Броварки (Черкаська область)

Брова́рки село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області, підпорядковане Гельмязівській сільській громаді. Населення — 383 чоловіка.

село Броварки
Країна  Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Золотоніський район
Громада Гельмязівська сільська громада
Рада Гельмязівська сільська рада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1910
Перша згадка між 1900 і 1910 роками.
Населення 383
Площа 0,92 км²[1]
Густота населення 416 осіб/км²
Поштовий індекс 19712
Телефонний код +380 4737
Географічні дані
Географічні координати 49°54′44″ пн. ш. 31°47′41″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
102 м
Відстань до
обласного центру
55,7 (фізична) км[2]
Відстань до
районного центру
30 км
Місцева влада
Адреса ради с. Гельмязів
Карта
Броварки
Броварки
Мапа

Село розташоване за 30 км на північний захід від районного центру міста Золотоноша. Простягнулося воно всього на один кілометр. Сусідять Броварки із Богданами, Калениками, Малинівщиною. Нині в Броварках 166 дворів.

Історія

Броварки одне з наймолодших сіл Золотоніщини. Перепис 1900 року ще не фіксує його. Перша згадку про Броварки зустрічається в матеріалах третього подвірного перепису за 1910 рік. Отож, цей населений пункт, імовірно, виник між 1900 і 1910 роками.

В історичних джерелах Броварки значяться як хутір, що належав Гельмязівській волості. Відомий краєзнавець М. Ф. Пономаренко вважає, що назва хутора походить від прізвища його засновника Броварка. Існують й інші версії: назва села пов'язана із заняттями його жителів або ж це поселення заснували переселенці із Броварів.

На 1910 рік у Броварках був 21 двір — 13 козацьких і 8 селянських. Проживало на хуторі 120 жителів, серед них лише один представник інтелігенції.

У 1911 році ухуторі Броварки жила 51 особа (24 чоловічої та 27 жиночої статі)[3]

У роки НЕПу хутір увійшов до створеного у 1923 році Гельмязівського району. За переписом 1926 року тут налічувалося 56 господарств, населення Броварок збільшилося майже втричі і склало 330 мешканців.

У 1929 році, під час примусової колективізації було створено колгосп. Голодомор 1932—1933 років обірвав життя майже третини броварківчан. Свідки того страшного лиха згадують про неодинокі випадки людоїдства на хуторі.

У роки радянсько-німецької війни 60 хуторян пішли на фронт, 40 з них загинули. Десятки були вивезені на роботи до Німеччини.

У 1955 року Гельмязів, Каленики, Броварки, Богдани, Малинівщина об'єднали свої землі в єдине колективне господарство. Через три роки воно розпалось, і на його руїнах виник колгосп «Іскра» у складі Броварок і Малинівщини. Господарство спеціалізувалось з вирощування овець: на 1993 рік поголів'я було доведено до 9200 голів. Колгосп «Іскра» реорганізувався в КСГП, СТОВ. Сьогодні це ДП АФ «Іскра» в співпраці з «ЕНЕРГОТРАНСІНВЕСТ ХОЛДІНГ».

Сучасність

У селі працюють такі соціальні об'єкти: фельдшерсько-акушерський пункт, навчально-виховний комплекс, будинок культури, бібліотека. Село газифіковано.

Див. також

Посилання

  1. Хто є хто в Україні. Архів оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 11 квітня 2008.
  2. http://maps.vlasenko.net(рос.)
  3. Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии. (Російська). Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 32 з 562.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.