4 (рос.)
  14. Переименования населенных пунктов Крыма (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.