Ваня Радауш

Могила Радеуша на кладовищі Мирогой.

У 1924–1930 роках навчався в Академії красних мистецтв в Загребі. З 1932 року — член художньої групи Земља. З 1940 року викладав у Школі ремесел в Загребі.

Учасник Другої світової війни. Брав активну участь в антифашистському партизанському руху Хорватії. Був членом президії Земельного антифашистського віче народного визволення Хорватії. Після закінчення війни ― професор Загребської академії красних мистецтв (1945–1969).

У 1975 році покінчив життя самогубством. Похований на кладовищі Мирогой в Загребі.

На ранньому періоді творчості В. Радауша (до 1943 року) очевидно вплив Родена і Бурделя.

Після війни зосередився на створенні скульптурних «циклів», в тому числі: «Тиф» (1956–1959), «Panopticum Croaticum» (1959–1961), «Людина і вапняк» (1961–1963), «Тези форми» (1966–1968), і «Стовпи хорватської культури» (1969–1975).

Автор широкого переліку скульптурних робіт від медалей до монументальних пам'ятників, картин. Разом з хорватським художником Антуном Августинчичом брав участь у створенні ряду орденів СФРЮ і в дизайні герба соціалістичної Югославії.[1]

Організував персональні виставки в Загребі, Белграді, Рієці, Любляні і Спліті. Брав участь у багатьох групових виставках Асоціації югославських художників, Асоціації художників Хорватії, Бієнале у Венеції, Міжнародному фестивалі скульптури в Арнемі, Бієнале скульптури під відкритим небом в Белграді і Антверпені, «Виставці художників партизан» в Загребі, Шибенику і Задарі, виставках «Живопис і скульптура народів Югославії XIX і XX століть» в Белграді, Загребі, Любляні, Варшаві, Москві, Ленінграді, Братиславі, Празі, Кракові, Будапешті та ряді інших представницьких заходів.

• В 2006 році пошта Хорватії випустила марку присвячену 100-річному ювілею скульптора;
• У 1998 р в Вінковцях створена меморіальна бібліотека його імені.

• 
  Меморіал загиблим борцям і жертвам фашизму. Пула, 1950 р.
• 
  «Дискобол». Загреб, 1957 р.
• 
  «Поранений». Загреб.
• 
  «Петрушка Керемпух». Доня Стубиця.
• 
  «Бомбаши». Земун.
• 
  Пам'ятник загиблим хорватським воїнам у Першій світовій війні 1914–1918. Загреб, 1939 р.
• 
  Бюст Джуро Джаковича. Загреб, 1969 р.
• 
  Бюст Уго Конрада фон Гетцендорфа в Осієку на Європейському проспекті.
• 
  Пам'ятник Раде Кончару на заводі Загреба.
• 
  Пам'ятник партизанам із Підсуседу, загиблим у Національно -визвольній війні, Загреб.