Апрепітант
Апрепітант (англ. Aprepitant, лат. Aprepitantum) — лікарський препарат, який є похідним морфоліну, що застосовується для профілактики післяопераційного блювання, що є інгібітором субстанції P рецепторів нейрокініну NK1.[1][2] Апрепітант застосовується як перорально, так і внутрішньовенно.[3][2] Апрепітант синтезований у лабораторії компанії «Merck & Co.»[3], та застосовується у медичній практиці з 2003 року.[4][3]
 | |
|---|---|
Апрепітант
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| 5-([(2R,3S)-2-((R)-1-[3,5-Bis(trifluoromethyl)phenyl]ethoxy)-3-(4-fluorophenyl)morpholino]methyl)-1H-1,2,4-triazol-3(2H)-one | |
| Класифікація | |
| ATC-код | A04 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C23H21F7N4O3 |
| Мол. маса | 534,435 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 59-67% (перорально), 100% (в/в) |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 9-13 год. |
| Екскреція | Нирки, фекалії |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ЕМЕНД®, «Мерк Шарп і Доум Б.В.», Нідерланди UA/4525/01/01 24.06.2016-24/06/2021 |
Фармакологічні властивості
Апрепітант — синтетичний лікарський засіб, який є похідним морфоліну. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні рецепторів нейрокініну NK1, який має високу спорідненість до P-нейропептиду. Після застосування препарат проникає у центральну нервову систему, де зв'язується з NK1-рецепторами, що призводить до гальмування блювотного рефлексу.[1][2] Апрепітант застосовується для профілактики нудоти і блювання, які спричинені цитотоксичною хімієтерапією, частіше в комбінації з ондансетроном і дексаметазоном, посилюючи їх дію[3][1][2], причому його ефективність при даних станах вища або рівна ефективності дексаметазону при порівнянні їх роздільного застосування у комбінації лише з ондансетроном.[5]
Фармакокінетика
Апрепітант відносно повільно та добре всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату складає 67 % при пероральному застосуванні касули 80 мг препарату, при збільшенні дози до 125 мг біодоступність зменшується до 59 %. При внутрішньовенному введенні апрепітант застосовується у вигляді проліків фосапрепітанту. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 4 годин після перорального прийому препарату. Апрепітант майже повністю (на 97 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр, проникнення в грудне молоко людини точно не встановлено. Апрепітант метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму як із калом, так і з сечею у вигляді метаболітів. Період напіввиведення препарату становить 9—13 годин, в осіб із важким порушенням функції печінки або нирок цей час може збільшуватися.[1][2][3]
Показання до застосування
Апрепітант застосовується для профілактики нудоти і блювання, які спричинені цитотоксичною хімієтерапією у складі комбінованої терапії.[1][2]
Побічна дія
При застосуванні апрепітанту спостерігається наступні побічні ефекти[1][2]:
- Алергічні реакції — шкірний висип, свербіж шкіри, кропив'янка, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла, набряк Квінке, акне, гарячка, фотодерматоз, гіпергідроз.
- З боку нервової системи — головний біль, запаморочення, сонливість, підвищена втомлюваність, летаргія, тривожність, порушення смаку, ейфорія, порушення сновидінь, кон'юнктивіт, тинітус.
- З боку травної системи — діарея або запор, метеоризм, біль у животі, сухість у роті, гикавка, погіршення апетиту, стоматит, ентероколіт, диспепсія, гастроезофагеальний рефлюкс, перфорація виразки дванадцятипалої кишки.
- З боку серцево-судинної системи — брадикардія або тахікардія, біль у грудній клітці, припливи крові, периферичні набряки.
- З боку дихальної системи — кашель, чхання, біль у глотці, подразнення гортані, інфекції верхніх дихальних шляхів.
- Інші побічні ефекти — затримка або болючість при сечопуску, спазм м'язів, біль у м'язах, болючість та припікання в місці введення препарату, зменшення маси тіла.
- Зміни в лабораторних аналізах — анемія, нейтропенія, гіпонатріємія, гіперкаліємія, підвищення активності амінотрансфераз та лужної фосфатази, гематурія, гіперглікемія.
Протипокази
Апрепітант протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, важкій печінковій недостатності, при вагітності та годуванні грудьми, особам віком до 18 років, при одночасному застосуванні з пімозидом, терфенадином, астемізолом і цизапридом.[1][2]
Форми випуску
Апрепітант випускається у вигляді желатинових капсул по 0,04; 0,08 і 0,125 г; порошку для приготування розчину для інфузій по 150 мг.[3][1]
Примітки
- ЕМЕНД® (EMEND)
- https://www.vidal.ru/drugs/molecule/1550 (рос.)
- Aprepitant/Fosaprepitant Dimeglumine (англ.)
- Препарат с новым механизмом действия для предупреждения тошноты и рвоты (рос.)
- Апрепитант против дексаметазона для профилактики отсроченной рвоты у больных раком молочной железы: рандомизированное двойное слепое исследование (рос.)