Александр Кароль Гроза

Алекса́ндр Ка́роль Гро́за (пол. Aleksander Groza; *30 червня 1807(18070630), с. Закриниччя, нині Оратівський район, Вінницька область — †3 листопада 1875, с. Халаїмгородок, нині с. Городківка, Андрушівський район, Житомирська область) — польський поет епохи романтизму, ще менш відомий як художник. Представник «української школи» в польській літературі. Молодший брат письменника Сильвестра Венжика Грози.

Александр Кароль Гроза
Aleksander Groza
Александр Кароль Гроза
Народився 30 червня 1807(1807-06-30)[1][2]
Закриниччя, Таращанський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер 3 листопада 1875(1875-11-03)[1][2] (68 років)
Городківка, Халаїмгородоцька волость, Бердичівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Поховання Безіменне
Країна  Російська імперія
Діяльність поет
Alma mater Vilnius University Faculty of Medicined і Тартуський університет
Знання мов польська

Життєвий шлях

Олександр Гроза походив з багатої дворянської сім'ї та був волинським поміщиком. Отримавши добру освіту — вивчився, зокрема, медичної справи в Віленському університеті потім вивчався в Дерптському університеті, згодом оселилися в селі, яке успадкував в Україні, де він працював й присвятив себе літературній праці. Поезія Олександра порівнювалася критиками з найкращими взірцями літераторів XIX століття, він черпав натхнення в найкращих представників того часу Тараса Шевченка та Олександра Пушкіна

В кінці 1850 років він переїхав до Бердичева, де працював учителем, а потім у Житомир, де він був одним засновників крайової асоціації видавничої компанії по видруку дешевих книжок, у тому числі ним були розроблені так звані «елементарки Грози». Це були невеличкі книжечки довіднички (на манер тодішніх польських), з роз'ясненням для простого люду різних питань суспільних чи побутових з наочними художніми прикладами (малюнками) та віршованими вкрапленнями. Найбільшою популярністю користувалися правописні «елементарки» правопису (українського та російського і польського).

Творчий шлях

Перші свої вірші Олександр Гроза опублікував в Вільнюсі, «литовськім Новорічнику» (wileńskiy Noworoczniku) в 1831 році. П'ятьма роками по тому він випустив свій перший і найвідоміший роман «Староста Канівський» (Starosta Kaniowski) про походеньки Миколи Потоцького. У проміжку з 1838 по 1842 роки з'являлися, в тому ж таки Вільнюсі, його поезії з творами художників, поряд з іншими митцями, що писали на литовській та українській мовах.

Наступна повість, опублікована тільки в 1848 році, цей твір був писаний в манері реалістично побутовій, як «Виписки з щоденника Владислава» (Władysław — wyciąg z pamiętników) — це не дуже добре відомий його витвір. Інший новий його твір, класифікується в цьому ж літературному стилі, «Мозаїка контрактова» (Mozaika kontraktowa) — це щоденник 1851 року, якого він закінчив у 1857 році.

Подальші його твори залишилися не відомими, та й в той час він уже більше себе присвячував діяльності народовців, пропагуючи народне мистецтво та займаючись благодійними чи видавничими проектами. Олександр Гроза вважається призабутим українським письменником.

Відомий творчий доробок

  • «Starosta Kaniowski» (1836) поема заснована на переказах про знаменитого Миколу Потоцького
  • «Зібрання творів» Александра Грози (Вільно — 1843 р.) і містить в собі, крім «Starosty», різні поеми, пісні та вірші.
  • «Jastrzębiec»,
  • «Smieciński»,
  • «Trzy palmy»,
  • «Jassyr Batowski»,
  • «Obrazki Ukraińskie» (Варшава, 1855);
  • «Trzy poweści» (Житомир, 1860);
  • «Mozaika kontraktowa» (Вільно, 1857);
  • «Hryć» (ib., 1858)
  • «Твардовський» (Броди, 1873)

Література

Інтернет про Александра Кароля Грозу

  1. International Music Score Library Project — 2006.
  2. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.