Маріуполь (станція)

У другій половині XIX століття виникла необхідність у будівництві залізниці, яка з'єднала б промислові центри з морем. Вона потрібна була для відправки вугілля водним шляхом в усі порти Азово-Чорноморського басейну і для вивозу його за кордон.

1882 року було завершено будівництво ділянки залізниці від станції Оленівки до Маріуполя. Того ж року збудована центральна споруда залізничного вокзалу, в якій розміщувались каси, зал чекання, кабінети чергового і начальника станції, кімната телеграфіста.

Поступово центральна частина обросла крилами, по два з кожної сторони. Всі приміщення з'єднувались між собою. Ця одноповерхова витягнута споруда була пофарбована в темно-зелений колір. На центральній частині вокзалу зі сторони перону був закріплений начищений до блиску дзвін. Черговий по станції сповіщав ним про відправлення поїзда.

• Залізничний вокзал
• 
  Наприкінці XIX століття
• 
  У 1950—1960-ті роки

Згідно з розкладом 1900 року, тоді поштово-пасажирський поїзд № 3 відправлявся до станції Дебальцеве о 23:49, а товарно-пасажирський поїзд № 7 до Воронежа о 08:50. Тоді курсували ще три поїзди до морського порту і зворотно, а також транзитні вантажні поїзди до морського порту.

У грудні 1905 року на станції страйкували залізничники, які підтримували грудневе збройне повстання.

22 листопада 1917 року червоноармійці тут відбили у своїх ворогів вагон із зброєю. З нагоди про ці події на будівлі вокзалу встановлені мармурові меморіальні дошки.

• Меморіальні дошки
• 
  Про страйк залізничників станції
• 
  Про відбиття вагону із зброєю червоноармійцями

Під час німецько-радянської війни будівля вокзалу була спалена. Збереглось лише одне крило. Відбудована у 1946 році.

На початку 1970-х років вокзал зазнав перебудови, і 1974 року введена в експлуатацію сучасна споруда. Стіни залу чекань прикрасили маріупольські художники, мозаїку, присвячену праці металургів, виконали монументалісти Валентин Константинов та Лель Кузьмінков. Другу стіну прикрашало панно з різних дерев'яних пластин роботи художника Олексія Бочарова (нині не збереглось).

У 2007 році капітально відремонтовано будівлю вокзалу. Оновлено фасад будівлі, встановлені автоматичні розсувні двері. На пероні вокзалу встановлений стрілочний годинник.

З 9 серпня 2014 року, через пошкоджену в результаті бойових дій залізничної інфраструктури на дільниці Рутченкове — Мандрикине — Доля, припинено залізничне сполучення на дільниці між станціями Волноваха та Донецьк.

Поїзди далекого сполучення

Зі станції Маріуполь на теперішній час курсують такі швидкі пасажирські поїзди:

• 
  Нічний експрес «Приазов'я»
• 
  Нічний швидкий потяг «Азов»
• 
  EJ 675 «Південний експрес» № 175/176 Донецьк — Маріуполь, (липень 2012)

Раніше від станції Маріуполь курсували пасажирські поїзди:[2]

Приміське сполучення

З липня 2014 року, з початком російської збройної агресії проти України, з вокзалу приміські поїзди прямували лише до станції Волноваха.

До липня 2014 року приміське сполучення здійснювалось до станції Ясинувата-Пасажирська, Слов'янськ та Іловайськ.

• 
  Розклад руху пасажирських поїздів станом на 2012 рік
• 
  ЕПЛ2Т-004 на станції Маріуполь
• 
  Залізнична лінія вздовж пляжу

2018 року «Укрзалізниця» запустила на Донеччині оновлені приміські електропоїзди сполученням Маріуполь — Волноваха. 4 серпня 2019 року, після п'яти років простою «Укрзалізниця» відновила рух приміських поїздів на дільниці Волноваха — Південнодонбаська. Для відновлення безпечного курсування поїздів на цій дільниці перевірили та підготували інфраструктуру спільно з фахівцями штабу ООС. Приміські електропоїзди розпочали курсувати за маршрутом Маріуполь — Південнодонбаська (2 пари на день)[11].

З 27 травня 2012 по 14 жовтня 2012 року до станції Маріуполь курсував денний швидкісний поїзд EJ 675 «Південний експрес» № 175/176 сполученням Донецьк — Маріуполь у загальному обороті між Харковом, Дніпром, Донецьком і Луганськом за кільцевим маршрутом. Згідно з експериментальним графіком, розробленим «Укрзалізницею», електропоїзд Škoda долав відстань від Донецька до Маріуполя (136 км) за 1 годину 50 хвилин. Через низьку наповненість поїзда Донецьк — Маріуполь, яка становила близько 8-10 %, з 15 жовтня 2012 року було припинено його курсування на цьому маршруті[12].

Через підрив мосту в районі селищ Аджахи та Правий Берег через річку Кальчик (біля залізничної платформи 1261 км) станція Маріуполь припинила бути кінцевою з 23 грудня 2014 року. Відтак усі електропоїзди та пасажирські поїзди висаджували пасажирів на станції Сартана[13].

