Великий Гетсбі (фільм, 2013)

Нік Керравей — випускник Єльського університету і ветеран Першої світової війни. Улітку 1922 року він приїздить до Нью-Йорка, де оселяється у невеликому будинку на Лонг-Айленді, поряд з розкішною віллою дуже заможного і надзвичайно таємничого Джея Гетсбі. По той бік затоки, на протилежному березі, разом зі своїм чоловіком Томом, мешкає кузина Ніка — Дейзі Б'юкенен.

У своєму маєтку Гетсбі часто влаштовує гучні вечірки, хоча сам у них участі не бере. Несподівано, на одну з таких вечірок отримав запрошення й Нік Керравей. Згодом вони з Джеєм Гетсбі стали приятелями і Нік дізнався, що той багато років кохає його кузину Дейзі.

Зняти свою версію «Великого Гетсбі» Баз Лурманн вирішив ще у 2004 році під час подорожі транссибірським експресом з Пекіна через північ Росії до Парижа, десь посеред Сибіру прослухавши аудіокнигу Фіцджеральда[2]. На той час продюсери Дуглас Вік та Люсі Фішер вже протягом двох років намагалися здобути права на екранізацію цього роману. Лурманн запропонував об'єднати зусилля і таким чином вони зрештою досягли своєї мети[2].

Попередньо знімати фільм планувалося у Нью-Йорку[3], але зрештою, з огляду на те, що так буде більш ефективно, майже всі зйомки виконали в Австралії[2].

Головний фасад маєтку «Beacon Towers». Фото 1922 року

«Сади Олд Вестбері»

Працюючи над відтворенням стилю 20-х років, команда База Лурманна вивчила численні фото та відеоархіви тих часів, відвідала місця подій, а також ретельно дослідила тексти самого роману й інших творів Фіцджеральда[2].

Так, архітектура та інтер'єри маєтків, зображених у картині, мають реальне підґрунтя: джерелом натхнення для декорацій будинку Джея Гетсбі став палац «Beacon Towers» (зруйнований 1945 року), а для садиби Дейзі Б'юкенен — обійстя «Сади Олд Вестбері» у графстві Нассау на Лонг-Айленді[4]. До того ж дослідники стверджують, що Фіцджеральд свого часу жив поряд з «Beacon Towers», і саме його, як помешкання Гетсбі, описав у своєму романі[5].

Не менш ретельним був підхід і до створення костюмів героїв. Художник-постановник Кетрін Мартін, лауреат премій «Оскар» і «БАФТА», дружина База Лурманна і його незмінний партнер на знімальному майданчику, тривалий час присвятила вивченню одягу епохи у бібліотечних фондах та архівних колекціях нью-йоркського Музею мистецтва Метрополітен[2].

Розробка чоловічих костюмів відбувалася у співпраці з відомою американською компанією «Brooks Brothers», яка виготовила для фільму понад 2000 одиниць одягу та в цілому допомогла створити близько 1200 костюмів. Деякі елементи вбрань було дещо модернізовано, особливо у жіночих моделях, до роботи над якими долучився італійський дім моди Prada. Дизайнер Міучча Прада розробила 40 суконь для сцен вечірок, а також стала автором вишуканої сукні та хутра, які були на Дейзі Б'юкенен під час її першого та єдиного візиту на одну з вечірок у Гетсбі (вони ж на актрисі на фото у постері до фільму). Доповненням костюму Дейзі стали діадема з перлами й діамантами від Тіффані та коштовна обручка, яку вона носить впродовж всього фільму[2].

Працюючи над стрічкою, Баз Лурманн прагнув максимально точно відтворити книгу та епоху, але так, щоб історія була цікава і для молодого покоління. Для цього було вирішено використати сучасну музику[2], над створенням якої Лурманн і репер Jay-Z, виконавчий продюсер картини та альбому з саундтреком, працювали протягом двох років[6].

	Роман Френсіса Скотта Фіцджеральда рясніє згадками про сучасну музику того часу — 1922 року. Хоча ми усвідомлюємо, що це, як назвав її Фіцджеральд, «епоха джазу», і саме цей період зображено на екрані, ми — наша публіка — живемо в «епоху хіп-хопу» і хочемо, щоб наші глядачі піддалися впливу сучасної музики сьогодення так, як і Фіцджеральд зробив це свого часу з читачами роману.
— Баз Лурманн[6]

Альбом із саундтреком фільму, випущений 6 травня 2013 року, представлений також і подарунковим виданням.

