Бєляєв Євген Михайлович
Євген Михайлович Бєля́єв (рос. Евгений Михайлович Беляев; нар. 11 вересня 1926, Клинці — пом. 21 лютого 1994, Москва) — російський співак (ліричний тенор).
| Бєляєв Євген Михайлович | |
|---|---|
| рос. Беляев Евгений Михайлович | |
 Зображення | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 11 вересня 1926[1][2] |
| Місце народження | Клинці, Гомельська губернія, РСФРР, СРСР |
| Дата смерті | 21 лютого 1994[2] (67 років) |
| Місце смерті | Москва, Росія |
| Поховання | Троєкуровське кладовище |
| Роки активності | з 1955 |
| Громадянство | СРСР і Росія |
| Професії | диригент, співак, військовослужбовець |
| Освіта | Російська академія музики імені Гнесіних |
| Співацький голос | ліричний тенор |
| Жанри | опера і естрада |
| Нагороди |
          |
| kkre-19.narod.ru/belyaev.htm | |
Біографія
Народився 11 вересня 1926 року в місті Клинцях (тепер Брянська область, Росія) в сім'ї робітників. Навчався в середній школі № 2 у Клинцях[3]. У Червоній армії з 7 жовтня 1943 року[4]. Брав участь у німецько-радянській війні, служив в артилерії. Воював на Вісленському, Одерському і Сандомирському плацдармах, пройшов з боями Польщу, Чехословаччину, Німеччину.
З 1947 року — соліст Ансамблю пісні і танцю Прикарпатського військового округу. Член КПРС з 1952 року. Впродовж 1953–1955 років — соліст Ансамблю пісні і танцю Київського військового округу, з 1955 року — Ансамблю пісні і танцю Радянської армії імені Олександра Александрова. У 1968 році закінчив Московський музично-педагогічний інститут імені Гнєсіних.
Помер у Москві 21 лютого 1994 року. Похований на Троєкуровському цвинтарі[3] (ділянка № 3).
Творчість
У репертуарі співака була російські і зарубіжні класичні пісні, українські і російські народні пісні, твори радянських композиторів, виконував арії, романси[5]. Всього виконав понад 100 пісень[3], серед яких:
- «Ах-ти дівчина»;
- «Ах ти зимушка-зима»;
- «Виходжу один я на дорогу»;
- «Ось мчить трійка поштова»;
- «Коробейники»;
- «Дзвіночки мої»;
- «Малюк»;
- «Моє Підмосков'я»;
- «Ніченька»;
- «Вогник».
У 1960-ті роки брав участь в зйомках новорічного «Блакитного вогника», брав участь у фільмах-концертах[3].
Відзнаки
Нагороджений
- орденами Червоної Зірки (20 листопада 1964), Вітчизняної війни ІІ-го ступеня (6 квітня 1985)[4];
- медалями «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945), «За відвагу» (27 травня 1945), «За бойові заслуги» (30 грудня 1956)[4];
- Заслужений артист РРФСР з 1958 року[5];
- Народний артист РРФСР з 1961 року[5];
- Народний артист СРСР з 1967 року;
- Державна премія СРСР за 1978 рік.
Почесний громадянин міста Клинців[6].
Вшанування пам'яті
Примітки
- Беляев Евгений Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Некрополь видатних діячів мистецтв.(рос.)
- Пам'ять народу.(рос.)
- ГородБРЯНСК.Ru — В Брянске пройдет вокальный вечер памяти Евгения Беляева.(рос.)
- Брянський край.(рос.)
Література
- Беляев Евгений Михайлович // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).;
- Беляев Евгений Михайлович // А — Гонг : [рос.]. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973. — Ствп. 403—404. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 1). (рос.);
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 63—64. — ISBN 5-88500-042-5.;
- Бєляєв Євген Михайлович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінка 193;
- Горенко-Баранівська Л. І. Бєляєв Євген Михайлович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.