Антопіль (Бердичівський район)

Анто́піль (колишня назва Антопіль-Болярка) село в Україні, в Андрушівській міській територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Населення становить 490 осіб (821 осіб на 1972)[джерело?].

село Антопіль
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада  Бердичівський район
Громада Андрушівська міська громада
Код КАТОТТГ UA18020010020033119
Облікова картка с. Антопіль 
Основні дані
Населення 490
Площа 19,298 км²
Густота населення 25,39 осіб/км²
Поштовий індекс 13414
Географічні дані
Географічні координати 50°04′08″ пн. ш. 28°52′42″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
229 м
Водойми Боярка
Відстань до
районного центру
14 км
Найближча залізнична станція Кодня
Відстань до
залізничної станції
15 км
Місцева влада
Адреса ради пл. Тараса Шевченка, 7, м. Андрушівка, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13401
Карта
Антопіль
Антопіль
Мапа

Розташований за 15 км від залізничної станції Кодня.

Географія

Через село протікає річка Боярка, ліва притока Гуйви.

Демографія

Рік18851897190019061923197219892001
Кількість, осіб 454[1] 1095[1] 1052[1] 1073[1] 1318[1] 821 [джерело?] 480[2] 490[2]

Історія

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Котелянської волості Житомирського повіту Волинської губернії мешкало 454 особи, налічувалось 51 дворове господарство, існували православна церква та постоялий будинок[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1095 осіб (543 чоловічої статі та 552 — жіночої), з яких 1013  — православної віри[4].

У 1900 році — село Котелянської волості Житомирського повіту, за 30 верст від Житомира та 6 верст від Котельні; розміщене на притоці річки Гуйви. Дворів — 176, мешканців — 1 052. Належить до православної парафії в Котельні, дерев'яну церкву збудовано 1841 року. Перебувало у власности Прушинських, згодом — останнього обраного житомирського маршалка Люцина Невмержицького, від 1870 року — власність Олександра Терещенка[5].

У 1906 році — село Котелянської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 30 верст, від волості 5. Дворів 108, мешканців 1073[6].

У 1923 році увійшло до складу, як адміністративний центр, новоствореної Антопіль-Болярської (згодом Антопільська) сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року стала частиною новоутвореного Андрушівського району Житомирської округи[7]. Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 1 318 осіб, кількість дворів — 306[8]. В складі сільської ради село входило до Левківського (згодом Іванківський) (27.06.1925 р.), знову Андрушівського (3.09.1930 р. та 4.01.1965 р.) та Бердичівського (30.12.1962 р.) районів[7].

За свідченнями очевидців, від Голодомору 1932—1933 рр. у селі загинуло 162 людини[9].

На фронтах німецько-радянської війни воювало 183 жителі, 99 із них загинуло, 81 — нагороджено орденами та медалями. У 1959 встановлено пам'ятник на братській могилі/[джерело не вказане 394 дні]

Станом на 1972 рік в селі працювала восьмирічна школа, клуб на 300 місць, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок/[джерело не вказане 394 дні]

До 2020 року адміністративний центр Антопільської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, територію та населені пункти котрої, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», було включено до складу Андрушівської міської територіальної громади Бердичівського району[10].

Примітки

  1. Див. розділ «Історія»
  2. Населення Житомирської області. http://pop-stat.mashke.org/. Процитовано 5 квітня 2021.
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-27)
  5. 5.) Antopol, wś. nad dopł. Hujwy ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 43. (пол.)
  6. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  7. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. с. 192. Процитовано 5 квітня 2021.
  8. Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року. http://history.org.ua/ (російська). Житомир. 1923. с. 162. Процитовано 14 липня 2021.
  9. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — стор. 212
  10. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Процитовано 14 січня 2021.

Література

  • Анто́піль // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Тронько П.Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О.С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.141

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.