Біктеміров Шаукат

Народився 28 жовтня 1928 року в селі Мінгер (нині — Сабинського району Татарстану) (за іншими джерелами — в Казані [3].

Семирічну школу Шаукат Біктеміров закінчив у селі Тимершик, потім деякий час працював у колгоспі.

З 1945 по 1949 роки навчався в Казанському театральному училищі.

У 1949—1951 та з 1953 року — актор Татарського академічного театру імені Г. Камала.

Зіграв понад сто ролей, різних — і великих, і маленьких. І все ж на довгі роки коронною роллю актора залишилася зіграна ним роль Альмандара у п'єсі Туфан Міннулліна «Старий із села Альдермеш». Образ діда народу — мудрого, душевного, життєстійкого і життєлюбного, безмежно закоханого в рідну землю. Значною віхою у творчій долі Шауката Біктемірова став спектакль «Топольок мій у червоній косинці» Чингіза Айтматова, поставлений в 1965 році.

Член КПРС з 1958 року по 1991 роки. Депутат Верховної Ради Татарської АРСР (1975—1980). Депутат Ради Національностей Верховної Ради СРСР 11-12 скликань (1984—1990) від Татарської АРСР[4].

Помер Шаукат Біктеміров 28 травня 2012 року в Казані. Похований на татарській кладовищі в Ново-Татарській слободі Казані[5].

• Заслужений артист Татарської АРСР (1960)
• Народний артист Татарської АРСР (1968)
• Народний артист РРФСР (1970)
• Народний артист СРСР (1977)
• Державна премія Татарської АРСР імені Г. Тукая (1967) — за виконання ролі у виставі «Топольок у червоній косинці» Чингіза Айтматова
• Державна премія Російської РФСР імені К. С. Станіславського (1979) — за виконання ролі Альмандара у виставі «Альмандар з села Альдермеш» («Біла ворона») Туфана Мінулліна
• Орден «За заслуги перед Республікою Татарстан» (2008)
• Премія «Тантана» («Тріумф») у номінації «За честь і гідність» (Міністерство культури Республіки Татарстан, 2012)
• Почесний член Академії наук Республіки Татарстан.

• «Старий з села Альдермеш» Туфана Міннулліна — Альмандар
• «Бахтіяр Канкаев» Т. А. Міннулліна — Канкаев
• «У совісті варіантів немає» Т. А. Міннулліна — кат
• «Ми йдемо, ви залишаєтеся» Т. А. Міннулліна — Хасан Акчурін
• «Конокрад» Т. А. Міннулліна — Сибгат
• «Ільгізар + Віра» Т. А. Миннуллина — Нурхамат
• «Дружня розмова» Т. А. Миннуллина — Нуріслам
• «Прощайте» Т. А. Миннуллина — Шахіт
• «Тут народилися, тут змужніли» Т. А. Миннуллина — Зариф
• «Идегей» Ю. Сафіулліна Туктамыщ хан
• «Потоки» Т. Гиззата — Нургали
• «Габбас Галін» Р. Камала — Галін
• «Брати Тагірови» Ф. Хосні — Загіт
• «Топольок мій у червоній косинці» Чінгіза Айтматова — Байтімер
• «Перші квіти» Каріма Тінчуріна — Хаміт
• «Блакитна шаль» К. Тінчуріна — Ішан
• «Перша любов» Х. Вахіта — Талгат
• «Свобода» Мірсая Аміра — Тагір
• «Приїхала мама» Шахмета Хусаїнова — Іслам
• «Крізь поразки» Діаса Валєєва — Лукман
• «Фатіма Сабрі» С. Джамала — Фархад
• «Одна ніч» Бориса Горбатова — Кривожатский
• «Нашестя» Леоніда Леонова — Фаюнін
• «Таланти і шанувальники» Олександра Островського — Петро Єгорич Мелузов
• «Безприданниця» О. М. Островського — Мокій Парменыч Кнуров
• «Остання жертва» О. Н. Островського — Вадим Григорович Дульчин
• «Як зірки в небі» за Максимом Горьким — Семенов
• «Станція Шамбоде» Ежена Лабіша — Дорозуар
• «Ретро» Олександра Галіна — Чмутін
• «Привиди» Генріка Ібсена — пастор Мандерс
• «Третя патетична» Миколи Погодіна — Володимир Ленін
• «Гульджамал» Накі Ісанбета — Саїтгарай
• «Хужа Насретдин» Н. Ісанбета — Тархан
• «Тахір і Зухра» Фатхі Бурнаша — Хан

• 1975 — Скарб — Нурішанов
• 1985 — Говорить джерело — епізод
• 2004 — Куктау
• 2005 — Зулейха