Андерс Федір Фердинандович

Народився 2 червня 1868 року в Києві. Навчався у реальному, потім — у землемірному училищах. Імовірно, у 1918 році заочно закінчив Київський політехнічний інститут.

У 1911 році збудував перший в Російській імперії дирижабль м'якої конструкції «Київ». 9 жовтня 1911 року Андерс здійснив перший публічний політ на дирижаблі власної конструкції над Києвом, в Купецькому саду (тепер Хрещатий парк). Газети того часу писали про технічні характеристики аеростата таким чином:

Дирижабль имеет объём 890 м³. На нëм установлен мотор „Анзани“ в 25 лошадиных сил с водяным охлаждением. Длина баллона 51 аршин, а ладьи, подвешенной к баллону, — 25 аршин. На одной стороне лодки установлены мотор и другие механические приспособления, а на другой — небольшая металлическая корзина для пассажиров.

Дирижабль «Київ», сконструйований Федором Андерсом, перевіз близько 200 пасажирів. Це було перше організоване перевезення пасажирів повітряним транспортом в Росії^{[джерело?]}. Оболонка дирижабля мала 36,5 м у довжину, 7 метрів у діаметрі, робочий газ — водень, ємність оболонки — 1 000 м³. Гондола була обладнана мотором «НАГ» у 60 кінських сил.

29 серпня 1912 року трапилася катастрофа. Дирижабль вирушив з Києва в напрямку Чернігова і за 12 верст від Остра згорів. Причина загоряння невідома, однак припускається, що нею стала несправність системи подачі палива до двигуна.

Згодом інженер сконструював інший дирижабль — «Київ-2», гондола якого мала форму човна й могла триматися на воді у випадку приводнення.

За деякими даними, Ф. Андерс близько року працював у Німеччині на заводах Цеппеліна. Помер 31 травня 1926 року. Похований на старому Байковому цвинтарі Києва. На гранітній брилі висічений напис:

«Андерс Федор Фердинандович. Русский советский инженер-конструктор, дирижаблестроитель».

Меморіальна дошка

Художня поштова марка "100 років першого польоту дирижабля «Київ»

На честь Федора Андерса в Києві названа вулиця на Чоколівці (тепер тупик без назви; незважаючи на офіційну ліквідацію назви вулиці, зупинка тролейбусів № 9 і 22, а також автобуса № 78, і досі має назву «вулиця Федора Андерса»)[1].

На будинку № 50 на вулиці Богдана Хмельницького, де жив Федір Андерс з 1915-го до 1926 року, у 1970-му встановили меморіальну дошку (граніт; архітектор В. Л. Лоботинський)[2].

• Тетяна Никитюк «Злет і забуття. Портрет Федора Андерса в інтер'єрі історії повітроплавання» // Дзеркало тижня. № 30(709), 15 серпня 2008.
• Тетяна Никитюк «Мифы и правда о конструкторе дирижаблей Ф. Ф. Андерсе»
• Патенти SU 2643, SU 2644, SU 2645.