Армія (військове об'єднання)

Армія — оперативне об'єднання, до складу якого входить декілька з'єднань і окремих частин різних родів військ і спеціальних військ . Призначена для вирішення оперативних завдань[1][2].

Знак командного пункту армії на військових топографічних картах прийнятий в СРСР.




Червоний колір — об'єднання своїх військ.




Синій колір — об'єднання військ противника




Приклад скорочень:




14 ВА — 14-а повітряна армія




7 ПА — 7-а польова армія
Умовне позначення армії в кодуванні NАTO.

Структура армії (варіант)

Армії поділяється на менші військові формування.


Історичні і сучасні назви і типи армій

Залежно від приналежності до виду збройних сил, бойового складу та функціонального призначення розрізняють наступні типи армій[1] :

  • загальновійськові (також — польові);
  • танкові;
  • ракетні;
  • окремі ППО;
  • попередження про ракетний напад;
  • повітряні.

На минулих історичних етапах в збройних силах створювалися:

  • ударні;
  • механізовані;
  • повітряно-десантні;
  • трудові;
  • резервні;
  • кінні;
  • саперні;
  • запасні;
  • та інші.

У повному найменувань армій може бути присутнім тип і порядковий номер (40-а загальновійськова армія, 3-тя танкова армія, 79-а повітряна армія) або найменування (Приморська армія, Північна армія і т. д.).

Командування і склад армії

В українській військовій термінології до посадової особи, що очолює армію використовується термін командувач армією, на відміну від нижчих формувань, в яких вищі посадові особи іменуються командирами (командир корпусу, командир дивізії)[3] .

Управління армією

Сукупність штабу армії, служб і різних органів військового управління при штабі армії називається управлінням армії. Завданням управління армії є управління військами що входять в армію (доведення наказів і розпоряджень командування, координація спільних дій різних з'єднань), а також вирішення питань по їх всебічного забезпечення (бойового і тилового забезпечення). Штат управління армії визначається виходячи з обсягу і характеру майбутніх завдань[4] .

Організація військ

Організація військ в армії як на сучасному етапі так і на колишніх історичних етапах може мати кілька типів. При цьому різні типи організації військ іноді можуть зустрічатися в історії збройних сил однієї держави[1] :

  • корпусна організація — армія складається з декількох корпусів які складаються з дивізій або бригад. Наприклад в загальновійськових арміях СВ СРСР з 1942 по 1957 роки;
  • дивізійна організація — армія складається з декількох дивізій безпосередньо підкоряються управлінню армії. Наприклад загальновійськові армії СВ СРСР після 1957 роки;
  • бригадна організація — армія складається з декількох бригад безпосередньо підкоряються управлінню армії. Наприклад саперні армії СРСР в роки Німецько-радянської війни.

У повітряних арміях деяких держав може зустрічатися інша термінологія. Так повітряні армії в ВПС США і ВПС Великої Британії в минулих історичних і сучасних етапах могли складатися з авіаційних крил, які в свою чергу складалися з авіаційних груп . У повітряних арміях Третього рейху аналогом авіаційного крила була ескадра .

Історія

Поява армій відзначається на початку XIX століття. До цього періоду об'єднання сухопутних військ виконували стратегічні завдання на театрах військових дій зазвичай становили одну діючу армію. Причинами для поділу діючої армії на кілька менших об'єднань послужили:

Кількість управлінь армій по державах

На 2018 рік у збройних силах різних держав є наступна кількість управлінь армій (англ. army headquarters[5] :

  •  Греція — 1 польова армія;
  •  Китай — 13 загальновійськових армій;
  •  Північна Корея — 2 польові армії;
  •  Росія — 1 танкова армія, 11 загальновійськових армій, 5 армій ВПС і ППО, 1 армія ВКС, 1 армія ППО-ПРО, 3 ракетні армії;
  •  США — 17 повітряних армій (англ. Numbered Air Force);
  •  Таїланд — 4 польові армії;
  •  Туреччина — 4 польові армії;
  •  Японія — 5 польових армій.

Примітки
  1. Коллектив авторов. статья «Армия (оперативное объединение)» // Военная энциклопедия / Под ред. И. Н. Родионова. — М. : Воениздат, 1994. — Т. 1. — С. 246—249. — 10000 прим. — ISBN 5-203-01655-0.
  2. Коллектив авторов. «Армия (оперативное объединение)» // Военный энциклопедический словарь / Под ред. Горкина А. П. — М. : Большая Российская Энциклопедия, 2001. — Т. 1. — С. 95—97. — 5000 прим. — ISBN 5-85270-219-6.
  3. Коллектив авторов. статья «Командующий» // Военная энциклопедия / Под ред. Сергеева И. Д. — М. : Воениздат, 1999. — Т. 4. — С. 118—119. — 10000 прим. — ISBN 5-203-01655-0.
  4. Коллектив авторов. статья «Управление» // Военная энциклопедия / Под ред. Иванова С. Б. — М. : Воениздат, 2004. — Т. 8. — С. 190. — 10000 прим. — ISBN 5-203-01875-8.
  5. The International Institute for Strategic Studies (IISS). «The Miltary Balance». — Абингдон : Routledge, 2018. — 520 с. — ISBN 978-1857439557.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.