19 листопада 2015 року введено в експлуатацію залізничний міст через річку Кальчик між станціями Сартана і Маріуполь, який було підірвано в результаті теракту 23 грудня 2014 року[14].

Пасажирське та вантажне сполучення «Укрзалізниця» запустила по двох коліях. Відновлення головної залізничної артерії регіону забезпечило нормальну роботу маріупольських металургійних комбінатів, підвищило безпеку та комфорт пасажирських перевезень, а також дозволило відмовитися від використання одноколійного зношеного мосту, що експлуатувався до цього часу. Очікувалося, що проект обійдеться «Метінвесту» в 12 млн гривень, проте остаточна сума інвестицій склала 16 млн гривень. За рахунок коштів компанії демонтовано прогонові будови та пошкоджені конструкції, встановлено опори, змонтовано нові металеві частини мосту, залито фундамент і прольоти споруди. Укладання колій та електрифікацію виконала «Укрзалізниця». Примітно, що 20 жовтня 2015 року було запущено рух на першій колії: відновленим мостом пройшов перший вантажний поїзд з продукцією «Азовсталь» зі станції Сартана до Маріупольського торговельного порту[15].

Сполучення Маріуполь — Харків припинилося у січні 2015 року через підрив залізничної колії і пошкодження мосту на перегоні Комиш-Зоря — Розівка Донецької залізниці. 23 січня 2015 року залізничний міст було відновлено[16].

Через війну на сході України, понад два роки був відсутній рух поїздів за популярними маршрутами Маріуполь — Ясинувата — Одеса, Маріуполь — Харків тощо. Відновлення залізничного сполучення між Маріуполем і Харковом порушувалася не раз у місцевих ЗМІ. Завдяки громадськості, з 27 березня 2016 року, призначено вагони безпересадочного сполучення за маршрутом Харків — Маріуполь до складу поїздів «Азов» та «Промінь». Ця група вагонів курсувала через місто Дніпро до 4 липня 2017 року[17].

З 21 червня 2017 року призначений нічний швидкий поїзд № 192/191 сполученням Маріуполь — Одеса, який курсує через день[18].

З 6 липня 2017 року призначено новий пасажирський поїзд № 196/195 сполученням Маріуполь — Бахмут через станцію Харків-Пасажирський[19][20].

17 липня 2019 року Кабінет Міністрів України схвалив рішення про зміну фінансування, згідно з яким "Укрзалізниця" планує закупити 10 нових пасажирських вагонів.[21].

31 березня 2019 року на станцію Маріуполь здійснив перший рейс поїзд № 9/10 категорії «нічний експрес» сполученням Київ — Маріуполь. До 26 жовтня 2019 року поїзд курсував через день, 27 жовтня 2019 року «Укрзалізниця» призначила другий склад «нічного експреса», що дало можливість на щоденне курсування. З жовтня 2019 року поїзд отримав іменну назву «Приазов'я».

7 жовтня 2021 року, під час презентації «Укрзалізницею» графіка руху пасажирських поїздів на 2022 рік, було повідомлено, що з 12 грудня 2021 року маріупольці зможуть подорожувати залізницею до Карпат без пересадок. «Укрзалізниця» запускає новий маршрут поїзда № 6/5 сполученням Маріуполь — Ворохта, який стане найдовшим в Україні. Крім того, планується призначити нові маршрути поїздів з Маріуполя, а саме: поїзд № 68/67 сполученням Маріуполь — Львів (через станцію Христинівка) та поїзд № 104/103 сполученням Маріуполь — Київ (через станції Павлоград I, Лозова, Красноград, Полтава-Південна, Миргород, Гребінка)[22].

У перспективі, до 2024 року, Міністерство інфраструктури України планує налагодити швидкісні міжрегіональні сполучення і запустити нові маршрути категорії «Інтерсіті+». В рамках цього проєкту подібний поїзд планується призначати і до Маріуполя[23].

Вихід у місто із північної сторони вокзалу до вулиці Вокзальній. На привокзальній площі (площа Мічмана Павлова) розташована кінцева зупинка тролейбусів № 5, 10, 11 та автобусів № 23т, 110, 123, 150.

Завдяки тому, що станція розташована в безпосередній близькості від Азовського моря, значна кількість пасажирів із Волноваського району, Донецька та інших місцевостей приїжджали електропоїздами на вокзал та відпочивали на гарному пляжі, який розташований з південної сторони за 250—300 м від станції.

• Буров С. Д.. «Маріуполь. Минуле». Маріуполь. ЗАТ Газета «Приазовский рабочий». 2003. стор. 118—121. ISBN 966-8208-06-04 (рос.)

• Інформація про станцію Маріуполь на сайті railwayz.info(рос.)
• Розклад руху пасажирських та приміських поїздів по станції Маріуполь на сайті «Укрзалізниці»
• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2014 року № 1284-р Деякі питання функціонування державного підприємства «Донецька залізниця»