The Great Gatsby: Music from Baz Luhrmann's Film
Саундтрек-альбом
Композитор	Craig Armstrongd
Виконавець	різні виконавціd
Дата випуску	6 травня 2013
Записаний	2012-2013
Жанр	Хіп-хоп, джаз, поп, альтернативний рок
Тривалість	56:56
Лейбл	Interscope Records
Продюсер	Баз Лурманн, Антон Монстед, Jay-Z (виконавчий)
Професійні огляди	* Allmusic [7] Rolling Stone [8] Metacritic (63/100)[9]
Сингли з 'The Great Gatsby: Music from Baz Luhrmann's Film'
«Young and Beautiful» Випущений: 23 квітня 2013 «A Little Party Never Killed Nobody (All We Got)» Випущений: 14 червня 2013

У чарті Billboard 200 альбом із саундтреком фільму стартував відразу з другої позиції — за перший тиждень було продано рекордних 137 тис. копій[11]. У багатьох музичних рейтингах він увійшов до першої п'ятірки.

Зліва направо: Джоел Едгертон, Баз Лурманн, Елізабет Дебікі, Кері Малліган, Тобі Маґвайр і Кетрін Мартін на прем'єрі «Великого Гетсбі» у Сіднеї. 22 травня 2013

Стрічка отримала суперечливі, в цілому прохолодні відгуки критиків[22]. Але Баз Лурманн закликав не поспішати з висновками та зауважив, що за життя Фіцджеральд так і не дочекався визнання своєї книги, а деякі критики взагалі, свого часу, називали письменника клоуном[23]. Також режисер зазначив, що особисто для нього, найвищою оцінкою його роботи стали слова онуки Френсіса Скотта Фіцджеральда після перегляду фільму про те, що її дідусь пишався б такою екранізацією[24].

• Джо Моргенштерн («The Wall Street Journal»), позитивно оцінивши лише чудові декорації та костюми, категорично розкритикував картину:

«Великий Гетсбі» База Лурманна — це беззмістовна, по-ідіотському розказана історія, повна галасу та несамовитості[25].

• Ентоні Олівер Скотт («Нью-Йорк Таймс») назвав фільм «великим та галасливим, але надзвичайно приємним», а також відзначив майстерність режисера:

Особлива геніальність Лурманна — і з того шаленіють прихильники культурного пуризму різних мастей — полягає у його напруженому, ретельно вирахованому міксі вишуканості та вульгарності[26].

• Метт Золлер Сейтц (rogerebert.com) назвав Гетсбі у виконанні Леонардо Ді Капріо «найбільш визначним і, водночас, простим спецефектом фільму» та в цілому, визнаючи прорахунки Лурманна, достатньо високо оцінив стрічку:

Адаптація База Лурманна «Великого Гетсбі» не є катастрофою. Кожен кадр щирий. Витоки його прорахунків — у бажанні уникнути надмірної «шанобливості» до класичного роману — теоретично, гідна мета[27].

• Анна Купінська («Українська правда. Життя»):

У новій екранізації знаменитого роману «Великий Гетсбі» австралійцеві Базу Лурману вдалося поєднати свій ексцентричний, яскравий стиль із врівноваженою та багатою на метафори прозою Френсіса Скотта Фіцджеральда, і водночас передати драматизм та глибину першоджерела[28].

За рецензіями рейтинг стрічки на Rotten Tomatoes склав 49 %[29], українським глядачам вона прийшлася до вподоби більше — оцінка 9.39 з 10 ресурсу Kino-teatr.ua[30].

Екранізація База Лурманна стала вже п'ятою, попередніми були:

• «Великий Гетсбі (фільм, 1926)», німий фільм, у головних ролях: Ворнер Бакстер, Луїс Вілсон
• «Великий Гетсбі (фільм, 1949)», у головних ролях: Алан Ледд, Бетті Філд
• «Великий Гетсбі (фільм, 1974)», у головних ролях: Роберт Редфорд, Міа Ферроу
• «Великий Гетсбі (фільм, 2000)», телефільм, у головних ролях: Тобі Стівенс, Міра Сорвіно

• Офіційний сайт фільму(англ.)
• Великий Гетсбі на сайті IMDb (англ.)
• Великий Гетсбі на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
• Великий Гетсбі (фільм, 2013) на сайті Kino-teatr.ua