Анархічний комунізм

Анархічний комунізм або анархо-комунізм (або вільний, лібертарний комунізм) (від грец. αναρχία — безвладдя; лат. commūnis — загальний) — один з напрямків анархізму та комунізму, який обґрунтовує ідею анархії ((тобто безвладного суспільства, в якому відсутні ієрархія і примус), основаного на взаємодопомозі і солідарності всіх людей), або за словами В. Ф. Білаша, нацштабу армії Нестора Махно, відомого українського анархо-комуніста початку XX ст., який посилається на ідею тогочасних українських анархо-комуністів: «самоуправління і безвладдя в сенсі відсутності прошарку паразитів при владі».[1]

Прапор анархо-комуністів
Форми державної влади й політичні системи
Петро Кропоткін
Політичні режими
Форми правління
Соціально-економічні ідеології
Ідеології громадських свобод
Гео-культурні ідеології
Структура влади
Портал • Категорія

Головним теоретиком, надавшим ідеї анархічного комунізму, народного самоуправління струнку, закінчену форму вважається Петро Олексійович Кропоткін (1842—1921), який при цьому зовсім не був першим анархістом-комуністом.[2]. Немає сумніву, що на розробку вчення вплинули сімейні традиції і вільний козацький дух та козацьке середовище, до якого від народження належав князь, нащадок славетного козацького отамана Івана Сулими, який колись зі своїм загоном зруйнував вщент фортецю Кодак.

Учнем і продовжувачем його справи, який сприяв втіленню ідей анархічного комунізму в життя, став Нестор Іванович Махно, український козацький військовий і політичний діяч, всесвітньовідомий лідер революційної повстанської армії України, в 1917-23 рр., який не лише вивчав праці Кропоткіна, але якого у його боротьбі за народну свободу і радянську владу визнав і благословив сам Кропоткін, під час їх зустрічі у 1917-18 рр. у Москві. Слід відмітити, що Нестор Махно підтримував Петра Олексійовича і його сім'ю в останні роки його життя, до своєї еміграції.

Багато прихильників анархічного комунізму називали себе комуністами і зробили значний внесок у встановлення радянської влади, влади народу у формі влади рад в Україні, боротьбу за народну свободу. Напр. ще 28 липня 1908 року, український козак, анархічний комуніст Прокіп Семенюта, який боровся проти царського режиму в останньому слові перед стратою сказав: «боролся против угнетателей, против царя и его холуев, за свободу и коммунизм».

Все це дозволяє говорити про анархічний комунізм, зокрема про україноруський анархічний комунізм, як про продовження і втілення в умовах XIX—XX ст. стародавніх народних ідей про рівність, свободу і волю для всіх людей без винятку, носіями і виразниками яких було російське козацтво — вільні люди центральної Євразії XVI—XIX ст.

Сутність анархо-комунізму

Анархо-комунізм є соціально-економічною течією анархістської думки, що закликає до створення суспільства, що існує на основі загального самоврядування, що вибудовується знизу вгору, в якому буде відсутня приватна власність, замість якої пропонується вільне користування усіма продуктами праці усіма членами суспільства[3]. При цьому товарне виробництво має бути замінене «достаток для всіх», тобто, висловлюючись словами П. А. Кропоткіна:

«Одним словом, нехай кожен бере скільки завгодно всього, що є в надлишку, і отримує обмежену кількість всього того, що доводиться рахувати і ділити!»[4]

Основи анархо-комунізму
Ця стаття є частиною серії статей про
Комунізм
Портал:Комунізм
  1. Децентралізація
  2. Свобода
  3. Рівність
  4. Взаємодопомога
  • Децентралізація — заміна централізованої держави і управління вільної федерацією самоврядних територіальних комун (громад) та виробничих спілок[5].
  • Свобода — мається на увазі в першу чергу свобода для повного і всебічного розвитку особистості без зовнішнього обмеження в особі державного уряду, так і само фінансового обмеження. Відповідно мова йде про свободу від політичного та економічного тиску, коли правителі змушують людину чинити тим або іншим чином, з огляду на державні закон и, а товарно-грошові відносини змушують продавати свою робочу силу власникам приватної власності і засобів виробництва. Всі люди повинні мати рівну можливість вільно, і у взаємній згоді з іншими людьми визначати умови власного життя[6].
  • Рівність — означає відсутність ієрархії, однакові для всіх можливості задоволення індивідуальних потреб і потреб, а також рівний доступ до всіх суспільних благ[7].
  • Взаємодопомога — мова йде про те, щоб замінити егоїзм, який розділяє людей, солідарністю, покликання якої відновити суспільну гармонію, коли люди допомагають один одному і піклуються про ближніх, виходячи з принципу "допоможеш ти, допоможуть тобі "[8].

Відомі анархо-комуністи
  • Анархо-комуністи (категорія)

Примітки
  1. «К 1905 году в Гуляйполе назревала революционная ситуация. Настроение было революционно-боевое. Нам очень нравилась программа анархистов-коммунистов за то, что они активно наступали на капиталистический строй, минуя програму-минимум и буржуазную революцию и обещали в ближайшее время свободу, равенство, отсутствие власти (т.е. отсутствие прослойки паразитов), самоуправление. И как гарантии к программе призывали к террору над чиновниками царского государственного аппарата и эксплуататорам, к насильственной социальной революции, ближайшей высшей ступенью которой будет анархический коммунизм» Дороги Нестора Махно. А. В. Белаш и В. Ф. Белаш — спогади про встановлення радянської влади в Україні, вживаються поняття «комуніст-більшовик» і «анархо-комуніст».
  2. Див.: Дамье В. В. Кропоткин и Реклю // Памяти М. А. Бакунина (Сборник). М.: ИЭ РАН, 2000.; Неттлау М. Очерки по истории анархических идей и статьи по разным вопросам. — Детройт: Издательство: Профсоюз г. Детройта, 1951.; Nettlau M. Breve Historia de la Anarquia. [S.L.]: Ediciones «cenit», s.d.
  3. Кропоткин П. А.Речі бунтівника. — М.: Книжковий дім «ЛІБРОКОМ», 2009. С. 173—176.;Він же.Хліб і воля / / Хліб і воля. сучасна наука і анархія. — М.: Правда, 1990. С. 67-69
  4. Кропоткин П. А.Хліб і воля. С. 80
  5. Кропоткин П. А.Поля, фабрики і майстерні. Архівовано 1 листопада 2011 у Wayback Machine. П-д.-М.: Голос праці, 1921
  6. Кропоткин П. А.Хліб і воля. Архівовано 17 жовтня 2009 у Wayback Machine.;Bookchin M.Post Scarcity Anarchism. — Berkeley: Ramparts Press, 1971.
  7. Безсмертний К. С..lib.ru / k / k_s_b / anarho-communism.shtml Анархо-комунізм.[недоступне посилання з червня 2019]
  8. Дамье В. В.атомізації суспільства та соціальна самоорганізація: Російський контекст / / Робочі в Росії: історичний досвід і сучасний стан. — М.: Едиториал УРСС, 2004. С. 73-82
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.