Божій Михайло Михайлович
Миха́йло Миха́йлович Божі́́й (20 вересня 1911, Миколаїв — 1 січня 1990, Одеса) — український радянський живописець, член-кореспондент з 1958 року та дійсний член Академії мистецтв СРСР з 1962 року; член Спілки художників України. Депутат Верховної Ради СРСР 6—7-го скликань (1962—1970 роки). Батько художника Святослава Божія.
Божій Михайло Михайлович | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народження |
7 (20) вересня 1911 Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія[1] | |||
Смерть | 1 січня 1990 (78 років) | |||
Одеса, Українська РСР, СРСР | ||||
Поховання | Друге християнське кладовище Одеси | |||
Національність | українець | |||
Країна | СРСР | |||
Жанр | портрет, пейзаж і натюрморт | |||
Навчання | Миколаївський художній технікум | |||
Діяльність | художник, політик | |||
Вчитель | Крайнєв Данило Карпович | |||
Відомі учні | Божій Святослав Михайлович | |||
Діти | Божій Святослав Михайлович | |||
Нагороди | ||||
Премії |
| |||
|
Біографія
Народився 7 [20] вересня 1911 року на околиці міста Миколаєва (нині у складі України) в сім'ї робітників. Протягом 1930—1933 років навчався в Миколаївському художньому технікумі (викладач Данило Крайнев).
З 1933 року працював цинкографом та художником у редакції газети, був оформлювачем вулиць і площ в місті Миколаєві. У 1935 році брав участь в художньому оздобленні Будинку спеціалістів у Миколаєві. У 1936 році на запрошення Одеської кінофабрики вступив до групи художників-мультиплікаторів і переїхав до Одеси. Працював також художником Одеського дитячого кінотеатру імені Фрунзе. На початку німецько-радянської війни виконував плакати для випусків сатиричних вікон ТАРС в Одесі.
У післявоєнні роки був художником художньо-виробничих майстерень при Художньому фонді СРСР. Був членом правління Спілки художників СРСР з 1958 року.
Жив в Одесі, в будинку на вулиці Чкалова (тепер Велика Арнаутська) № 1, квартира 9. Помер в Одесі 1 січня 1990 року. Похований в Одесі на Другому християнському цвинтарі.
Творчість
Працював у галузі станкового живопису, малював тематичні картини, портрети, пейзажі, натюрморти. Був представником соціалістичного реалізму. Серед робіт:
- «Н. Я. Мастеренко» (1934; Миколаївський художній музей);
- «Портрет Героя Радянського Союзу Ростислава Кушлянського» (1945; Національний художній музей України[2])
- «Таню, не моргай» (1947);
- «Портрет народної артистки СРСР Лідії Мацієвської» (1947; Одеський художній музей);
- «Портрет лікаря» (1948; Харківський художній музей);
- «Портрет батька» (1949);
- «Бавовняр» (1949—1950; Миколаївський художній музей);
- «Відмінниця Світлана Шипунова» (1950; Національний художній музей України);
- «Перший урок» (1950);
- «Портрет заслуженої артистки УРСР, Ольги Яківни Куксенко» (1952; Національний художній музей України[2]);
- «Портрет дружини» (1952; Національний художній музей України[2]);
- «Жіночий портрет» (1954; Сімферопольський художній музей);
- «Медсестра» (1955; Національний художній музей України[2]);
- «Дівчина в синій хустці» (1955; Національний художній музей України[2]);
- «На призьбі» (1956);
- «Ми виросли в полум'ї» (1957; Національний художній музей України);
- «Студент» (1959; Національний художній музей України);
- «Біля дзеркала» (1959);
- «Думи мої, думи…» (1959—1960; Національний художній музей України);
- «В. І. Ленін» (1960—1961);
- «В. І. Ленін біля карти ГОЕЛРО» (1961);
- «Ми новий світ збудуємо» (1961);
- «Портрет композитора К. Ф. Данькевича» (1962);
- «20 століття. В. І. Ленін» (1964—1967);
- «Бетховен» (1968—1969);
- «Новий час» (1969);
- «Апасіоната» (1975; Черкаський художній музей);
- «О. С. Пушкін і А. П. Керн» (1978; Одеський художній музей);
- «За вишиванням» (1979);
- «Світанок» (1981—1982);
- «Травень» (1981—1982);
- «Спогади про Іспанію. Присвята Веласкесу» (1981—1983);
- «Великий мрійник» (1985);
- «Катерина. За мотивами поеми Т. Г. Шевченка» (1985—1986);
- «Т. Г. Шевченко на Дніпрі» (1985—1986).
Автор медальйонів на східному фронтоні Будинку спеціалістів у Миколаєві.
Брав участь у художніх виставках з 1938 року, у республіканських з 1945 року, всесоюзних з 1950 року, зарубіжних з 1951 року, зокрема в Сирії у 1958 році, у США у 1959 році, у Чехословаччині у 1960 році, в Італії у 1962 році.
Відзнаки, пам'ять
Нагороджений
- орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», Дружби народів;
- медалями:
- «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»;
- Срібна медаль Міністерства культури СРСР (1955; за портрет «Медсестра»);
- Бронзова медаль Міжнародної виставки в Брюсселі (1958; за портрет «Медсестра»);
- Срібна медаль Академії мистецтв СРСР (за картину «Думи мої, думи…»);
- Державна премія Української РСР імені Тараса Шевченка (1974; за картини «20 століття. В. І. Ленін», «Новий час»)[3];
- Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1957 року;
- Народний художник УРСР з 1960 року;
- Народний художник СРСР з 1963 року.
В пам'ять про художника в Одесі у 1988 році, на будину по вулиці Великій Арнаутській № 1, де він жив і де була його майстерня, встановлена меморіальна дошка[4].
Портрети художника виконали Олександр Бєлов (1955; Одеський художній музей) та Володимир Бобиль (1963, метал). Скульптурний портрет виконав скульптор Антон Чубін (1954)[5].
У журналі «Перець» № 9 за 1974 рік розміщено дружній шарж Анатолія Арутюнянца з нагоди нагородження Михайла Божія Державною премією Української РСР імені Тараса Шевченка.[6]
Примітки
- Божий Михаил Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, сторінка 54.
- Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
- Біографічний довідник «Вони залишили слід в історії Одеси.»(рос.)
- Чубін Антон Юхимович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — С. 511.
- Журнал перець 1974 09. www.perets.org.ua (укр.). Процитовано 30 березня 2021.
Література
- Ф. Шапошников. Михайло Божій. Київ, Мистецтво, 1963;
- Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Том 1. — Москва: Искусство, 1970. — сторінка 442. (рос.);
- Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — С. 44—45.;
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 29—30.
;
- Божий Михаил Михайлович // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 78. — ISBN 5-88500-042-5.;
- О. В. Замостьян Божій Михайло Михайлович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінка 223;
- Ю. Крючков — «История Николаева» . Видавництво «Возможности Кимерии» . Миколаїв ,1996;
- Г. С. Тернавська. Божій Михайло Михайлович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.;
- Шаров І. Ф., Толстоухов А. В. «Художники України: 100 видатних імен». — Київ: АртЕк, 2007. — C. 23—26, сторінки 45—49 ISBN 966-505-134-2;
- М. М. Шитюк, Є. Г. Горбуров, К. Є. Горбуров. Слава і гордість Миколаївщини. 75-річчю утворення Миколаївської області присвячується — Миколаїв: Видавець П. М. Шамрай., 2012. — 276с. ISBN 978-966-8442-94-0;
- Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. 240 с. сторінка 137. ISBN 978-966-02-8960-4.